Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

Геном Росії: Микола Сталін

17 липня, 2008 - 00:00

Чорт зрозуміє: чи то «сталінський скандал» при виборі «головного росіянина» стався тому, що чесно рахують голоси (все-таки не Думу обираємо), чи то був навіть заздалегідь спланований — щоб підігріти цікавість суспільства до всієї цієї витівки.

Але ще більш забавною є боротьба за місце найулюбленішого між двома титанами — Йосипом Грозним і Миколою Кривавим. Битва націоналістів-монархістів iз націоналістами-сталіністами. Усе чесно: такими є найчисельніші групи серед політизованого населення. І символи в них відповідні... Справді розкішний російський вибір: великий кат — чи тотальний невдаха. Причому якщо катів люблять не лише в Росії (ось, скажімо, ми, як і обіцяли, наздогнали Португалію — в них теж улюбленець Салазар, убив він, звісно, менше народу, але диктатор і фашист зразковий), то захоплення цілковитою нікчемністю — це й правда «особливий шлях».

Подібні опитування в усіх країнах показують схожі результати.

Минуле слабіше за сьогодення, чим далі в гущавину часу — тим гірше видно. Лідирують або живі, або діячі ХХ століття. Історична заслуга в очах народу дорівнює частоті мерехтінь у «ящику для дурників». Зрозуміло, що в Росії з гігантським відривом усіх переміг би Путін — тому, напевно, й вирішили не зв’язуватися з живими, щоб не кривдити Медведєва.

Далі, в демократичній далі нікуди країні на першому місці — не вчені, не поп-зірки, не письменники, не футболісти, не інші діячі громадянського суспільства, а незмінно — політики. Причому завжди важкі, серйозні державні діячі — прем’єри, президенти і т.д. Тобто ті, в кому люди бачать символ Держави. Держави, з якою ТБ-глядачі, вочевидь, себе ідентифікують. Тож аж ніяк не лише росіяни, а й «самі англійці й французи» за точку відліку беруть Державу. Інша річ, що держави різні бувають. І символи в них різні. Ось перші номери в різних національних опитуваннях: Рейган, Черчилль, Аденауер, де Голль і наші Сталін iз Миколою.

Щоправда, концентрація політиків у нашій топ-десятці вища, ніж у інших: шiсть iз десяти, крім Висоцького, Пушкіна, Сергія Радонежського та Гагаріна. Якщо ж вважати отця Сергія політиком, то вже сiм із десяти.

В Англії — чотири (Черчилль, Єлизавета I, Нельсон, Кромвель), у Франції один (де Голль), у Німеччині —три (Аденауер, Брандт, Бісмарк, а якщо Лютера вважати політиком, то, відповідно, чотири). Щоправда, США ще й нас переплюнуть, у них у першій десятці взагалі 6 президентів (Рейган, Лінкольн, Вашингтон, Буш (!), Клінтон, Ф.Д. Рузвельт), а також М.Л. Кінг і Б. Франклін, якого, напевно, знають не як філософа й фізика, а теж як політика. Доповнюють цю компанію Елвіс Преслі й Опра Вінфрі. Жоден письменник, вчений, винахідник чи хоча б актор на цю честь не заслужив...

Але повернімося самі до себе.

Сталін чи Микола й, трохи нижче, Ленін... Чудово.

Це є безумовне — смішне й ганебне — безумство. Постаралися два мільйони русофобів... Але, з другого боку, в цьому безумстві є цілком очевидна логіка. Логіка російської Історії.

Їх не можна порівняти ні в чому — геніальний фанатик Ленін, великий інтриган Сталін, нікчемний невдаха Микола, який сам себе порівнював з «Іовом багатостраждальним». Але ж їх легко об’єднати: самодержці, причому ПЕРЕКОНАНІ, ідейні самодержці.

Уся діяльність Миколи зводилася до одного — будь-якими правдами-неправдами втримати те, що втримати було вже неможливо: самодержавну монархію. Ленін — творець нової ЗУХВАЛОЇ Імперії, виплавленої, висловлюючись штилем високим, «з полум’я свободи». Ну, про Сталіна нема чого й казати...

Ось трійця: хранитель, творець, укріплювач Абсолютної Монархії, хоч би там як вона називалася.

Так наші громадяни розуміють Символ Держави — цілком визначено. Цілком адекватно: так, такою була й такою є наша Держава. І з ЦІЄЮ державою вони себе ідентифікують. А отже, вона й надалі приречена бути — в чомусь головному — такою ж, хоча зовнішні форми, безсумнівно, змінюватимуться.

Звісно, можна говорити, що люди — зомбі, ТБ-бидло, що їм підсунули, те бездумно й жують, підсунеш інше — жуватимуть миленькі й т.д., й т.п. Казати можна все. Але не бачити очевидного значення ТАКОГО вибору — просто безглуздо.

Звісно, гламурний ТБ-цар, як і гламурний ТБ-диктатор, — це банальний кітч, у бездарному прохановсько-мiхалковському виконанні. Ну то й що? Йдеться ж не про рівень естетичної й інтелектуальної зрілості народу. Усі хороші: в англійців на третьому місці такий великий діяч, як «леді Ді», у французів у першій десятці коміки Колюш і Бурвіль, а в списку знайшлися місця для Зідана (вище старої дурепи Жанни д’Арк!) і Платіні, але взагалі немає — Пікассо, Родена, Декарта, Паскаля, Монтеськ’є, Лавуазьє й Рішельє (!). Про американців уже сказано вище: Буш і Преслі вище Ейнштейна й Едісона стоять, а Хемінгуея або Фолкнера я в списку якось не знайшов, на відміну від Майкла Джексона, дружини Клінтона й Жаклін Кеннеді. Тож інтелект і почуття прекрасного в усіх народів на висоті.

Але у народів різна САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ.

Яка Історія — такі й ідеали (й навпаки!) Політична Історія Великої Росії — країни великих числом рабів, невеликих розумом панів і блакитних мундирів, що поєднували перших iз другими. Чого тільки не сказано про нашу «історію міста Глупова», історію «сходження до зяючих висот», «суцільну кримінальну справу»... Лінкольнів і черчиллів ТАКА історія не передбачає — їх і немає. (А ті, хто з величезною натяжкою міг би за них зійти — Олександр II, Вітте, Столипін або Єльцин, — надійно викреслюються Історією й народним історичним ІНСТИНКТОМ.) З яких же мертвих душ тут обирати? «Я їх знаю всіх: це всі шахраї, все місто там таке: шахрай на шахраї сидить і шахраєм поганяє. Одна там тільки є порядна людина: прокурор; та й той, якщо сказати правду, свиня».

Отож, народ як уміє й риється, шукає прокурора... А результат пошуків — перед нами.

Своя колія. Своя ДОЛЯ. Свій історичний геном. До речі, геном не «біологічних росіян», а Росії загалом — адже так голосують і відчувають різні жителі РФ, безвідносно до нації, «суворий Урал і Кавказ», Жириновський і Зюганов, Леонтьєв і Дугін, Кургінян і Шевченко. Міняти свою колію й геном Росія не хоче — вона хоче їх ВІДТВОРЮВАТИ. Як не хоче міняти, а хоче відтворювати СВІЙ геном, хоче їхати у СВОЇЙ колії та ж таки Англія чи США. Кожному — своє. А Німеччині ЗЛАМАЛИ історичний хребет, добилися СПРЯМОВАНОЇ мутації їхнього геному, танками ззовні ВИТЯГЛИ їхній віз з їхньої природно-пруської колії. (До речі, те, що в німецькому списку немає жодного діяча III Рейху, пояснюється просто — в демократичній Німеччині вирішили не ризикувати й для певності не включили їх до списків історичних діячів! Не було їх — і все тут.) Ламати наш хребет, нашу історію, міняти наш геном ззовні дурнів немає — самі розбирайтеся, хлопці!

Авжеж, Англія не народилася демократією, були там і абсолютні монархи, й раби... Але були — й загули. Якось самі — за СВОЄЮ логікою — вони цю справу змінили. А може, в їхній абсолютній монархії й у їхньому рабстві СПОЧАТКУ було щось принципово інше порівняно з НАШОЮ монархією й рабством? Ну, я не історик Англії чи США, судити не беруся... Факт той, що історичні геноми в нас сьогодні — геть зовсім різні. Генотип різний — ну й фенотип, відповідно...

І не в проханових-мiхалкових річ. Це ремісниче училище живопису й ліплення просто відчуває замовлення суспільства й відпрацьовує, як уміє. Такий на-всі-руки-базіка, як Радзинський, зліпив би вам кітч і демагогію й про Сахарова з Єльциним на тому ж рівні, на якому він це робить про Сталіна з Миколою, — ноу проблемс! Та замовлення такого немає — ні від влади, ні від суспільства. Від влади немає замовлення саме тому, що немає його від суспільства, — яка влада сама себе добровільно обкрає? А від суспільства замовлення немає, тому що наше суспільство — відповідно до своєї суті — байдуже чекає вказівок від влади.

І не буде замовлення.

Нам і зі Сталіним—Миколою—Леніним добре. Історична шибениця... Тьху, хай йому! Винен. Виправлюся. Історична вертикаль — наш психологічний хребет. Який Іван Безродний від нього відмовлятиметься? Ніякий. Вийми хребет — що залишиться. Ото ж бо й воно! От ліплять образ Путіна — державника, імперіаліста, націоналіста. Виходить? Ну, як сказати... Але якщо вже народ Миколу хапає — то про що там казати! Зрозуміло, що від Путіна він (народ) просто шаленіє (якби ще й грошенят підкинув від нафтової халяви, а?..)

І народ голосував, голосує й голосуватиме на виборах за тією ж логікою, за якою зараз обрав Миколу й Йосипа — а як же інакше? Інстинкт. Своє-с. Що в голові — те й у бюлетені. Тож не валіть на піар. Валіть на Історію з психологією. Що ж, вигукне який-небудь відчайдушний карбонарій, «безнадійна справа?!»? Ну так, безна... Тобто в якому, власне, сенсі? Нафта стоїть, Вертикаль стоїть, Росія стоїть, споживання зростає, базікати теж не забороняють, ну, за кордон їздити, в «ЕЖе» ось писати... Чого ж вам іще?

А історичний генотип — вибачте-с! Не зміниться. Залиште, як казав Микола Олександрович Романов, «ці безглузді мрії, панове». Або ж — мрійте... Мріяти — не шкідливо-с. Вічно-маниловські мрії теж, до речі, входять до меню. Оплачено — і їжте на здоров’я.

ДО РЕЧІ

Учора голосування на офіційному сайті конкурсу «Ім’я Росії. Історичний вибір-2008» було припинене через технічні причини. Про це повідомлялося на інтернет-сторінці конкурсу, який проводять телеканал «Росія», Інститут російської історії і Фонд «Громадська думка». Припускається, що технічні перепони виникли через баталії у віртуальному просторі, що розгорнули прихильники комуністів і монархістів. Вони скористалися тим, що з одного комп’ютера можна голосувати необмежену кількість разів. Напередодні з’явилися повідомлення про те, що, можливо, голосування зазнало зовнішнього втручання, завдяки цьому вперед вийшов Микола II. До цього впевнено лідирував Йосиф Сталін.

Леонід РАДЗИХОВСЬКИЙ, ej.ru
Газета: 
Рубрика: