Російський президент Борис Єльцин, який продовжує
відпочивати у своїй карельській резиденції Шуйська Чупа, видав наказ про
заміну керівника Федеральної служби безпеки (ФСБ). Найнепомітніший за всю
історію цього відомства керівник ФСБ Микола Ковальов поступається місцем
чиновнику з президентської адміністрації Володимиру Путіну.
Ковальов став керівником ФСБ після знаменитого скандалу із відставкою
шефа президентської охорони генерала Олександра Коржакова напередодні другого
туру президентських виборів у Росії. Тоді ж разом із Коржаковим було усунуто
його приятеля і родича, колишнього коменданта Кремля Михайла Барсукова,
що очолював ФСБ і зробив усе можливе, аби це відомство поступилося повноваженнями
і можливостями коржаковській Федеральній службі охорони. Що найпарадоксальніше
— за часів Ковальова ФСБ повернула собі статус головної силової структури
Росії не тому, що до цього доклало зусиль її нове керівництво, а тому,
що послабилися охоронці. До того ж, Ковальову весь час довелося мати справу
із двома сильними міністрами внутрішніх справ: спочатку Анатолієм Куликовим,
а згодом Сергієм Степашиним — і в результаті відомство на Луб’янці перетворилося
на тінь колись всесильного КДБ...
Нове призначення, втім, може означати, що Кремль готується до складної
осені, і вже тому Єльцину потрібна на чолі ФСБ не просто лояльна й непомітна,
а «своя» людина. Показово, що про відставку Ковальова російські мас-медіа,
які звичайно випереджають рішення влади, заговорили лише постфактум, після
публікації президентського указу. І це, здається, ще не останній єльцинський
сюрприз. Після зустрічі президента із прем’єром Кирієнком, що пройшла в
Шуйській Чупі наприкінці минулого тижня, Єльцин повідомив про можливі кадрові
зміни в уряді. Швидше за все ці зміни відбудуться вже цього тижня й будуть
не менш сенсаційними, аніж відставка Ковальова чи недавнє призначення представника
фракції КПРФ у Держдумі Юрія Маслюкова новим міністром промисловості. До
речі, про останнє рішення Єльцин відгукнувся дуже схвильовано. Він назвав
Маслюкова, колишнього голову держплану СРСР та члена політбюро ЦК КПРС,
досвідченим і авторитетним керівником і саме цим пояснив незвичайні повноваження
нового міністра: Маслюкова призначено членом президії уряду, і він поставив
такі умови свого призначення, які можуть у разі повного їхнього виконання
перетворити міністерство промисловості у супервідомство. Однак, з іншого
боку, кому, як не Єльцину, знати про здібності Маслюкова: на відміну від
більшості нинішніх російських міністрів, з цим він вже працював...






