Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава
Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів

Очiкування Нiмеччини

Гюнтер КРIХБАУМ: Для розбудови економічного співробітництва дуже важливі стабільні політичні вiдносини в Україні
24 листопада, 2007 - 00:00

Голова комітету в справах Європейського Союзу Бундестагу — нижньої палати німецького парламенту — Гюнтер Кріхбаум часто відвідує Україну. Зрозуміло, що він може дати оцінку євроінтеграційним прагненням України і поділитися тим, як виробляє політику відносно ЄС і України німецький парламент. Яким чином розробляється німецька східна політика? Якою має бути німецька політика стосовно України, а також політика Німеччини і ЄС щодо Росії? Коли можна чекати на нове розширення ЄС, та чи призведе нове розширення до зміни умов прийняття нових держав-членів? Про це — «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю голови комітету в справах Європейського Союзу Бундестагу Гюнтера КРІХБАУМА.

— Яку роль грає комітет у справах Європейського Союзу Бундестагу у виробленні політики федерального уряду щодо ЄС?

— Ми бачимо свою роль у наданні поштовху німецькій європейській політиці. Під час кожного засідання комітету з питань ЄС ми обговорюємо з міністрами та державними секретарями актуальні теми, а також здійснюємо, в першу чергу, наші контрольні функції в питаннях європейської політики по відношенню до федерального уряду.

— Які, на ваш погляд, результати недавнього неформального саміту Європейського Союзу в Лісабоні, під час якого було досягнуто згоди щодо «договору реформування»? Чи можна дійсно виходити з того, що на Європу чекає «світле майбутнє», або можуть виникнути проблеми з ратифікацією цього договору?

— Завдяки Лісабонському договору Європейський Союз нарешті отримає нову договірну базу, яка забезпечить товариству повернення своєї дієздатності як усередині та назовні. За останні два роки в ЄС було прийнято 12 нових членів, але ми досі все ще працювали за правилами ЄС, в якому було 15 членів. Тепер ми отримаємо чітке розмежування повноважень між Брюсселем та країнами-членами, Рада Європейського Союзу прийматиме більше рішень за кваліфікованою більшістю, розшириться право участі у процесі прийняття рішень з боку Європейського парламенту та національних парламентів. Таким чином рішення стануть більш демократичними та прозорими. Тому цей договір означає великий успіх і його було досягнуто у першу чергу також завдяки німецькому головуванню в Раді ЄС у першій половині 2007 року.

— Коли можна чекати на нове розширення ЄС та чи призведе нове розширення до зміни умов прийняття нових держав-членів? Чи буде ваша країна підтримувати вступ до ЄС Туреччини, переговорний процес про вступ якої почався наприкінці 2005 року?

— Відомо, що Хорватія, ймовірно, стане наступною країною, яка буде прийнята в Європейський Союз. Дата вступу 1 січня 2009 року, якої прагнуть наші хорватські друзі, не зможе бути дотриманою, так що дату вступу буде перенесено на один або навіть на два роки. Переговори з Туреччиною будуть вестися чесно, але їх результати невідомі. Це означає, що у разі, якщо Туреччина не виконає передумов, ці переговори можуть закінчитися привілейованим партнерством. Навряд чи можна розраховувати на те, що ці переговори закінчаться раніше ніж через 10—15 років.

— Яким чином розробляється німецька східна політика?

— Нашою метою має бути більше наближення до ЄС тих європейських країн, які в найближчому майбутньому ще не зможуть стати членами ЄС. Для цього треба спочатку поступово підвести ці країни до стандартів ЄС, перед тим, як на етапі, який передує безпосередньому процесові вступу можна буде укласти Угоду про стабілізацію та асоціацію. Але для України це питання в даний момент ще не ставиться. При цьому не треба забувати, що важливим кроком для поглиблення співробітництва є також і Посилена угода (Enhanced Agreement), яка вступає в дію наступного року. Я розраховую на те, що від цієї Угоди надійде багато позитивних імпульсів для розвитку країни.

— Пане Кріхбаум, якою ви бачите німецьку політику стосовно України?

— Німеччина дуже зацікавлена в розширенні економічного співробітництва з Україною. На жаль, у нас часто не помічали, якого великого прогресу змогла досягти Україна протягом останніх років у розвитку економіки. Але важливо не припиняти зусиль у напрямку реформ. Також треба не забувати, що для розбудови економічного співробітництва дуже важливі стабільні політичні стосунки в Україні.

В наступному році в Україні мають відбутися важливі події: мають вступити в дію, з одного боку, нова Угода про спрощення візового режиму та реадмісію і, з другого боку, Посилена угода (Enhanced Agreement). А в середині 2008 року відбудеться вступ України до Світової організації торгівлі. Наслідком цього буде прагнення приєднатися до розширеної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яке підтримує також і німецька сторона.

— Якою, на вашу думку, має бути політика ЄС по відношенню до Росії?

— Ми з тривогою спостерігаємо за тим, як енергетична політика використовується Росією як важіль політичного впливу. Тут, напевно, ще треба багато чого зробити усередині Росії, щоб перейти від політики постачання енергії до стратегічної економічної політики.

Але Росія залишатиметься стратегічним партнером ЄС, тому нам треба найти рішення для існуючих проблем. Але я не замовчую, що, наприклад, недавні дії Росії стосовно прав польотів над своєю територією для вантажних літаків авіакомпанії «Люфтганза» викликали сумніви стосовно надійності Росії. Це примушує нас задуматися над тим, чи дійсно ця країна вже готова до вступу до СОТ.

Розмовляв Микола СІРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments