Минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
Євген Сверстюк, український письменник, доктор філософії, президент Українського пен-клубу

Коротко / ПЛАНЕТА

13 березня, 2003 - 00:00

Убито прем’єр-міністра Сербії

У середу в Белграді було скоєно замах на прем’єр-міністра Сербії Зорана Джинджича. Як повідомляють інформаційні агентства, Джинджич помер у белградському Центрі невідкладної допомоги, куди його доставили з двома кульовими пораненнями в живіт та спину непритомного і без пульсу. Сербський уряд у зв’язку із вбивством прем’єр-міністра Зорана Джинджича запропонував запровадити у країні надзвичайний стан. Про це повідомив журналістам віце-прем’єр Нейбоша Чович після екстреного засідання кабінету міністрів. Для запровадження надзвичайного стану в країні, згідно з Конституцією, потрібно схвалення парламенту. У Белграді було скликано екстрене засідання Ради оборони Сербії та Чорногорії. Першими інформацію про загибель Джинджича передали Рейтер, Бі-Бі-Сі та Сі-Ен-Ен. Офіційний Белград досить довго мовчав з цього приводу. Повідомляється, що у Джинджича стріляв снайпер із великокаліберної зброї iз сусідньої з урядовим комплексом будівлі. Згідно з першими повідомленнями, поліція вже заарештувала трьох підозрюваних у скоєнні замаху. Закрито белградський аеропорт. Зоран Джинджич був одним із лідерів руху опору Слободану Мілошевичу, одним із лідерів Демократичної опозиції Сербії (ДОС), коаліції, яка прийшла до влади після драматичних виборів 2000 року. Тоді президентом Югославії (вже неіснуючої де- юре країни) став кандидат від ДОС Воїслав Коштуніца. Вже у перші місяці окреслилися серйозні розбіжності між Коштуніцею, який позиціонував себе як помірний націоналіст, та Джинджичем, який виступав прихильником радикальних реформ та виконання всіх вимог міжнародного співтовариства, в тому числі — видачі звинувачених Гаазькому трибуналу. Саме з ініціативи Джинджича було проведено таємну операцію з видачі трибуналу екс-президента Югославії Слободана Мілошевича. Нині голова Демократичної партії Сербії — Коштуніца — заявив, що замах на Джинджича показав, що криміналітет проник у всі пори суспільства в Сербії. Як шок, сприйняли звістку про вбивство Джинджича Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон, Генеральний секретар Ради ЄС Хав’єр Солана, який назвав Джинджича своїм добрим другом.

Саудівська Аравія бореться з бен Ладеном на майках

Саудівська влада наказала вилучити з торгівлі майки із зображенням ватажка «Аль-Каїди» Осами бен Ладена. Як повідомляє РІА «Новости», міністерство внутрішніх справ і міністерство торгівлі Саудівської Аравії випустили спільний циркуляр, що наказує муніципальним органам провести рейди по торгових точках і конфіскувати майки, завезені з Таїланду, на яких зображено Осаму бен Ладена і хмарочоси Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, що вибухають. Саудівського громадянства бен Ладена було позбавлено в 1993 році за незаконну торгівлю зброєю.

Росія закриває ядерні реактори

США та Росія підписали угоду про закриття трьох останніх реакторів, що виробляють збройовий плутоній, у Желєзногорську та Северську. При цьому Вашингтон зобов’язався виділити кошти для будівництва теплових електростанцій, щоб компенсувати закриття ректорів, які забезпечують енергією «закриті» раніше міста Томськ-7 та Красноярськ-26. Вашингтон надасть на будівництво станцій близько $500 млн. Підписаний договір передбачає, що три реактори остаточно зупинять до 2011 року. США заморозили виробництво збройового плутонію ще наприкінці 80-х — після підписання американо-радянських договорів щодо обмеження розповсюдження ядерної зброї. Росія, яка раніше закрила 10 подібних заводів, продовжує обслуговувати реактори у Северську та Желєзногорську, оскільки вони забезпечують енергією жителів міст. 1,5 тисячі кілограмів збройового плутонію, які вони виробляють щороку, достатньо для того, щоб виготовляти одну атомну бомбу на день, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Ердоган забезпечить «північний фронт» США?


Учора до виконання обов’язків прем’єр-міністра Туреччини приступив Реджеп Ердоган, лідер урядової Партії справедливості та розвитку. На думку аналітиків, це призначення може значно покращити шанси Сполучених Штатів у вирішенні питання щодо розміщення 62-х тисяч американських військових у країні вздовж кордону з Іраком. Ердоган заявив, що, можливо, наступного тижня запропонує парламенту переглянути попереднє рішення, яке забороняло таку дислокацію. Прем’єр також зазначив, що має намір здійснити деякі перестановки в уряді. На відміну від свого попередника Абдулли Гюля, Ердоган дуже популярний у країні. Тому йому може бути легше схилити депутатів до схвалення досі малоприйнятних рішень. На сьогодні, за результатами соціологічних опитувань, 94% турків налаштовані проти війни в Іраку. Учора у місті Іскендкрун відбулася антивоєнна демонстрація, під час якої 200 чоловік намагалися прорватися на територію порту, де стоять американські кораблі. Відмовляючи Сполученим Штатам у розміщенні військових частин, Туреччина втрачає запропоновані їй Вашингтоном $15 млрд., фінансової допомоги для підтримки національної економіки в разі початку війни. Існує також загроза втратити будь-який вплив на вирішення майбутнього в повоєнному Іраку. У разі проголошення іракськими курдами незалежності турецькі курди, що вже 15 років борються за незалежність, можуть приєднатися до них. Ердоган заявив, що, обдумуючи прохання Сполучених Штатів, Анкара хотіла б отримати від Вашингтона запевнення у територіальній цілісності. Американці повністю підтримують подібне прагнення турків, повiдомляє Віра КОВТИХА .

Гуантанамо — поза американською юрисдикцією

Апеляційний суд США постановив, що арештовані, утримувані на американській військовій базі Гуантанамо на Кубі, не мають права вимагати, щоб їхні справи розглядали американські суди. Оголошуючи вердикт, що став серйозною перемогою адміністрації Джорджа Буша, суддя підкреслив, що арештовані — іноземні громадяни, які перебувають поза територією Сполучених Штатів, отже, не можуть претендувати на захист американської конституції. Підставою для такого рішення став той факт, що ув’язнених утримують поза суверенною територією США, оскільки база Гуантанамо — власність Куби, яку американці взяли в оренду. Рішення апеляційного суду ще можна оскаржити у Верховному суді США. Однак адвокати ув’язнених заявили, що вердикт апеляційного суду створює небезпечний прецедент. Правозахисники засудили його, оскільки, за їхніми словами, в’язням Гуантанамо, як і раніше, відмовляють у елементарних правах людини. Усього на Кубі з кінця 2001 року перебувають близько 650 осіб, заарештованих під час воєнної операції в Афганістані, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Газета: 
Рубрика: