Для недержавного народу духова культура грає величезну ролю, бо власне нею він може перевищувати народ, що політично підбив його.
Іван Огієнко, український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець

«Помаранчевий» бунт

Шарона хочуть усунути
1 вересня, 2005 - 00:00
БIНЬЯМIН НЕТАНЬЯХУ / ФОТО РЕЙТЕР

Над головою прем’єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона згущаються хмари. Суспільні протести проти неоднозначно сприйнятого силового виведення поселенців із сектору Газа та Західного берега ріки Йордан переросли в політичне протистояння. Колишній прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що готовий балотуватися на посаду голови правлячої партії «Лікуд», яку наразі очолює Шарон. Необхідність зміни лідера Нетаньяху пояснює тим, що нинішній її лідер і прем’єр країни відступив від основних партійних принципів, погодившись на вивід ізраїльських поселень. «Він може зруйнувати власними руками дім, який допомагав будувати», — заявив Нетаньяху, підкресливши, що партії зараз потрібен лідер, який зможе виправити ситуацію і об’єднати розбурхану країну. Він упевнений, що йому під силу виконати це завдання.

Центральний комітет «Лікуда» збереться 25 вересня, аби обговорити майбутні партійні вибори, які можуть призначити орієнтовно на 22 листопада. Найголовнішим є те, що боротьба за контроль правлячою партією створює зручний момент для розпуску парламенту і призначення дострокових виборів, в яких братиме участь вже новообраний лідер «Лікуда». Варто зазначити, що за результатами соцопитувань Аріель Шарон є найпопулярнішим і найбільш шанованим ізраїльським політиком, його стратегічну лінію підтримує значна частина населення, і він швидше за все виграв би вибори, якби очолював «Лікуд». Але парадокс полягає в тому, що за внутрішньопартійними опитуваннями Нетаньяху буквально «закопає» Шарона на виборах лідера.

Нетаньяху, відомий майстер крилатих висловів, людина з американською освітою, був міністром фінансів в уряді Шарона і подав у відставку напередодні початку виведення поселень на знак протесту. 55-річний екс- прем’єр має імідж прихильника лінії жорсткого націоналізму в розколотій на ґрунті суперечок довкола Гази партії «Лікуд». Він та його однодумці солідарні з поселенцями, які захищали свої домівки з помаранчевими стрічками в руках, і вважають, що розмежування перетворить Газу на «незалежну терористичну базу». Нетаньяху запевнив, що з його боку поступок Палестині не буде. «Шарон тільки віддає і віддає, а палестинці отримують. А що нам з того? Нічого!» — підкреслив Нетаньяху, додавши, що його політикою буде чіткий обмін умовами.

Така позиція імпонує багатьом «лікудівцям». Навіть ті ізраїльтяни, які повністю підтримують оборонну політику Шарона і згодні поступитися палестинцям деякими поселеннями, вважають, що збереження основних із них є життєво необхідним. А партії завжди схильні грати на бажаннях електорату. І цілком можливо, що гра, розпочата Нетаньяху, закінчиться не на полі Шарона. Фактично наразі ми спостерігаємо прецедент: вперше в історії Ізраїлю правляча партія намагається усунути власного прем’єр-міністра. Прикметно, що і Нетаньяху викликає скептицизм деяких товаришів по партії. Дехто навіть офіційно заявляє, що обидва прем’єри — і Шарон, і Нетаньяху — працювали незадовільно і не прямували за партійною лінією, відтак наразі немає достойної людини, яка б могла очолити «Лікуд».

Однак навіть у разі перемоги на внутрішньопартійних виборах Біньяміна Нетаньяху ставити хрест на політичній кар’єрі Аріеля Шарона зарано. Деякі експерти не виключають, що в результаті політичного розколу через Газу, Шарон зможе завдяки своєму рейтингу сформувати нову партію. Однак сам він поки що не виявляє бажання до того, сподіваючись на продовження політичного життя в рамках «Лікуд».

Віра КОВТИХА, «День»
Газета: 
Рубрика: