...Борис Березовський, який упевненою ходою крокує
до кабінету голови уряду Російської Федерації, а за ним — розбурханий почет
на чолі з в. о. голови уряду Черномирдіним В. С. Ось — новітній сюжет пострадянської
політики, ось її скоріше шварцівська, ніж шекспірівська кульмінація, ось
фінал однієї з найперспективніших п’єс, історія про вічний тріумф міністра-адміністратора,
звичайнісіньке диво... Обтяжений великими грішми, практичний та енергійний,
він доброзичливо поплескує по щоці бундючного першого міністра й цікавиться
у молодої принцеси про здоров’я її втомленого роками владарювання батька.
«Ну, як там наш корольок?» Незабутній Андрій Миронов, найкращий виконавець
цієї ролі, доводячи почету свою могутність, у цій ситуації ще й наспівував
гімн усіх міністрів-адміністраторів усіх часів і народів. Пам’ятаєте, звичайно:
«а бабочка крылышками бяк-бяк-бяк-бяк... а за ней воробушек прыг-прыг-прыг-прыг...он
ее голубушку ням-ням-ням...». Далі ви знаєте — «и шмыг-шмыг-шмыг-шмыг»...
Це буде потім, поки що ми на стадії, коли «прыг-прыг» уже здійснилося,
а «ням-ням» тільки починається.
Не треба тільки думати, що в ролі нещасного метелика опинився бідний
Серьожа Кирієнко. Якраз за нього я не хвилююся. Він так старанно й наполегливо
все робив, що увійде і в історію, і у великий бізнес — п’ять місяців прем’єрства
стали для цього молодого економіста справжнім дарунком на все життя. Не
вибрав би його Єльцин — хто б знав, що у світі є такий Серьожа Кирієнко?
Ну, міністр палива, так скільки їх було? А от російських прем’єрів — Столипін
там, Вітте, Ленін, Косигін і... Серьожа — не в гіршій ролі... Очевидно,
що не Сергію Владиленовичу треба турбуватися про своє майбутнє, а пересічним
російським громадянам, які стали заручниками натхненної енергії міністра-адміністратора
— талановитої людини, якій зовсім не потрібно, щоб економіка клановості
й кумівства, створена в Росії останніми роками як не без його зусиль, так
і не без зусиль шановного першого міністра, загинула у вирі кризових подій.
О, вони захищатимуть цю економіку з хистом, гідним іншого пристосування!
А громадяни великої країни, що так сподівалася на зміни, будуть стояти
в чергах до банків та пунктів обміну валюти, дивуватися зростанню цін на
ринках і в магазинах і щиро вірити, що запропонований міністром-адміністратором
та його товаришами устрій і є той клятий капіталізм...






