«Південний вектор»

Хоч би що Джон Керрі зробив стосовно Латинської Америки у разі його обрання в листопаді президентом Сполучених Штатів, ці вибори могли б викликати значні зміни у відносинах між США й Латинською Америкою, навіть, або, швидше, головним чином, якщо переоберуть Джорджа Буша. Керрі ніколи не виявляв особливого інтересу до регіону, в той час як Буш перестав приділяти йому увагу після терористичних актів 11 вересня 2001 року. Але низька імовірність змін не робить їх менш необхідними.

Існує подвійна необхідність зміни політики Америки стосовно інших країн Західної півкулі. По-перше, ніколи останнім часом антиамериканські настрої не виявлялися так сильно і глибоко в Латинській Америці. Одне опитування громадської думки за іншим свідчить, що жителі Латинської Америки сьогодні налаштовані негативніше до США, ніж будь-коли з початку 1960-х років. На відміну від того часу ворожість населення країн Латинської Америки до США не викликана діями США в регіоні. Однак сьогоднішній антиамериканізм все ж сильно ускладнює життя демократичним лідерам країн Західної півкулі та самій Америці.

По-друге, що важливіше, розпалюються пристрасті навколо основних питань, що викликають розбіжності між США та країнами Латинської Америки. Вони не зникнуть самі по собі, в той час як нездатність вирішити їх лише погіршить ситуацію.

Латинська Америка стоїть перед цілим рядом проблем, однак виокремити основні з них нескладно. Це, передусім, економічне зростання, яке останніми роками (вірніше сказати, в останні два десятиріччя) не дає підстав для оптимізму. У країнах, де торгівля і інвестиції так тісно пов’язані зі США, це є головним питанням двосторонніх відносин.

Сьогодні ми розуміємо, що угоди про вільну торгівлю приносять певну користь, але не можуть вирішити всіх проблем. США повинні відігравати набагато значнішу роль у регіоні, ніж просто сприяння лібералізації торгівлі. США мусять допомогти цим країнам збудувати інфраструктуру, систему освіти та правову систему, впровадити принципи конкуренції та прозорості. У всіх цих питаннях проактивна політика Америки має вирішальне значення.

Але чому це має турбувати США? Чому США має непокоїти те, покращується чи погіршується ситуація у країнах Латинської Америки, тісно пов’язаних зі США торгівлею, інвестиціями та туризмом, чи спостерігається в них економічне зростання або ж застій, чи стають вони конкурентоспроможнішими або ж їх витісняють із ринку інші країни?

США мають багато причин приділяти більше уваги Латинській Америці, але особливо можна виокремити три з них. Перша і, напевно, менш очевидна причина — це енергетична безпека. Мексика, Венесуела та Колумбія постачають до 40% всієї нафти, імпортованої США, і можуть легко замінити ненадійних постачальників із Близького Сходу.

По-друге, Америка має особливі інтереси в регіоні, пов’язані із забезпеченням національної безпеки. Доступ у США з багатьох країн Латинської Америки набагато легший, ніж з Азії або Європи, завдяки інтенсивному транспортному сполученню, великій кількості авіарейсів, порівняно слабкому контролю над в’їздом і виїздом і проникністю кордонів. Якщо США, як явно вважають американські лідери, ще багато років загрожуватиме небезпека від терористичних угруповань, останні неодмінно дійдуть висновку, як це вже зробили мільйони людей, що найлегший шлях до США пролягає через Латинську Америку.

Співробітництво в питаннях безпеки бажане для Америки й абсолютно необхідне для країн регіону. Наслідки нового спалаху тероризму, що бере початок у будь-якій з країн на південь від американсько-мексиканського кордону, будуть згубними для цієї країни, не кажучи вже про жертви терористичних актів.

Однак найголовнішим питанням, що виходить на передній план у відносинах між країнами Західної півкулі, є імміграція. Традиційно ця проблема стосувалася Мексики, Центральної Америки та країн Карибського басейну, однак сьогодні вона поширилася на Бразилію, Колумбію, Венесуелу, Еквадор та інші країни. На кожному рейсі з Сан-Паулу до Мехіко є десятки бідних бразильців, які вже заплатили поллеро — людині, яка займається контрабандою людьми — за переправляння зі столиці Мексики до північного кордону країни.

Америка не може зупинити потік іммігрантів, закривши свої кордони, але вона може регулювати цей наплив, легалізувавши й олюднивши його і допомагаючи створити в Латинській Америці такі умови, щоб еміграція з ризиком для життя не здавалася єдиним виходом зі становища. Адміністрація Керрі або Буша має зробити це питання одним із пріоритетних у своїй зовнішній політиці.

Робочі місця, імміграція, енергопостачання — питання першорядної важливості для США. Але країни Латинської Америки дуже стурбовані: їм необхідне рішуче, сміливе керівництво вдома і тверда підтримка за кордоном. І Буш, і Керрі можуть надати цю підтримку. І в інтересах Америки зробити це.

Хорхе КАСТАНЬЄДА — колишній міністр закордонних справ, кандидат на посаду президента Мексики.