Досі бойові дії оминали ці околиці. Белград фактично намагається відновити повний військовий контроль над провінцією.
Відтак, західні дипломати дуже скептично оцінюють перспективи другого раунду переговорів щодо косовського врегулювання в Рамбуйє, що має розпочатися післязавтра. Попри жорсткий тиск і на Белград, і на косовських сепаратистів, ані ті, ані інші не готові підписати пакет документів щодо мирного врегулювання, який передбачає і політичні принципи, і механізми контролю за угодою. Албанці й далі відмовляються визнати Косово невід’ємною частиною Сербії, а Белград не згоджується на введення до провінції озброєних міжнародних миротворців.
За цих умов Москва спробувала перехопити ініціативу косовського врегулювання. Міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов після переговорів у Белграді запропонував розділити єдиний пакет документів — спершу підписати політичну угоду, не обговорюючи механізмів її втілення, а тоді узгоджувати конкретні механізми. Ця пропозиція безперечно вигідна сербам — у цьому випадкові не складалося б враження, що саме вони зривають процес врегулювання, але декларація залишилася б порожньою формальністю, що не заважає сербам і далі «розв’язувати» проблему силовим шляхом.
Отож, американці та західноєвропейці навряд чи згодяться з російськими підходами. Водночас пошук виходу з косовського глухого кута став справою особистого політичного престижу для посередників, зокрема для держсекретаря США Мадлен Олбрайт. «Вашингтон пост» днями відзначила, що вона «посередньо справляється з роботою». Найбільше досягнення Олбрайт, на думку впливової газети, полягає в тому, що «вона змусила нас пошкодувати за Крістофером Ворреном» (її попередником. — Ред.).






