Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців
Євген Коновалець, український військово-політичний діяч, організатор ОУН

Партія свободи проти Чехії

Психічна атака чи загроза розширенню ЄС?
16 квітня, 2002 - 00:00

Лідер парламентської фракції Партії свободи Пітер Вестентхаллер пригрозив, що його партія докладе всіх зусиль для блокування вступу Чехії до ЄС. Ці слова пролунали у відповідь на візит до Праги комісара Європейської Комісії, з питань розширення ЄС Гюнтера Ферхойгена минулого тижня. Під час зустрічі з чеськими урядовцями він заявив, що «декрети Бенеша» належать минулому, і тому вони в жодному разі не вплинуть на вступ країни до Євросоюзу. «Декрети Бенеша» — це низка законів, схвалених чехословацьким президентом Едвардом Бенешем у 1945 році, які передбачали, зокрема, позбавлення судетських німців громадянства та майна. Застосовуватися документи мали до тих «ворогів держави», які співпрацювали в роки окупації з німецькими солдатами. Чеський уряд переконує, що з юридичної точки зору декрети вже давно не діють. Також, як твердять чеські аналітики, для чехів зараз не складає жодних труднощів визнати, що права депортованих в кінці 40-их років були ущемлені, якби існувала упевненість, що ані колишні судетські німці, ані угорці (значна частина яких, до речі, теж була вислана з Чехії після Другої світової війни) не висунуть ще й інших вимог. Приміром, повернення свого майна.

Гюнтер Ферхойген вже по виступах лідерів австрійської Партії свободи заявив, що проблема абсолютно «штучна» і спровокована більше самими ж чехами, а точніше чеськими журналістами, які вже кілька тижнів поспіль мусолять цю тему в своїх газетних статтях та телесюжетах. «Жменьці політиків, передусім у Німеччині та Австрії, ніколи не вдалося б потрапити в заголовки вітчизняних газет, але в заголовки чеських газет їм вдалося», — наголосив Ферхойген.

Але проблема можливого блокування вступу Чехії до ЄС, з боку Відню, не є ні новою, ні надуманою. Раніше в Австрії цілком офіційно заявляли, що вступ Чехії буде заблоковано, якщо не буде закрито чеську атомну електростанцію в Темеліні, що знаходиться поряд з австрійським кордоном. Згодом проблему було вирішено, оскільки Прага запевнила, що АЕС поступово згортатиме свою роботу. Аналітики пов’язують заповзятливість правих із Відня відносно інтеграції Чехії в Євросоюз побоюваннями, нібито зі вступом цієї центральноєвропейської країни в ЄС до Австрії хлине величезна кількість чеської дешевої робочої сили. Чехія разом із Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Естонією, Латвією, Литвою та Словенiєю мають стати членами ЄС у 2004 році. Щоправда, Чехія першою з них погодилася на те, що не матиме вільного доступу до ринків робочої сили країн ЄС протягом семи років — Польща та Угорщина ще ведуть із цього приводу нелегкі переговори. Пропозицію щодо відстрочки вільного доступу до ринків праці Австрія внесла до ЄС разом із Німеччиною. В разі ж, якщо Партія свободи, яка намагається демонструвати, що виконує передвиборчі обіцянки, буде серед переможців і на наступних виборах, можна буде говорити про вельми небезпечну тенденцію в «старих» країнах- членах ЄС, яка мало співпадає з офіційними заявами.

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: