Полякам вiд росiйської кризи гiрше не буде?
Польська економіка, яка формувалася свого часу як придаток радянської, вже колись пережила шок після розвалу СРСР.
Тоді з’ясувалося, що їй більше ні для кого виробляти. Нинішні російські «сюрпризи» будуть для цієї країни значно слабшими. Міністр фінансів, віце-прем’єр Лешек Бальцерович зауважує, що вплив російської кризи може-таки спровокувати корекцію бюджету («Трибуна»). Вибрана раніше господарська стратегія на чимскорішу приватизацію, реструктуризацію і продумана монетарна політика допоможуть уникнути додаткових струсів там, «де ситуацію й так ускладнюють зовнішні чинники» («Право і жиче»). Економісти вважають, що криза Росії дасть Польщі більше користі, аніж шкоди. Для наших сусідів це, крім усього іншого, — зайвий шанс нагадати, що вони не є частиною Росії, а є цілком відокремленою та незалежною територією.
Коментатори діють за принципом «у них погано, бо в нас ліпше». На думку радянолога Войцеха Матерського, президент Єльцин, не маючи ні темпераменту реформатора, ні необхідних інтелектуальних кваліфікацій, призвів до створення в Росії гібридної системи держави: ані авторитарної, ані тієї, що будує демократію («Паркет»). Справи зайшли надто далеко, і повернення Росії до попередньої рівноваги навряд чи можливе... На думку поляків, Росія — приклад провалу дій, базованих на концепції поступових перетворень (крок уперед — два назад). Позначилося й те, що немає чіткої програми стабілізації. Це все було б ще не таким страшним, але якщо справдяться найгірші прогнози і в Росії одночасно з господарчим крахом настане політична дестабілізація, то довгостроковий інвестиційний капітал «охолоне» й до Польщі.
Тішачись, що російський «грип» навряд чи заразить Чехію, Угорщину і, передовсім, Польщу, остання цим амбіціям протиставляє цілком конкретний фактор валютних резервів. У країнах «під загрозою» (аналітики до них, окрім України й Білорусі, відносять також держави Балтії, Словаччину та Румунію) заборгованість за короткотерміновими кредитами часом перевищує рівень валютного «гаманця». Польща ж може офіційно похвалитися 25 млрд. доларів валютних резервів на противагу 5 — 6 мільярдам короткотермінових боргів і портфельних інвестицій. «Це — один із найліпших світових показників», — упевнено твердить радник Л.Бальцеровича професор Лондонської школи економіки Станіслав Гомулка («Газета виборча»).
Нашому сусідові досить «просто» зменшити бюджетний дефіцит, і все буде гаразд. Наслідки російської кризи для держави в цілому будуть помітні вже в четвертому кварталі, а найближчим часом постраждає так звана «західна стіна» країни. Там чимало людей утримувалося саме за рахунок дрібної, часто нереєстрованої торгівлі зі Сходом. Росіяни більше не прибуватимуть на гостинні базари на закупи. Щороку до останнього часу такі «набіги» зі Сходу додавали Польщі принаймні 2 мільярди доларів. Це тим більше сумно, що, виявляється, експорт товарів у Росію та Україну лише за минулий рік зріс у Польщі на цілих 30 відсотків порівняно з 2 відсотками — до країн Євроунії. З огляду на наміри країни стати членом ЄС року 2002 — 2003-го, перегляд пріоритетів нині для Речі Посполитої більш ніж нагальне завдання.
