Правнук Сталіна шукає кінопродюсера

«Я думаю, це повинен бути міжнародний проект», — сказав кореспонденту «Дня» випускник московських вищих курсів сценаристів і режисерів Джугашвілі, який працює над сценарієм. З німецького боку готовність профінансувати частину роботи висловила відома телекомпанія «ЦДФ». З російської — проект підтримує відомий кінорежисер Микита Михалков. «Цей фільм буде інтимним», — поділився планами правнук Сталіна. Він має намір піти слідами діда, побувати в Росії, де жив Яків Джугашвілі, у Білорусі, де лейтенант Радянської Армії потрапив у полон. Фінальну частину повинні будуть зняти на тому місці, де розташовувався концентраційний табір Заксенхаузен. Тут 1943 року загинув син Сталіна, якого батько відмовився обміняти на полоненого німецького фельдмаршала фон Паулюса.

Взагалі, до феномена Сталіна в Грузії продовжують ставитися з пієтетом — маленька нація своїх героїв скривдити не дає. Сьогодні в одному з престижних в Тбілісі районів зростає новий Йосиф Віссаріонович. Щоправда, він не відчуває себе ні тираном, ні батьком народів. Йому, праправнуку великого Сталіна, незабаром виповниться 4 роки.

Глава цієї родини, котра мешкає в Тбілісі, 62-річний онук вождя Євген Якович, дуже схожий зовні на свого діда. Більшу частину життя він прожив у Москві, де викладав історію військового мистецтва. Звичайно, допоміг і досвід діда — генералісимуса.

Євген Джугашвілі каже, що прізвище — це важкий і вічний хрест, він збирає навколо себе сталіністів, і в цьому товаристві вже майже 100 тисяч чоловік. Планується видати книжку, де буде розказано про тих, хто «змішував із брудом великого правителя». Під час турне колишніми республіками СРСР Євген Якович створить філіали товариства сталіністів. За його словами, «народи незабаром скинуть нинішні грабіжницькі режими». Вікна його квартири виходять на парк Перемоги, кожне 9 травня сюди приходять ветерани з портретами Сталіна. Ностальгія за політикою жорсткої руки зрозуміла: Грузія ще не встигла оправитися від хаосу початку 90-х. Люди, яким держава платить пенсію в 10 доларів, у яких немає газу, а світло подається за графіком, не можуть не жалкувати за часами, що минули.

Однак часи змінюються. Ще один правнук Сталіна — 25-річний Яків — людина абсолютно іншої формації, котра не знає, що таке сталінська залізна завіса. Він недавно повернувся з Глазго, де 3 роки провчився в елітарній школі мистецтв. Талановитий художник малює абстракцію й писати портрети прадіда не хоче. «Я художник і не граю в політику», — сказав він кореспонденту «Дня».

Тбілісі