Майстер-клас у Лівадії

Цьогорічний саміт Ялтинської європейської стратегії (YES) чи не вперше в історії проведення цього заходу став подією, яка матиме резонанс не лише в українському контексті, а й у світовому. Так вважають як організатори YES — міжнародної структури, створеної для сприяння розвитку України, для демонстрації відкритості країни усьому світу й для підтримки членства України в Євросоюзі, так і самі учасники. Запорукою успіху цьогорічного форуму стала участь у ньому таких зірок, як екс-президент США Білл Клінтон, екс-канцлер Герхард Шредер. Традиційно в зустрічах YES бере участь колишній президент Польщі Александр Квасневський, який є щирим адвокатом України в ЄС і НАТО. До речі, у Лівадійському палаці в Ялті він заявив про повернення в польську політику. Отже, можна не сумніватися, що тоді його підтримка України на шляху в Європу буде ще вагомішою. Зараз у правління YES також входять член парламенту Великої Британії (голова правління) Стівен Байєрс, член парламенту Португалії Маріо Давид, засновник YES Віктор Пінчук, депутат Європарламенту Марек Сівец, екс-голова Фонду Ротшильда Жан-Пьєр Сальтьєль, програмний директор німецької ради із зовнішньої політики Олександр Рар і виконавчий директор французького бюро агентства Euro RSCG Worldwide Стефан Фукс. Загалом у Лівадійському палаці зібралося понад 170 політиків, громадських діячів, дипломатів і бізнесменів з країн Європейського Союзу, США і Росії. Вперше у Ялтинському саміті взяв участь посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін. Також вперше в історії YES відбувалася пряма інтернет-трансляція пленарних засідань саміту на веб-сайті YES і Фонду Віктора Пінчука.

Тон дискусіям, які відбувалися в Ялті, задав у Києві Президент Віктор Ющенко, який висловив переконання, що європейська перспектива України відбудеться. При цьому Президент зазначив, що «левову долю» шляху в Європу Україна повинна пройти самостійно. «Україні, українцям необхідно зрозуміти: багато чого залежить від нової якості демократії.

«Нової якості реалізації верховенства права, нової якості реалізації свободи слова, реалізації дуже багатьох речей, які є невід’ємними від понять європейської політичної культури. Це ті кроки, які повинна зробити Україна. Від України не вимагають, але очікують змін в усьому», — наголосив Ющенко За його словами, Україні потрібні друзі, й Україна хотіла б більшої консолідації наших партнерів на Заході навколо теми інтеграції України у Європейський Союз.

І справді, в Лівадійському палаці зібралися друзі України, які щиро висловлювали свою стурбованість нинішньою політичною кризою, яка триває в Україні — й говорили про підтримку євроінтеграційних прагнень України. «Сьогодні в Україні парламентська криза. Ви повинні вирішити її самі. Скільки можна нам втручатися у ваші проблеми? Розв’язуйте їх самі», — сказав Александр Квасневський. За його словами, для Європи стане великим подарунком той день, коли Україна, нарешті, скаже, що в неї у країні настала стабільність.

Екс-канцлер Німеччини Герхард Шредер також вважає, що «демократичний розвиток та територіальна цілісність України — в інтересах Європи, а також — в інтересах Росії, тому що Росія більш, ніж будь яка інша країна Європи, пов’язана з Україною історією, культурою та мовою». Шредер підкреслив, що Німеччина та ЄС підтримують Україну в її політичних та економічних реформах — в першу чергу, тих, які спрямовані на розвиток демократії в країні й на реформування системи державної влади. Говорячи про роль саміту YES, канцлер Шредер відмітив, що «ця конференція підкреслює важливість України та її народу у світі, безпеки та стабільності на європейському континенті та в усьому світі». Герхард Шредер призвав Україну тісніше співробітничати з ЄС і Росією в сфері постачань енергоресурсів у Європу.

Цікаво, що посол Росії в Україні Віктор Черномирдін, зазначивши, що Росія не має нічого проти вступу України до ЄС, закликав Брюссель чітко відповісти Києву, коли він може отримати членство. Тим часом, один iз лідерів російського «Союзу правих сил» Борис Нємцов заявив журналістам, що російська влада нещиро говорить, що вітає євроінтеграційні прагнення України. На його думку, Кремль не зацікавлений в успіхах України на шляху до ЄС, тим більше — у вступі в Євросоюз. Нємцов пояснив, що це може створити прецедент і стати прикладом для російських громадян, що є невигідним для нинішньої російської влади. Квасневський вважає, якщо Україна хоче бути й у НАТО, й у Євросоюзі, вона там буде. «Росія нічого не може зробити проти таких прагнень», — наголосив екс-президент Польщі.

Слід зазначити, що під час цього саміту дуже часто в дискусіях порушувалася тема Росії, хоча головним питанням було обговорення євроінтеграційних устремлінь України. Депутат парламенту Великої Британії Стівен Байарс пояснив це зростаючою роллю і впливом Росії. «Це було нашою помилкою, що минулі три саміти ми недостатньо уваги приділяли ролі Росії. І на цю конференцію ми винесли тему російського виміру й зробили так тому, що роль Росії змінилася. Вона стала більш вагомою і сильнішою фінансово через надходження від нафти й газу, і немає сумніву, що президент Росії використає цю силу», — сказав Байерс.

Безсумнівно, що хітом цьогорічного саміту стала промова екс-президента США Білла Клінтона, який нагадав усім, що сучасний світ, повний нерівності та загроз, розрізненості, бідності й хвороб, соціальних проблем, які набули глобальних масштабів та об’єктивно відсунули на другий план розбiжностi у позиціях і протиріччя між окремими країнами. Головними проблемами сучасного світу, на думку Клінтона, є взаємозалежність й інтегрованість, які протистоять одна одній. Екс-президент США вважає, що Ялтинська європейська стратегія є яскравим проявом цієї глобальної тенденції до поглиблення взаємозалежності у світі та спрямована на поглиблення інтеграції.

Проводячи аналогію з Ялтинською конференцією 1945 р., у результаті якої Європа була розділена на ворогуючі табори, президент Клінтон підкреслив, що сьогоднішня Ялтинська конференція має бути конференцією об’єднання. «Ялтинська європейська стратегія має чудову абревіатуру. YES — це ТАК: ТАК — інтеграції з Європою, ТАК — партнерству з Росією, ТАК — кооперації і співробітництву цих трьох сторін у Сполучених Штатів, ТАК — знаходженню рішень, від яких усі виграють.

Звісно, в нас дуже багато проблем у відносинах, але якщо ми подолаємо усі розбіжності, то все одно у нас будуть спільні проблеми, що їх потрібно вирішити — від змін клімату до туберкульозу, малярії і СНІДу. Ми маємо думати не про те, що нас роз’єднує, а про те, що нас об’єднує. Ми вже одного разу розділилися і заплатили велику ціну. Тому мені хотілося, щоб Ялтинську конференцію запам’ятали як конференцію об’єднання», — підкреслив Клінтон.

Підбиваючи підсумки четвертого щорічного саміту ЄС Віктор Пінчук висловив упевненість, що дискусії у Лівадійському палаці скоротили строк інтеграції України в Європи мінімум на один квартал. «Ми вчора бачили відкриту конструктивну дискусію в ході якої зачiпалися гострі теми. Ми на виході отримали цілком іншу якість. Нарешті, ми отримали можливість подивитися на трикутник «Росія—Україна—ЄС», як на одне ціле, пролити світло на те, що у цьому «трикутнику» відбувається», — сказав Віктор Пінчук. Бізнесмен і меценат вважає, що «в політичному плані сьогодні шлях iз Києва до Брюсселя лежить через Ялту».

На його думку, позиція Шредера стосовно інтеграції України до ЄС є позитивною і конструктивною. «Його роль для євроінтеграції України є дуже важливою тому, що Шредер — один iз найбільш впливових особистостей сучасної політики: в силу його минулої діяльності, в силу того, що друзі до сих пір у активній політиці, нарешті, в силу його стосунків iз Росією», — зазначив Пінчук.

Український бізнесмен вважає, що вступ до ЄС — не самоціль, а шлях самовдосконалення. На його думку, Україна повинна виконати план євроінтеграції, навіть у тому випадку, якщо мова не буде йти про вступ до ЄС. «Я не впевнений, що в кінці дороги євроінтеграції ми повинні вступити до ЄС, але ми повинні пройти цей шлях, — сказав він. — Справа в тому, що без цієї «морковки» — вступу до ЄС, — неможливо примусити владу провести реформи в Україні...», — говорить Пінчук. За його словами, коли Україна виконає всі умови, «ми будемо такі круті, що самі вибиратимемо, з ким об’єднуватися».

Український бізнесмен вважає, що Україна не втратить своєї незалежностi в результаті вступу до Європейського союзу. «Коли зливаються дві компанії, кожна втрачає частину своєї суверенності. Але разом — за рахунок ефекту синергії — вони стають сильнішими», — сказав Пінчук. Він не збирається повертатися в політику, але й надалі сприятиме інтеграції України в ЄС. Зокрема, по завершеннею саміту Пінчук повідомив про рішення створити економічну консультативну раду YES-Україна, яка буде радити українській владі в питаннях економічних реформ, що їх необхідно провести. За його словами, насамперед консультації цієї ради будуть стосуватися переговірного процесу зі створення зони вільної торгівлі.

Засновник YES запросив учасників саміту на 5-ту щорічну зустріч 2008-го року. Він не став розкривати карти, хто з провідних політиків буде запрошений на наступний саміт. Пінчук не виключив, що серед учасників ювілейного саміту може бути Ал Гор, Тоні Блер і дехто з нобелівських лауреатів.

КОМЕНТАРI

Роман ШПЕК, представник України в ЄС:

— Цей захід має добрий резонанс і велике значення для України. Тому що нам треба якомога більше брати участь у таких дискусіях, де ми можемо говорити про наші перспективи і, основне, про шляхи досягнення цих перспектив. Також надзвичайно важливо мати таких представників iз різних країн чи кутків світу, які можуть говорити про своє бачення подальшого розвитку світу й які об’єктивні фактори при цьому треба враховувати. Тут була різна реакція на те, що Росія була присутня під час дискусії. Але треба розуміти, коли ми будуємо свою власну політику, то нам потрібно враховувати те, що Україна знаходиться на глобусі світу, а немає глобусу України. Усі процеси взаємопов’язані.

Усе, що зараз стосується європейської інтеграції, пов’язано з тим, який шлях виходу з політичної кризи буде вибрано політичним керівництвом і українським політикумом. Якщо дострокові вибори будуть чесними і демократичними, реакція Європейського Союзу буде позитивною. Але в ЄС розглядають вибори не як вирішення проблем, які сьогодні існують в українському суспільстві, а як один iз кроків до їхнього вирішення. Бо головне — розробка, здійснення і впровадження всеохоплюючої конституційної реформи, яка дасть можливість створити в державі стабільну систему влади з різними механізмами, які передбачають чіткий розподіл і баланс сил та відповідальність. Головне — коли ми називаємо процеси, які в нас в Україні відбуваються, що все це демократія, то треба пам’ятати, що демократія — то не лише право на протести й свободу слова, але це й наявність і чітка робота державних інститутів на основі закону. Отже, ми бачимо, що ще не все в нас упорядковано. Але якщо це ми розуміємо і в результаті виборів вирішимо проблеми, то це дасть нам можливість продовжити шлях до членства України в Євросоюзі. Для цього потрібно якомога швидше вступити до СОТ, завершити розпочаті переговори щодо нової угоди, закласти основи для зони вільної торгівлі, але, головним чином, для дальшої поступової інтеграції української економіки до внутрішнього ринку Європейського Союзу. Основою всього цього повинні стати глибокі структурні реформи в нашій державі, соціальна реформа, реформа житлово-комунального господарства. І це все повинно дати можливість розвинути конкурентноздатну економіку, яка може витримати тиск від такого близького сусідства шлюбу з більш розвинутими економіками країн-членів ЄС. Але шлях до європейської інтеграції за цих умов лежить якраз у площині якості виборчого процесу та виборів, а також подальшого просування конституційної реформи на основі рекомендацій Венеціанської комісії.

Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку, Україна:

— Мені здається, що головне і, безсумнівно, дуже позитивне у цій конференції полягає в тому, що вона підвищує статус України. Сюди запрошено провідних журналістів, які не займаються Україною і більше того, які мало знають Україну. А тепер вони будуть знати більше. Бо їм доведеться тепер нею займатися буквально зараз після цієї конференції.

Таким чином, я б сказав, що для підвищення самовпевненості українців — це грає важливу роль. Це, на мій погляд, перше і найважливіше. Потім йде конкретне обговорення, а це завжди є на таких конференціях і завжди корисно. Але це звичайний ефект будь-якої конференції. А про те, що я сказав спочатку — далеко не звичайний ефект. Високий рівень запрошених і журналістів, це далеко не звичайний ефект.

Я вперше беру участь у подібній конференції і вважаю, що її рівень надзвичайно високий. Що стосується виступів представників української влади, зокрема міністра закордонних справ, не виходить, то вони дуже конструктивні та конкретні. Таких виступів багато і, головне, що вони були зроблені у присутності дуже відомих людей і відомих журналістів.

Що стосується економічної інтеграції, то я бачу головним у розмовах про об’єднання з Європою саме рух, процес. Ми ще дуже бідна країна і нам потрібно декілька разів подвоїти свій валовий внутрішній продукт для того, щоб iз нами почали говорити серйозно. І це не фантастика. Якщо все буде так як зараз (такий самий рівень інфляції і такі самі темпи зростання і така сама стійкість гривні), то ми будемо подвоювати доларовий еквівалент ВВП кожних чотири роки. І таким чином, через років десять за сприятливих обставин ВВП може бути тричі подвоєним. І тоді в 2020 році у нас на душу населення буде приходитися десь у районі $15 тис. Звісно, тоді ми ще не будемо багатою країною, але це буде досить доброю основою для розмови про економічну взаємодію.

Тоді розмови про вступ до ЄС будуть носити досить реалістичний характер. А що стосується сфер державного будівництва, права, демократії — це все значно складніше. Якщо з економікою більш-менш зрозуміло, то там потрібні якісні зміни. Їх видно, і те, що зараз відбувається з нашою країною, те, що пан Квасьневський назвав перманентною кризою, я особисто вважаю розвитком демократії дитячого періоду. Я не бачу цю кризу як негативне явище. Просто в дитячому періоді завжди якісь процеси відбуваються. У цього процесу немає однозначного закінчення. Ми із замиранням серця стежимо за цим процесом і яким чином він завершиться. Але, принаймні, є багато свідчень того, що в суспільстві народжується розуміння необхідності дотримуватися принципу священства власності та невід’ємності права. Але в якій мірі суспільство зміниться? Рух є, але чи зможемо ми так впевнено говорити про демократію і державне будівництво як про економіку, поки що цього говорити не можна.

Наталія ПРОКОПОВИЧ, «Наша Україна»:

— По-перше, мене здивувала та відвертість і відкритість і в запитаннях, і у відповідях. Це, можливо, один iз тих заходів, який треба поширювати. По- друге, якщо говорити про доцільність цього заходу, то я хочу сказати: так. Кожна відвертість привертає увагу.

Якщо говорити про перший день, то він став бенефісом пана Шредера. Думаю, що всі спілкування і дискусії усе одно повертали нас до відносин України і Росії та ЄС — такого трикутника. Навіть представники ЄС абсолютно відверто говорили про те, що є вплив Росії та її політичний та економічний тиск і на ЄС, і на Україну. Мені навіть здається, що до кінця дня вони не зрозуміли того, що все ж таки повинна бути якась солідарність, якщо вони бачать Україну саме частиною Європи, то, по-перше, повинна бути солідарність поміж собою. Адже деякі країни підписують окремі контракти, отримуючи переваги для себе і свого економічного розвитку, але не думаючи про всю європейську спільноту. По-друге, якщо всі говорять, що в принципі Україна є майбутнім членом, то давайте якимось чином і її захищати. І коли Україна готова підписати з Азербайджаном контракти на поставки енергоносіїв, то ЄС має її підтримати. Я вважаю, що повинна бути солідарність. Це найголовніше слово, яке повинно звучати.

Ієн БОУГ, голова представництва Європейської комісії в Україні:

— Я втретє беру участь в Ялтинській щорічній конференції і вважаю цей захід абсолютно позитивним. Загалом, на мою думку, такі речі завжди є цікавими і конструктивними. Ми мали дуже цікаве обговорення щодо ЄС-2007. Слід зазначити, що цьогорічній конференції більше уваги приділялось Росії. Це дало новий вимір дискусіям. Я вважаю, що загалом конференція була плідною. Дуже цікавими були неформальні обговорення учасників конференції. Щодо участі представників української влади, то було дуже добре, що вони висловили точку зору уряду і обмінялися ідеями з різними людьми, які мають великий досвід. Що стосується самої конференції, то щороку кількість її учасників збільшується. У цьогорічній конференції взяли участь більш впливовіші політики, ніж на попередніх. Загалом це був дуже чудовий семінар.

Щодо впливу Росії на Україну, можу сказати те, що тут уже зазначали: Україна межує з Росією, а також має кордони з ЄС. Тому вона повинна мати добрі відносини з обома сторонами. Для України також важливо, щоб ЄС і Росія мали добрі відносини.

Меланн ВЕРВІР, голова правління Глобального партнерства Vital Voice, США:

— Я дуже вражена, що ця конференція відбулася в місці, яке є символічним для всього світу. Сюди прибули представники з ЄС, США та України, щоб обговорити як працювати разом на шляху інтеграції України в ЄС і вирішувати спільні проблеми, виклики, з якими стикаємося. Я думаю, що сьогодні це дуже важливий урок для світу — що ми маємо бути партнерами. Хоча ми не завжди погоджуємося один з одним, але ми маємо створити умови, які дозволять усім сторонам процвітати. Я думаю, що США можуть бути каталізатором підтримки вступу України до ЄС. Свого часу я працювала в уряді Білла Клінтона і тоді була дуже добра підтримка України. Ми визнали важливість місця України в світі. І разом iз партнерами в ЄС ми працювали над тим, щоб досягти в Україні прогресу в ринковій економіці, відкритого і прозорого уряду, який би дозволив українцям процвітати. США можуть поліпшити умови простих українців, сприяючи ринковим перетворенням в Україні, створенню умов для залучення інвестицій, надаючи підтримку громадянському суспільству, яке значною мірою проявляє себе останніми роками.

Андерс АСЛУНД, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона, Швеція:

— Ця конференція — чудова справа і є черговим кроком України на шляху до ЄС. З кожним роком конференція стає кращою. Вона дуже цікава з інтелектуальної точки зори. Тут ставилися правильні питання і відбувалася чудова дискусія серед учасників. Міністр закордонних справ Арсеній Яценюк і заступник голови Секретаріату Президента Олександр Чалий розповіли при обговоренні, що робить Україна на шляху інтеграції в ЄС. Я думаю, що їх роз’яснення були зрозумілі європейській стороні. Більше того, я думаю, що всі, хто прибув на конференцію, отримали чудове враження від України.

Зараз головним завданням перед українською стороною є підготовка розширеної угоди про співробітництво між Україною і ЄС. Ця угода охопить багато сфер співробітництва. Що стосується інтеграції України в ЄС, то тут найбільше проглядається економічний інтерес України. Усе більше і більше збільшуються обсяги торгівлі між Україною і ЄС.

Крістін ОКСЕНТ, головний редактор France Television:

— Я думаю, що це дуже цікава конференція. Тому що у ній беруть участь групи високого рівня. Очевидно, бажання всіх сторін обмінятися думками щиро і відверто. Я побачила дуже мало, як кажуть на Заході, політичної косметики. Я вважаю, що в перший день конференції були дуже цікаві дискусії, особливо про Росію.

Я вважаю, що всі українські урядовці й політики, які взяли участь в дискусіях, подібно до політиків демократичних країн, завжди запрошують іншу сторону докладати більше зусиль. Я думаю, що Александр Кваснєвський був правий, зокрема, кажучи про те, що це ваша робота, що вам потрібно діяти разом. Не просіть постійно Європу робити більше. Саме ви маєте стабілізувати політичну систему і вирішити ваші суперечки.

Що стосується інтеграції України в ЄС, то я думаю, що це добре продумані амбіції. І здається, щодо цього існує консенсус серед політичних партій ,чого немає щодо вступу України в НАТО. Проблема, яку ми бачимо, подібно до інших країн-кандидатів, полягає в тому, що очікування громадської думки не повинно бути надто високим. Тому потрібен час, аби люди зрозуміти, що потрібно докласти багато зусиль для досягнення мети. Крім того, час від часу потрібно досягати результатів. Це проблема нашого суспільства, що люди втрачають терпіння, особливо та частина, яка перебуває в дуже складному становищі. Люди дуже бідні та бачать Європу як джерело багатства і процвітання. Вони думають, що варто в Брюсселі клацнути пальцями і миттю процвітання прийде в Україну. Так нічого не працює. Тут якраз велику роль можуть зіграти ЗМІ та робити пояснення.

Що стосується перспективи членства України в ЄС, то більш важливим є саме цей процес інтеграції. Тому що згідно з принципами ЄС всі країни кандидати, які хочуть вступити до євроспільноти, змушені докладати багато зусиль, щоб їхні політичні системи працювали. Вони також мають докладати зусиль, щоб судова система боролася проти корупції, було забезпечено більше прозорості, зокрема в енергетичному секторі. Це дуже важливий імпульс, щоб змусити політиків в уряді й навіть в опозиції звикнути до всього цього. Демократія це не проста річ. Це не щось таке, що можете імпровізувати. Це дуже складний процес.

Тут не можна говорити про ВВП з огляду на цифри. Важливо, щоб ВВП розподілявся між людьми більш збалансовано. Тому що у вашій країні існує як надзвичайне багатство, так і надзвичайна бідність. Також існують великі проблеми з ВІЛ-СНIДом, туберкульозом. Хочу добавити, що справа ЄС полягає не в тому, щоб включати до свого складу слабкі країни. Значно важливіше мають сильну політичну та економічну систему, які підпорядковані однаковим правилам: демократії, прозорості, верховенства права і довіри. Ми знаємо, що після відходу від комунізму, довіра є ключем для будь-якого демократичного суспільства. Якщо люди не довіряють своїм політикам, своєму бізнесу, профспілкам і ЗМІ, то ваша країна потрапила в біду. Значно краще мати країну, які діє на здорових засадах, яка є сильною країною, яка може зробити внесок в Європу.

Слід наголосити, що Україна має робити зусилля для українців, а не для Брюсселя. Хоча це й потрібно для Брюсселя. Але мета полягає в тому, що українці жили краще. Ось про що йдеться. Це не абстрактна річ. Важливо не то, що ви сидите за столом, а те, що намагання поліпшити умови українських громадян у дуже великій країні. Це має значення.

Що стосується російського фактору, то ми чули російського посла, який має почуття гумору, хоча й часом проявляє сумнівний смак. Але він указав, що в інтересах кожного, щоб Україна наблизилася до Європи. Але не очікуйте, що хтось за вас зробить вашу роботу. Це ви маєте зробити свою роботу.