Латиші захистили державну мову

Російській мові не бути другою державною мовою Латвії. На безпрецедентному референдумі, який пройшов днями в балтійській країні, 64,5% громадян сказали «ні» російській мові. «За» висловилося лише 24,9% тих, хто голосував.

Президент Латвії Андріс Берзіньш подякував громадянам країни, які стали «на захист державної мови і Латвії як єдиної країни в світі, де латиська мова, народні традиції і все латиське можуть існувати, розвиватися й об’єднувати всіх, хто є дійсними патріотами цієї країни».

Прем’єр Валдіс Домбровскіс у своєму блозі висловив пошану латишам, які голосували «проти розколу суспільства, проти двомовності». «Рекордна активність виборців і переконлива думка суспільства — це безперечний доказ, що цінності (латиської конституції. — Авт.) Сатверсме (демократія, влада закону, права людини, територіальна цілісність і латиська мова як державна мова) — це єдина основа нашої держави та згуртованості суспільства», — підкреслив він.

Тим часом лідер «Партії реформ Затлерса», колишній президент Валдіс Затлерс назвав референдум провокацією, оскільки результат його був відомий заздалегідь. Як він заявив Латвійському радіо, ніхто з ініціаторів голосування так і не зміг сказати, в чому проблема російськомовних у Латвії. На думку Затлерса, ініціатори референдуму були нечесними щодо росіян, які проголосували проти поправок до Сатверсме.

Проте глава партії «Всі за Латвію!» Райвіс Дзінтарс заявив, що Латвія не може визнати російську мову другою державною, «бо тоді російська стане єдиною державною мовою, оскільки нею говорять мільйони, а латиська мова перебуває під загрозою», — цитує його Бі-Бі-Сі. Всього на референдумі проголосувало близько 74,8% громадян (1 млн. 95 тис.).

«День» звернувся до журналіста латиської газети «Дієна» Атіса КЛИМОВИЧА і попрохав його прокоментувати підсумки референдуму:

— Ні в кого не виникало страхів щодо можливих результатів. Ті люди, які виступали проти цього, і ті, які були за, розуміли всю серйозність справи. Адже під питанням, яке виносилося на референдум, криється щось інше (ніж просто мова. — Авт.) — це загроза існуванню суверенної латиської держави з латиською мовою як державною. Цим і пояснюється така велика активність громадян і відповідний результат на голосуванні.

— Що, по-вашому, слід зробити, щоб більше не повертатися до мовного питання?

— Латиші до цього й не повертаються, до цього питання повертаються під тиском. Адже все складається у велику гру, яку веде Кремль на пострадянському просторі. Боротьба, яка спостерігається з Грузією і Україною, Латвією та Естонією, триватиме. Тому треба жити, не розслабляючись і думати про те, як і надалі захищати свою суверенність. При цьому, потрібно вибирати найкращі і найрозумніші шляхи до того, щоб ці держави були стабільними, а можливостей дестабілізувати ситуацію було менше. Референдум, що відбувся, і його результати не вдасться використати для дестабілізації.

— Російський МЗС уже висловив подив і зажадав пояснень від Латвії. Зокрема, там мають сумнів, що всі росіяни, які мешкають у Латвії, проголосували. Як такі заяви сприймаються в латиському суспільстві?

— Це ніяк не сприймається, бо в цій заяві немає нічого нового. У Латвії на це не звертається багато уваги. У нас є справи набагато важливіші. У першу чергу — це економіка, в якій потрібно зробити серйозні кроки, аби вийти з кризи, що має вирішити більшу частину проблем країни. І в той же час, інтеграція і знання латиської мови серед російської молоді в Латвії покращуються. Проте слід визнати, що одного покоління замало і для більшого зв’язку доведеться чекати ще протягом одного покоління — 20 років. Якщо враховувати, що час Радянської окупації був з 1946 року, то боротися з цими наслідками доведеться на рівні двох поколінь.

— Що потрібно зробити, на ваш погляд, аби це питання більше не ставилося в Латвії?

— У принципі, багато що вже робиться для цього. Потрібно приділяти більше уваги вивченню латиської мови. Хоча одним із найголовніших політичних та історичних аспектів буде засудження Російською партією злочинів комунізму. Це, своєю чергою, дасть можливість розпочати нормальний діалог. На жаль, цього наразі не зроблено, але ми все одно поволі просуваємося вперед, і ми йдемо в правильному напрямку. Дуже багато російськомовних людей розуміє, що в країні має бути одна мова, і вони знають латиську на дуже пристойному рівні.