Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава
Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів

Мотив для оптимізму

ЄС узгодив «Договір про реформи»
20 жовтня, 2007 - 00:00
ГОЛОВА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ЖОЗЕ МАНУЕЛЬ БАРРОЗУ ТА ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР ПОРТУГАЛІЇ ЖОЗЕ СОКРАТЕШ СВЯТКУЮТЬ «ПЕРЕМОГУ ЄВРОПИ» / ФОТО РЕЙТЕР

Європейському Союзу і особливо Португалії є мотив порадіти. Адже саме в Лісабоні на неформальному саміті голів держав і урядів 27-ми країн-членів ЄС схвалив у ніч на п'ятницю нову базову угоду про функціонування організації — Договір про реформи. Фактично, тим самим об'єднана Європа поклала кінець конституційній кризі, яка почалася в 2005 році після провальних референдумів із конституції у Франції і Нідерландах.

«Це перемога Європи. З новим договором ми виходимо з кризи. Європа стала сильнішою після цього саміту і показує, що європейський проект розвивається, і ми можемо з упевненістю дивитися в майбутнє», — заявив прем'єр-міністра Португалії Жозе Сократеш, країна якого до кінця року головує в ЄС. «Цей договір дасть ЄС можливість діяти у XXI столітті», — додав його співвітчизник, голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу. Згоди вдалося досягнути близько півночі, після того, як учасники переговорів в останню хвилину зробили деякі поступки Італії та Польщі. Італія отримала на один мандат більше і буде мати однакове з Великою Британією та Францією число депутатів. Польща досягла того, що члени ЄС, які залишилися в меншості, можуть тимчасово блокувати рішення, що їм не сподобаються.

Проект договору передбачає впровадження посади президента ЄС (зараз ці обов'язки по черзі виконують голови держави та урядів країн-учасниць) і розширити повноваження Верховного представника ЄС з єдиної зовнішньої політики. Крім того, передбачається істотно обмежити право вето кожної з країн. З усіх питань, крім прийняття в ЄС нових членів, рішення буде вважатися прийнятим, якщо за нього проголосує дві третини держав-учасників, в яких проживає не менше за половину населення Євросоюзу. У 250-сторінковому документі немає натяків на «супердержаву», які викликали негативну реакцію у жителів Франції і Нідерландів. Там, зокрема, не згадуються гімн і прапор ЄС. «Договір про реформи» не замінює, а вносить доповнення в угоди, які вже існують у рамках ЄС, тому для його прийняття не потрібно проводити національні референдуми. Очікується, що лідери Євросоюзу підпишуть документ у грудні. Якщо всі держави ратифікують договір протягом наступного року, він набере чинності у січні 2009 року.

Чи, дійсно, є такими обнадійливими результати португальського саміту, як про це заявляють його учасники? Які сигнали цей саміт несе для Росії і України?

КОМЕНТАР

Аркадій МОШЕС , експерт Фінського інституту міжнародних відносин:

— З упевненістю в майбутнє можна буде дивитися, якщо цей документ набере чинності з 1 січня 2009 року. Але, я думаю, що певні основи для оптимізму є. У Лісабоні вдалося зняти основні проблеми з боку керівників країн ЄС. Європа в особі політичних лідерів усвідомила необхідність рухатися вперед і покласти край правовій невизначеності, яка починала виникати. Якщо у 2005 році не вийшло розвивати правову базу, то зараз зняті проблеми, які перешкоджали руху.

Я думаю, що для Росії головний сигнал полягає в тому, що Євросоюз виявляється більш дієздатним, ніж про це недавно в Росії було прийнято говорити або думати. ЄС не перетворюється в бюрократичну машину, що розвалюється, а залишається поїздом, який рухається хоч і дуже повільно, проте рухається і зупинити його не можна. Другий сигнал для Росії, який менш визначений, але потенційно виникає: сьогодні Європа знаходиться ближче до єдиної зовнішньополітичної лінії, чим була вчора. Це не означає, що Європа із завтрашнього дня буде мати реальну єдину зовнішню політику. Звичайно, ні. Інтереси країн і національно діючих еліт збігаються не до кінця. Тому розбіжності інтересів між європейськими країнами буде впливати на зовнішньополітичну лінію ЄС. Але Євросоюз зміг апаратними методами зменшити конкуренцію всередині апарату і збільшити бюрократичну вагу тих офісів, які в самому ЄС займаються зовнішньою політикою. Зараз Росії нелегко буде продовжувати робити свою ставку на розвиток односторонніх відносин із країнами Євросоюзу на шкоду загальним відносинам з ЄС.

На сьогоднішній день я не бачу кардинальних змін для України. На мій погляд, Україна в своїх відносинах з ЄС не перебуває на такій стадії, де поглиблення інституціального співробітництва з ЄС може відразу обернутися якимись результатами. Цілком однозначно, що до появи європейських перспектив України Європа повинна пройти фазу подальшого поглиблення конституціонального співробітництва. Вона це робить, і в цьому конкретному процесі Україна як чинник фігурує дуже мало.

Микола СІРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments