Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Посол Індії в Україні Віб’я СОНІ: Індія не може погодитись із статусом другорядної держави

5 вересня, 1998 - 00:00

— Після закінчення «холодної війни» з’явилися нові стратегічні альянси.
Ядерні технології стали служити «розмінною монетою» у стратегічних, політичних,
екологічних торгах. Жодна країна в світі не показала такого виду самообмеження,
яке продемонструвала Індія протягом майже чверті століття, після ядерного
випробування у Бахроші 1971 р. І це незважаючи на той факт, що Індія перебуває
в ситуації, яка не має аналогів у світі, — з двома ядерними державами у
найбезпосереднішому й недружньому оточенні. Ніхто нас не розглядав як суб’єкт,
що має власний інтерес. Для Індії неприйнятний напівколоніальний і другорядний
статус нації, чиї принципи безпеки визначаються іншими. Провівши ядерні
випробування, Індія тільки виявила існуючі ядерні реалії, що досі ігноруються.
Й заявила про еволюцію універсальної парадигми ядерної безпеки для всієї
земної кулі. Провівши випробування, Індія не тільки оголосила мораторій
на подальші випробування, а й заявила про готовність перетворити його на
юридичне міжнародне зобов’язання. І з такою пропозицією звернулася до кількох
країн, до того ж Пакистану. Індія зробила кілька гарантій і пропозицій,
в яких чітко розглядаються такі пропозиції. Ми заявили, що ніколи не застосуємо
ядерну зброю. Випробування — запобіжний засіб. Індія, до того ж, оголосила
про приєднання до конвенції з хімічної зброї, про цілковиту підтримку незастосування
й суворого посилення заходів контролю над експортом ядерних, ракетних,
хімічних, біологічних технологій, що використовуються при розробці озброєнь.

Але в Індії не було альтернативи. Ми ніяк не порушили міжнародне право,
але ми були вимушені поставити питання про зміну системи ядерної безпеки
в світі — безпеки для всіх.

— Чи позначилося це на відносинах Індії з іншими країнами?

— Світова спільнота має бути стурбована не Індією, а тими країнами,
які мають по 20 тисяч боєголовок і продовжують займатися значними розробками
в цій сфері. Про це ще раз нагадала Індія, хоч випробування носили виключно
оборонний характер. Насправді багато наших партнерів це розуміють і змін
у міжнародних відносинах не сталося. У тому числі й у відносинах з Україною.

— В чому особливості відносин України та Індії?

— Дуже важливо те, що Україна має унікально зручні в геополітичному
відношенні економічні й політичні позиції. Володіє щедрою землею, корисними
копалинами, природними ресурсами й мінеральними добривами... У вас налагоджене
сільське господарство. Значний науково-технічний, виробничий потенціал,
наука — це велике надбання, багатство України. Стосовно людей — то це високоосвічені,
кваліфіковані, професійні, інтелігентні люди. Тобто за кількістю професійних
робітників, інженерів, учених Україна, безсумнівно, перебуває серед провідних
західних держав.

Зараз ви переживаєте перехідний період, і, безумовно, існують труднощі.
Але я бачу ваше майбутнє яскравим і світлим. 30 років тому Індія теж переживала
перехідний період і було дуже складно, а сьогодні весь світ говорить про
економічне диво Індії.

— Зараз, за даними агентства Рейтер, 40 відсотків населення Індії живуть
за межею бідності, у багатьох сільських районах відсутня питна вода, використовується
дитяча праця.

— За такий невеликий термін у такій величезній країні неможливо вирішити
всі проблеми. Ці проблеми, перераховані вами, — пріоритетні, їх обов’язково
буде розв’язано. І небажання відволікати фінансові кошти від мирного будівництва
на гонку озброєнь — теж природньо для Індії.

І наприкінець. Ваш Київ — чудове зелене місто з прекрасними вулицями.
Дуже красивий Дніпро. Але найпрекрасніше — це люди. Я визнав, що українці,
так само, як і індуси, — мислителі, філософи, дуже доброзичливі й гостинні
люди, часом такі емоційні, що, в принципі, й з’єднує, ріднить нас.

 

Віра ШЕВЧЕНКО, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: