Iндійці Еквадору, що впродовж тривалого часу мовчали, — як, утім, і групи корінних жителів у більшості країн Латинської Америки — здобули свій політичний голос і дали відчути свою присутність. У листопаді голоси індіанців стали ключовим чинником у виборах політичного аутсайдера-популіста, колишнього армійського полковника Лусіо Гутьєрреса президентом цієї невеликої країни в Андах.
Перемога Гутьєрреса, який брав участь у невдалому державному перевороті проти президента Джаміля Мауада 2000 р., стала серйозним ударом по швидкому затвердженню Зони вільної торгівлі Американського континенту (FTAA) — спробі адміністрації Буша створити торговельний блок західної півкулі, спроможний конкурувати з Європейським Союзом. Вибори в Еквадорі продемонстрували зростаючу силу індійців і інших груп, відчужених від урядів, які надто дотримуються політики, що диктується з Вашингтона.
Гутьєррес є першим президентом, якого підтримує впливова в Еквадорі Конфедерація індійських народів Еквадору. Історично ізольовані й бідні індіанські народи становлять від 25% до 40% населення Еквадору. Конфедерація, заснована 1986 р., спочатку концентрувала свою увагу на культурних правах і перерозподілі землі. Після перемоги двомовної системи освіти наприкінці 1980-х рр. і добившись прав на землеволодіння для багатьох селян 1992 р., конфедерація розширила сферу своїх дій. Сьогодні вона є головним критиком еквадорської «неоліберальної політики щодо глобалізації.
Упродовж останніх десяти років конфедерація була ініціатором протестів проти припинення приватизації, видобутку природних ресурсів і орієнтованих на експорт сільськогосподарських політик. Очоливши 1997 р. масові вуличні протести, учасники яких вимагали усунення президента Абдали Букарама, індійські лідери з конфедерації відтак допомогли підготувати нову конституцію, що гарантує колективні права для індійських народів, були ініціаторами спільного з екологами перегляду проектів видобутку природних ресурсів, а також добилися фіксованих надбавок до бюджету на витрати в галузі охорони здоров’я та освіти.
У січні 2000 р., слідом за економічним спадом, спричиненим банківським скандалом, у якому був задіяний президент Мауад, і подальшою заміною Мауадом еквадорського сукре на американський долар як офіційну валюту Еквадору, CONAIE укріпила свою роль у самому серці еквадорської політики. Десятки тисяч індійців — яких гнобили всього 15 років тому і які не могли брати навіть мінімальну участь у громадському житті країни — рушили до столиці, Кіто, вимагаючи відставки Мауада.
За ініціативи Гутьєрреса індійці і контингент армійських офіцерів середньої командної ланки взяли контроль над президентським палацом і оголосили короткочасний правлячий тріумвірат, в який входив тодішній президент конфедерації Антоніо Варгас. Однак тиск з боку Американського посольства та Організації американських держав призвели до зміни настроїв серед військових Еквадору і засудженню до нетривалого ув’язнення Гутьєрреса і Варгаса.
Гутьєррес почав свою президентську кампанію незабаром після свого звільнення з в’язниці, але його шанси здавалися досить малими, поки минулим літом CONAIE не вирішила підтримати його кандидатуру. Переважна більшість індійців проголосували за нього.
Завдяки тому, що в минулому Гутьєррес був ініціатором державного перевороту, в багатьох людей він асоціюється з венесуельським Уго Чавесом, ще одним військовим, який теж був ініціатором невдалого державного перевороту перш ніж стати президентом. На відміну від Чавеса, який очолює країну, яка є одним з найбільших у світі виробників нафти, Гутьєррес, внаслідок необхідності стабілізувати економіку, суворо контрольовану міжнародними фінансовими ринками, змушений був відмовитися від своїх передвиборних обіцянок, завдяки яким він переміг. Наприклад, він порушив обіцянку припинити «доларизацію» і перестав чинити опір американській військовій присутності на прибережній військово-повітряній базі в Манті, а це були головні вимоги CONAIE.
Незважаючи на це, перемога Гутьєрреса на виборах істотно позначиться на геополітиці західної півкулі, особливо щодо питання про FTAA.
Конфедерація CONAIE виступає проти FTAA і просуває свою пропозицію під назвою Альтернативи для Американського континенту, в якій пропонується більш збалансований підхід до лібералізації торгівлі. Цей підхід забезпечив би дотримання міжнародних прав людини, виконання законів про захист довкілля та про працю. Гутьєррес, наслідуючи керівництво CONAIE, назвав FTAA «самогубством» і запропонував укріпити зв’язки зі Співтовариством Анд, а також із Бразилією та Венесуелою, які також скептично ставляться до FTAA.
Поки що адміністрація Буша грає жорстко й намагається примусити країни Південної Америки підкоритися, почавши обговорення торговельних угод з Чилі і Центральною Америкою. Можливо, настав час подумати, чому народи Південної Америки голосують за кандидатів, які ставлять під питання вільну торгівлю й американську військову політику в цьому регіоні.
Такі групи, як CONAIE, бачать у FTAA проект, розроблений для того, щоб дати корпораціям США більше доступу до природних ресурсів і дешевої робочої сили Латинської Америки. Навіть якби Америка повернула на 180 градусів свою нинішню політику в цьому регіоні й зменшила свої внутрішні сільськогосподарські субсидії, це лише одна з причин, із-за яких латиноамериканці розглядають FTAA як явне лицемірство — все одно, якщо сільське господарство Еквадору буде зорієнтоване на експорт, то це буде на руку великим землевласникам, а не дрібним фермерам, і прибутки таким чином будуть перетікати від бідних до багатих.
FTAA надто стурбована захистом корпорацій, щоб займатися проблемами, які найбільше непокоять громадян Латинської Америки. Такі країни, як Еквадор, стриножені великими зовнішніми боргами, поганою інфраструктурою, корумпованим правлячим класом і прірвою нерівності, потребують міжнародних угод, подібних до угод у Євросоюзі, які допомагають зменшити тягар боргів, сприяють обміну технологіями та сприяють встановленню соціальної й економічної справедливості. Корінні народи Латинської Америки прокинулися. Політики, що діють на всьому континенті, повинні відображати й відображатимуть їхні бажання.
Проект Синдикат для «Дня»
Девід ЕДЕЛІ, консультант з міжнародних справ Конфедерації індіанських народів Еквадорської Амазонії (CONFENIAE), учасник Програми з ненасильницьких санкцій і культурного виживання в Гарвардському університеті.






