«Ми — за розширення ЄС»

Під час уже традиційного Дня Європи в Києві публіка завжди стікається до грецького стенду. Справді, Греція — одна з популярних країн серед українських туристів, але наші держави об’єднує не лише споживчий інтерес. Ми з дитинства знаємо про давньогрецькі колонії на півдні України. Менш відомий, але дуже важливий факт: товариство «Філікі Етерія», що розпочало грецьку визвольну революцію 1821 року, було організоване в Одесі. Серед імен видатних українських діячів минулого століття — багато грецьких прізвищ. Грецька діаспора і сьогодні активна в нашій країні. Не є таємницею, що багато українців виїхали до Греції в пошуках заробітку, їхні долі складаються по-різному, але відповідальність за це лягає й на українську державу, яка не змогла надати своїм громадянам гідної роботи вдома. На рівні міждержавних відносин Греція давно є однією із найлояльніших стосовно наших євроатлантичних устремлінь держав. Про це — в першому інтерв’ю нового Надзвичайного та Повноважного Посла Грецької Республіки Харалампоса ДИМИТРІУ, яке він дав саме газеті «День».

— Як Греція оцінює зусилля нинішньої української влади щодо інтеграції країни в Європейський Союз? Чи вважаєте ви прозахідний курс Києва ефективним?

— Греція підтримує прагнення України наблизитися до євроатлантичних структур — Європейського Союзу й НАТО, згодом стати членом цих організацій. Греція — одна з держав, які надають найбільшу підтримку Україні на цьому шляху, оскільки наші країни дуже близькі, в нас спільні традиції, цінності, нас об’єднує історія. Греки з незапам’ятних часів живуть на території України, особливо на півдні. Громадяни Греції краще за представників інших європейських держав знають, що відбувається у вашій країні, знають різницю між Україною та Росією. Багато українців живуть у Греції. Крім того, широке висвітлення у світових мас-медіа подій помаранчевої революції ще ясніше розповіло грекам про ситуацію в Україні.

Кажучи про євроатлантичні структури, я маю на увазі насамперед вступ до НАТО, — звісна річ, якщо цього захоче Україна. На мою думку, — хоча, звісно, я лише недавно приїхав, — для реформування економіки за європейськими стандартами вам знадобиться ще багато зусиль, часу та допомоги з різних джерел. Цих стандартів неможливо досягнути за кілька років. Навпаки, українська армія вже успішно наближається до стандартів НАТО, ви вже стоїте на шляху боротьби з корупцією, на шляху до належного захисту та вкорінення демократичних цінностей, які також передбачені критеріями членства в Північно-Атлантичному альянсі.

— Чого нам варто чекати від переговорів про спрощення візового режиму між Україною та ЄС? Як їх результат зможе позначитися на отриманні віз у грецькому консульстві? Адже Греція — одна з країн ЄС, які українці відвідують найчастіше.

— Наше консульство видає шенгенські візи, що дійсні для всіх європейських країн, які входять до Шенгенської угоди. Тож будь-які процедури стосуються не лише Греції, а й усіх цих країн. Мені не відомі деталі останнього раунду переговорів, я лише чув, що він був успішним і що в найближчому майбутньому процес буде завершений. Що це означатиме? Багато чого. Звісно, українці не зможуть абсолютно вільно пересуватися по всій Європі. Але принаймні деякі категорії українських громадян: студенти, бізнесмени, люди, які часто відвідують шенгенські країни — отримуватимуть візи легше та швидше. Це сприятиме тому, що українці активніше відвідуватимуть країни-члени ЄС, а отже — активізується наше спілкування, зближення, буде більше контактів між людьми, українці на особистому досвіді дізнаватимуться, що означає жити в Євросоюзі. З іншого боку, це спростить увесь процес роботи консульств: ми матимемо більше часу для того, щоб розбиратися з іншими запитами, вся система працюватиме краще. Ми сподіваємося, що це стане можливим найближчим часом, оскільки для представництва Греції це дуже актуально. Ми отримуємо багато візових запитів від українських громадян. Персоналу ніколи не буває достатньо. Влітку кількість запитів може зрости удесятеро порівняно із зимою, але ж наш персонал ми не можемо теж вдесятеро збільшити. Влітку, звісно ж, із проблемами стикаємося не тільки ми, а й українські громадяни, які запитують візи. Тож спрощення візового режиму принесе полегшення обом сторонам.

— Яке тепер становище українців, що живуть і працюють у Греції? Чи передбачається нова хвиля легалізації, підписання двосторонніх угод про працевлаштування?

— Що стосується угод, то має відбутися обмін візитами, під час яких можна буде підписати такі документи. Що стосується мігрантів, які живуть у Греції, і не тільки українців, то справді ми провели кілька легалізацій і проведемо ще. Це необхідно, адже щороку до Греції приїжджають багато нових людей, які бажають у нас жити та працювати, і треба вирішувати їхні проблеми. Однією з перешкод є те, що не всі мігранти хочуть бути легалізованими, оскільки тоді їм доведеться платити податки, організовувати страховку, і компаніям, на які вони працюють, теж доведеться виконувати певні зобов’язання. Після легалізації мігранти опиняються на очах держави і побоюються, що, в разі чого, їх можуть піймати та відправити назад, тому вважають за краще залишатися в тіні. Грецький уряд зі свого боку щоразу намагається збільшити кількість легалізовуваних. Звісно, буде нова хвиля легалізації, не можу сказати, коли, але вона має бути обов’язково.

— Чи відчуває Греція наслідки останнього розширення ЄС? Наскільки греки задоволені членством своєї країни у Євросоюзі?

— Греція є членом Євросоюзу з 1981 року (тоді це було Європейське Економічне Співтовариство), тож ми мали достатньо часу, щоб звикнути. За цей час єдина Європа пережила кілька розширень, після нас вступили Іспанія, Португалія, Скандинавські країни. Євросоюз переживав зміни, але тепер став досить зрілим. Звісно, досі залишаються деякі відмінності, але все це дрібниці.

Саме з Грецією пов’язане народження європейської культури. Навіть міфологія розповідає про те, що Європу викрав з Азії грецький бог Зевс, який перетворився на бика... Сьогодні різні опитування свідчать, що греки — великі прихильники європейської інтеграції. Звісно, у нас є проблеми, зокрема, з аграрним сектором. Але це тому, що сільськогосподарські продукти не мають великого значення для ВВП країн Євросоюзу, в якому зростає частка інших секторів. ЄС закуповує аграрні продукти в третіх країнах, де вони коштують дешевше. Це приводить до докорінних змін економік деяких країн-членів, однак це повільний і поступовий процес.

Конституція ЄС була прийнята переважною більшістю грецького парламенту. Звичайно, ми відчуваємо зміни: чим більше країн входять до Євросоюзу, тим менше ми отримуємо з різних фондів, тим більше нам доводиться пристосуватися до нових реалій. Оскільки десять нових членів конкурентоспроможні в деяких сферах, наприклад, у сільському господарстві, це ставить Грецію перед необхідністю змінювати деякі сектори нашої економіки, що не завжди легко, однак загалом греки добре почуваються після цього розширення.

Греція підтримує подальше розширення Європейського Союзу на Схід за рахунок країн, які належать до Європи та прагнуть стати членами ЄС. Звичайно ж, ми розуміємо, що процес повинен бути поступовим, оскільки, якщо рухатися дуже швидко, поїзд може зійти з рейок. Євросоюзу потрібен час для того, щоб «перетравити» країни, які вступили в 2004 році. Але я не думаю, що це драматична перешкода. Ми звикнемо до того, що нас 25, і почнемо думати про подальше розширення.

Греція підтримує ідею вступу Туреччини до ЄС попри те, що суто географічно лише невелика частина цієї країни розташована в Європі. Проблема — не стільки географічна, скільки політична та культурна. Туреччина — наш сусід, вона завжди так чи інакше була пов’язана з Європою. Процес євроінтеграції допоможе туркам модернізувати країну, полегшить наші відносини. Попри відмінності та складнощі, Туреччина повинна просуватися до членства. Як швидко — залежить від неї, від змін, необхідних реформ. Критерії однакові для Туреччини, Румунії, України. Треба адаптувати своє законодавство до acquis communautaire, своє життя — до європейських стандартів.

— Наскільки членство в Євросоюзі допомагає Греції, яка вважалася однією з найбідніших країн Європи, виправляти свою економічну ситуацію?

— Так, це правда, коли ми вступили до ЄС, були однією з найбідніших його країн. Хоча, треба сказати, що йдеться про «статистичну бідність», оскільки іноді статистика не відображає справжньої ситуації у країні. Зі статистичного погляду ми справді були на узбіччі. Сьогодні ми не стали найбагатшою країною в ЄС, але, звісно, наше членство принесло нам дуже багато завдяки різним програмам, фондам і проектам.

— Як ви оцінюєте перспективи багатосторонньої співпраці в Чорноморському регіоні, зокрема в рамках Організації чорноморського економічного співробітництва, до якої входять наші країни?

— ОЧЕС — це дуже багатообіцяюча ініціатива, що нараховує багато країн регіону. Будьмо відвертими — жодна з організацій сьогодні не є панацеєю. Однак ОЧЕС набуває дедалі більшої ваги у міру того, як вона стає більш зрілою, починає приносити практичні ефекти. Остання ініціатива дуже важлива: ми взяли на себе відповідальність активізувати взаємодію ОЧЕС із Європейським Союзом. Ми впевнені, що ця ініціатива зможе принести плоди Україні й іншим країнам-учасницям.

— Які ваші пріоритети в розвитку двосторонньої співпраці між Грецією й Україною, в підтримці численної грецької діаспори?

— Ми вже маємо належну співпрацю в культурній області, в тому числі завдяки грецькій діаспорі України, однак моїм наміром є її серйозне збільшення. З огляду на наш потенціал, нашу спільну історію та зв’язки, ми просто зобов’язані це зробити, використати решту величезного простору.

У бізнесі ми також маємо багато можливостей. Грецькі компанії вже представлені в різних секторах українського ринку, але середній товарообіг між нашими країнами за останні п’ять років доволі низький: близько 200—250 млн. доларів, що вкрай мало, зважаючи на розміри України, наші можливості й товарообіг Греції з іншими країнами Чорноморського басейну. У нас багато можливостей, я докладатиму всіх зусиль для того, щоб їх використати. Греки зацікавлені в українському ринку і могли б принести йому користь, але дуже багато залежить і від того, який бізнес-клімат пануватиме в Україні. Ви можете сказати: адже американці і так уже на нашому ринку! Однак у американців — інші можливості. Україна повинна залучати на свій ринок не тільки великі компанії з великих країн, а й менші компанії з менших країн. А їм потрібні більші гарантії, аніж колосальним заокеанським корпораціям.