«Євразійський» стиль

Минулої суботи о 15 годині 20 хвилин група екстремістів з радикальної організації «Євразійський союз молоді» (ЄСМ) здійснила зухвалу спробу зриву виставки «Розсекречена пам’ять», яка там проходила і яка розповідає про Голодомор українського народу в 1932—1933 роках і містить документи з архівів СБУ.

Троє молодиків, що вдерлися до зали, де було розгорнуто експозицію, з криками: «Ніяких голодоморів! Ніяких кордонів! Ніяких Україн!» почали трощити й розкидати стенди з документами і фотографіями. У залу полетіла пляшка з невідомою рідиною, яка за запахом нагадувала спирт. Один з учасників акції знімав усе, що відбувалося, на відеокамеру через скляні двері Культурного центру.

Однак силами охорони КЦУ й екскурсантів усіх трьох вандалів удалося швидко нейтралізувати, поклавши їх на підлогу, де вони пролежали до приїзду оперативників і криміналіста з сусіднього РВВС «Арбат». «Оператору» з камерою вдалося втекти. Наслідки погрому швидко ліквідували, й екскурсії поновилися.

У знешкодженні нальотчиків найбільш активно виявив себе Валерій Семененко — співголова Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії, який того ж вечора повідомив про те, що трапилося, на радіо «Эхо Москвы».

Про те, що акція «євроазіатів» була ретельно підготована, свідчить негайна поява на місці злочину адвоката затриманих. Самі ж «герої» поводилися зухвало, бравіруючи своїми «подвигами» в дусі Герострата.

Наступного дня експозиція знову була відкрита для огляду, тут же були присутні 1 й секретар посольстваУкраїни в Росії Ігор Мельничук і заступник генерального директора КЦУ Юрій Василенко. По завершенню робочого дня біля дверей з’явилися підозрілі молоді люди, що побажали «ознайомитися з виставкою». Хто це був — сказати важко, але цього разу вони пішли ні з чим.

За фактом екстремістської витівки в Культурному центрі (що є територією України), МЗС держави підготував відповідний документ для направлення зовнішньополітичному відомству Росії.

Черговий співробітник РВВС «Арбат» Володимир Худолій повідомив авторові цих рядків, що затримані перебувають у відділку, і в понеділок їх повезуть на суд. Їх звинувачено у... дрібному хуліганстві. А що робити з явно вираженим політичним підґрунтям цієї справи? — було наступне питання міліціонерові. «Це має вирішувати суд», — відповів черговий.

На сайті «євразійців» з’явилася інформація про те, що в нальоті брали участь десять осіб, а виставку було повністю розгромлено. Розміщено тут і поганої якості відео. Однак у хлопців, вочевидь, у школі було погано з арифметикою, або ж вони, як і багато їхніх соратників у боротьбі з іншими подібними організаціями, люблять видавати бажане за дійсне. Принаймні, на знятому самими ж нальотчиками відеоролику не видно і третини бійців із того десятка, про який говориться на сайті.

Схоже, метод приписок, що прийшов із радянського минулого, використовується «новою політичною генерацією» для того, щоб набити собі ціну. До речі, лідерами молодих радикалів з ЄСМ є Павло Заріфуллін і Валерій Коровін, а головним ідеологом — цілком дорослий чоловік — Олександр Дугін, який періодично з’являється... на російських телеекранах.

Проте «подвиги» цієї, з дозволу сказати, політичної структури, що має своїх прихильників у низці пострадянських республік (велика кількість їх в Україні), не обмежуються погромами неугодних їм виставок. Вони взяли на себе відповідальність за осквернення державних символів України на Говерлі у жовтні цього року, а також хакерську атаку на сервер Президента Ющенка. У найближчих планах екстремістів — «покласти» (тобто заблокувати) сайт СБУ.

Щодо програми «максимум», то тут «Євразійський союз молоді» активно ратує (в тому числі) за повернення нових незалежних держав у... лоно Російської імперії. Ні більше, ні менше.

Це до питання про дрібне хуліганство.

КОМЕНТАР

Як москвичі, російські науковці й ЗМІ сприйняли виставку «Розсекречена пам’ять»? Про це в коментарі одного з її організаторів.

Віра СОЛОВЙОВА , директор Видавничого дому «Києво-Могилянська академія»:

— Певне ігнорування виставки москвичами, на мою думку, було зорганізовано. Усе розпочалося з того, що нам відмовили в раніше запланованих заходах на території, яка належить російським установам. Насамперед, це стосувалося Російського гуманітарного університету, Історичної бібліотеки, і навіть бібліотеки української літератури. Тому всі заходи були зосереджені в Українському культурному центрі. Слід також зазначити, що на круглий стіл, який планувався давно, не прийшов ніхто з російських науковців, які займаються дослідженням пострадянських процесів і які погодились узяти участь у цьому заході. Навіть на прес- конференції було більше журналістів, які представляли українські видання і зарубіжні. А представників російської преси майже не було. Ми зрозуміли, що російські ЗМІ і науковці дістали вказівку проігнорувати цей захід. Уся наша команда вважала, що створені такі умови. Ми не знаємо ким.