Натовський оптимізм
В Альянсі помітили наближення України до євроатлантичних структур
У НАТО з оптимізмом оцінюють процеси реформування сектору безпеки України і вважать, що Київ істотно наблизився в інтеграції до Північноатлантичного альянсу. Таку думку висловив вчора під час сніданку з українськими журналістами помічник Генерального секретаря НАТО з оборонної політики та оборонного планування Джон Колстон. Це був четвертий візит високопоставленого представника НАТО в Україну. Востаннє він був у Києві 19 травня 2006 року на засіданні Спільної робочої групи Україна — НАТО з питань оборонної реформи. Цього разу пан Колстон формально прибув до Києва, щоб взяти участь у круглому столі Україна—НАТО «Роль парламенту в сфері національної безпеки і оборони». За його словами, це була дуже велика нагода, щоб обмінятися поглядами, яким чином Україна і НАТО можуть співпрацювати з таких питань, як встановлення парламентського контролю в секторі безпеки. Крім цього, в Колстона заплановані двосторонні зустрічі з представниками уряду України, зокрема, — міністром оборони Анатолієм Гриценком, а також керівництвом Міністерства внутрішніх справ і СБУ, а також РНБО. Помічник генсека повідомив журналістам, що в ході цих зустрічей передбачається обговорення того, яким чином НАТО могло б допомогти Україні в реалізації її планів модернізації сектору безпеки і збройних сил держави. На його думку, в результаті реформ збройні сили і структура безпеки загалом відповідатимуть вимогам демократичної держави і очікуванням, які покладає на них Україна.
Характеризуючи хід реформування сектору безпеки України за останні роки, пан Колстон зазначив, що є багато причин для оптимізму. «По-перше, це — створення в Україні збройних сил, які будуть меншими за чисельністю, але більш боєздатними і придатними до сучасного середовища», — сказав він. За його словами, свідченням конкретних змін у цьому напрямі є створення нових штабних і командних структур, нових сил оперативного реагування, реформа в галузі військової освіти, а також новий підхід до бюджетного процесу в оборонній сфері.
Пан Колстон також сказав, що в НАТО особливо вітають процес підвищення прозорості в оборонному секторі, зокрема, публікацію «Білої книги», завдяки чому забезпечується більша відкритість України до країн-членів НАТО та партнерів Альянсу. Він також відзначив як позитивний факт залучення України до переважної більшості операцій, які зараз проводить НАТО. За його словами, йдеться про сили НАТО в Косово, Афганістані, навчальну місію в Іраку і навіть про ту роль, яку НАТО нині виконує на прохання Африканського Союзу в Дарфурі.
Ще одним позитивним знаком, на думку пана Колстона, є те, що набутий досвід у ході реформування Збройних сил України зараз більш широко застосовується в інших структурах безпеки, зокрема, у внутрішніх військах і Службі безпеки. Зазначивши, що все це вимагає великих коштів, багато інвестицій, помічник генсека висловив сподівання, що Україна буде мати необхідні ресурси для того, щоб забезпечити, підтримати реалізацію цих програм. Він наголосив, що зараз більш оптимістично оцінює процес реформування сектору безпеки України, ніж це було кілька років тому.
На запитання кореспондента «Дня», чи не знаходиться зараз Україна далі від НАТО, ніж це було перед Стамбульским самітом, коли українське керівництво було готове перейти до вищого рівня співробітництва з Альянсом — до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) і підтримка вступу в Альянс серед українського населення була вищою, ніж тепер, пан Колстон не дав чіткої відповіді. Він сказав: «Звісно, завдання НАТО полягає в тому, щоб надавати допомогу Україні на всіх процесах, які вона хоче зробити на шляху євроатлантичної інтеграції. Якщо подивитися з точки зору практичної співпраці, то, напевне, ніколи Україна і НАТО не були настільки близькими в реалізації цілей практичної співпраці. Що ж стосується бажання України вступити чи не вступити до НАТО, це є рішенням України. Я лише можу сказати, що зміни, які здійснила на практиці Україна, істотно приблизили її до євроатлантичних структур».
Помічник генсека не виключає можливості залучення України до створення НАТОвської системи протиракетної оборони. За його словами, це можливо лише тоді, якщо в Альянсі буде ухвалене відповідне рішення. «Якщо буде вирішено, що НАТО буде створювати власну систему протиракетної оборони, то ми, звичайно, бачимо активну роль України як однієї з ключових партнерів Альянсу. Ми хочемо абсолютно відкрито говорити Україні про наші плани і наміри і все, що ми збираємося зробити в цьому плані. Я не можу коментувати плани уряду США або давати їм якусь оцінку, але, наскільки мені відомо, між США і Україною на рівні урядів почалися відповідні консультації», — сказав Колстон. За його словами, на даному етапі НАТО провело аналіз технічних можливостей створення системи протиракетної оборони з огляду на те, що зараз можуть виникати нові держави у світі, які можуть заволодіти зброєю масового знищення. «Жодного політичного рішення ще не було прийнято. На даному етапі триває процес вивчення можливості створення такого захисту», — підкреслив помічник генсека. Водночас він сказав, що в найближчі місяці в НАТО відбудеться обговорення питання, чи варто Альянсу створювати власну систему протиракетної оборони. «Якщо таке рішення буде ухвалено, тоді постане питання про те, яким буде взаємозв’язок між американською системою ПРО і НАТОвською. Але такі елементи будуть виключно захисними і не будуть загрожувати військовому потенціалу жодній із країн партнерів Альянсу в регіоні, включаючи Росію», — підкреслив Колстон.
Коментуючи ідею прем’єр- міністра України Віктора Януковича щодо створення глобальної системи безпеки, помічник генсека зазначив, що НАТО розгляне будь-які пропозиції, зроблені з серйозними намірами. «Адже всі загрози, які сьогодні існують у світі, не є унікальними лише для НАТО, а й для всіх інших держав. Якщо будуть пропозиції щодо створення таких систем, що, звичайно, їх варто розглянути. Але хочу наголосити, що ми маємо на меті створення обмеженої системи ПРО, яка призначена для протистояння загрозам застосування зброї масового знищення з використанням балістичних ракет великого радіусу дії з боку країн парій», — сказав Колстон.Він також вважає, що найкращою відповіддю політичним силам, які налаштовані критично до планів розміщення елементів американської ПРО в Європі, є продовження з боку США інформування і роз’яснення суті цих проектів та їхнього значення.
Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», чи скористається політична еліта України і, зокрема, керівництво Партії регіонів можливістю приєднатися до ПДЧ на ювілейному саміті в 2009 році, пан Колстон сказав: «План дій щодо членства в НАТО вимагає двох речей. З одного боку, інтересу і бажання України стати учасником ПДЧ, а з іншого — згоди Альянсу. Я не можу передбачати обидва ці чинники. Я можу лише сказати, що я переконаний, що розвиток України та її інтерес, який полягає в наближенні до європейських і євроатлантичних інститутів, буде повністю підтриманий Альянсом».
