Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети.
Катерина Білокур, українська художниця, майстер народного декоративного живопису

Європейська хартія прав людини: обіцянок багато

30 вересня, 2000 - 00:00

Представники 15 країн- членів Європейського Союзу остаточно узгодили текст Хартії основних прав громадян ЄС, який складається із 50 статей. Тепер цей документ буде представлено урядам країн- членів в Біаррріці 12-13 жовтня. А на грудневому саміті ЄС в Ніцці буде визначено, включати цей документ до Європейського Акта про створення Союзу чи в преамбулу до майбутньої конституції Європи.

Розробникам хартії, які працювали під керівництвом колишнього президента Німеччини Романа Герцога, вдалося досягти компромісу лише після 9 місяців консультацій. Британці зрештою наполягли на включені до хартії соціальних прав, а французи — на виключенні із преамбули слів «релігійна спадщина», які було замінено словом «духовна». Європейська хартія прав людини будується на шести фундаментальних цінностях: гідності, свободі, рівності, солідарності, громадянстві і справедливості. У перших статтях наводиться перелік цивільних і політичних прав, які вже давно вписано до Конвенції з прав людини Ради Європи. Новиною є включення права вільного вибору роботи і забезпечення гідного помешкання особам, які не мають коштів, щоб придбати житло чи знімати квартиру. Однак наразі невідомо, як вищеназвані права будуть реалізовані. Деякі оглядачі висловлюють побоювання, що ці пунти залишаться пустими обіцянками.

Вперше внесено пункт про заборону дискримінації, у тому числі на сексуальній основі. У документі також визнається право дітей вільно висловлювати свою думку, яку слід враховувати у справах, що їх стосуються. За громадянами ЄС визнається право мати добру й ефективну адміністрацію.

Разом з тим деякі критики наголошують на недоліках Нової хартії. По-перше, соціальні права погано визначено. По- друге, знехтувано права іноземців з країн, які не входять до ЄС — вони не завжди користуються свободою на вільне пересування. Можливо, втіхою для іноземців буде те, що їх не висилатимуть до країн, де існує смертна кара.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: