Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець

Пріоритети на майбутнє

Хусеїн ДІРІОЗ: Імплементація реформ — це завдання України, однак НАТО готова допомогти їй у цьому
21 квітня, 2011 - 00:00
ХУСЕЇН ДІРІОЗ

Днями Україну відвідав заступник Генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування Хусеїн Діріоз. Він, до речі, є першим представником Туреччини, який обіймає таку посаду за всю більше ніж 60-річну історію існування Північноатлантичного Альянсу. В ексклюзивному інтерв’ю «Дню» — пан Діріоз розповів про мету його поїздки в Україну, очікування, які покладають в Альянсі на співпрацю з Києвом, а також дав оцінку співпраці НАТО та України у оборонній сфері.

— Перш за все мета моєї поїздки — поспілкуватися з офіційними особами в Україні, обговорити з ними програми співпраці і стан реформування оборонного сектору, прогрес у цьому напрямку та пріоритети на майбутнє. Я також хотів почути, чим НАТО може допомогти Україні в деяких конкретних галузях як-то обміні інформацією, питаннях підготовки, перепідготовки ваших військових, чи навчаннях. Я мав зустрічі з заступниками міністрів закордонних справ та оборони, а також заступником секретаря РНБОУ, який є співголовою Спільної робочої групи з питань оборонної реформи, а я є другим співголовою.

З усіма співрозмовниками ми погодилися, що РНП є ключовим елементом співпраці. Він використовуватиметься Україною як комплексний план і має відповідати стратегічним завданням, які ставить перед собою Україна. Я задоволений ходом цього візиту.

На другий день (інтерв’ю було записане 18 квітня. — М.С.) я відвідаю міжнародну конференцію «Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини в діяльності спецслужб» у Харкові, організовану Службою безпеки України спільно з Офісом зв’язку НАТО в Україні, Женевським центром демократичного контролю, Національним інститутом стратегічних досліджень та ОБСЄ.

— Пане Діріозе, ви безпосередньо брали участь у засіданні Комісії Україна — НАТО в Берліні. Які ваші враження про це засідання?

— Це була дуже добра зустріч на рівні міністрів закордонних справ у форматі Комісії Україна — НАТО і, як завжди, ця зустріч пройшла в дуже конструктивній атмосфері. Підписання Україною Річної національної програми (РНП) на 2011 рік — це дуже добра новина. Таким чином, зустріч пройшла на дуже позитивних нотах, а її результати були записані в спільному комюніке.

— Генсек висказав очікування, що Україна й надалі буде контриб’ютором безпеки. Чи справджується це?

— У спільній заяві Комісії Україна — НАТО міністри країн НАТО висловили велику подяку Україні за зміцнення євроатлантичної безпеки. Вони наголосили на тому, що Україна є першим партнером, бере участь у силах реагування НАТО і майже в усіх операціях під проводом Альянсу й звернулися з проханням розглянути можливість взяти участь в операції Ocеan Shield, а також допомогти операції в Афганістані.

— Ви сказали, що було доброю новиною повідомлення глави українського зовнішньополітичного відомства Костянтина Грищенка про те, що Президент України підписав щорічну програму? Міністр сказав нам, журналістам, що це — досить амбіційна програма. Якою є ваша думка щодо цієї програми? Чи амбіційною є ця програма як про це говорять з українського боку?

— Річна національна програма є амбіційною та комплексною, але найголовніше тут імплементація програми. Імплементація реформ — це завдання України, однак НАТО готова допомогти їй у цьому, тому що РНП є центральним, головним інструментом практичного впровадження нашої практичної співпраці, яка базується на спільних цінностях.

Як було зазначено у спільному комюніке минулого тижня в Берліні, НАТО готова надавати допомогу Україні в досягненні цілей, викладених у РНП на 2011 рік.

Звичайно, реалізація всіх реформ — це дуже комплексний процес, і керівництво України мусить виконувати його на тлі бюджетних обмежень, із якими стикаємося ми всі. І створення Комісії зі співпраці України з НАТО це досить позитивна подія і дасть нам можливість об’єднувати зусилля для реалізації РНП.

— Що можна сказати про оборонні реформи в Україні, які почалися в минулому? Чи є тут певний прогрес?

— Україна досягла доброго поступу за останні роки в реформуванні свого сектору безпеки та оборони, в тому числі в підвищенні рівня демократичного контролю над Збройними силами та сектором безпеки, розвитком спроможностей, щоб робити і внесок в міжнародні миротворчі операції. Звичайно, багато чого ще треба зробити й доведеться подолати чимало бюджетних обмежень. Україна повинна буде проаналізувати свою структуру й комплектацію збройних сил для того, щоб вона була реалістичною та відповідала наявним ресурсам.

Прогрес був більш відчутним у секторах, які не потребують великих капіталовкладень, скажімо, реструктуризація Міністерства оборони та Генерального штабу, згідно зі стандартами НАТО, а також створення професійного сержантського корпусу й заходи щодо створення правових засад подальшого реформування війська.

Отже, 2011 року ця робота триватиме і необхідно створити сприятливі умови для подальшого реформування війська. Наступні роки будуть вкрай важливими для українських збройних сил і передбачених реформ у секторі безпеки.

— Під час засідання КУН генсек сказав, що НАТО буде допомагати Україні в реалізації реформ. Чи можете ви сказати, що це означатиме на практиці?

— Генеральний секретар сказав, що НАТО готова підтримати досягнення Україною цілей реформ, які Україна сама перед собою поставила, і які були узгоджені на спільній основі між НАТО та Україною, та перераховані в РНП. Це — комплексний план, він має наблизити Україну до євроатлантичної родини і, на нашу думку, також сприятиме досягненню одного з найбільш пріоритетних завдань України, яке вона перед собою ставить. Йдеться про загальноєвропейську інтеграцію.

КУН та Спільна робоча група Україна — НАТО з питань оборонної реформи, Процес планування та підтримки сил, а також співпраці між військовими, це — ті інструменти, які ми використовуватимемо у підтримці зусиль з реформування сектору безпеки й оборони України та імплементації реформ в цьому секторі. Маємо зосередитися на пріоритетних напрямках. Йдеться про те, щоб плани та амбіції відповідали наявним ресурсам і реалістичним аналізам щодо реалізації.

Ще одне питання — це досягнення цілей сумісності українського війська для того, щоб ми могли виконувати операції такі, як в Афганістані, так і інші. Удосконалення системи цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, управління реформами, поліпшення партнерства між громадянським суспільством та сектором безпеки — це інші важливі сфери, на яких ми зосередимося. Це — ті області реформ, які будуть підтримуватися згадуваними мною структурами: перш за все Комісією Україна — НАТО, а також спільними робочими групами, а також Процесом планування та підтримки сил. І це також сприятиме досягненню Україною цілей європейської інтеграції.

— Чи просила Україна про якусь конкретну допомогу в Берліні щодо реалізації реформ у секторі безпеки?

— Я вже згадував, що пріоритетні галузі реформування включені в РНП. Ми маємо механізми, щоб підтримувати реалізацію цієї програми у відповідності до бажань України. Отже ми будемо продовжувати нашу співпрацю в напрямку подальшої підтримки України у виконанні РНП. Ми також працюємо спільно з протистояння новим загрозами, що стоять перед нами усіма. Це включає і тероризм, і енергетичну безпеку, і кібербезпеку — у цих галузях ми теж співпрацюємо.

— Може, я дещо повторюсь, але українцям було б цікаво дізнатися, який можливий внесок НАТО очікує від України?

— Я знову наголошу на тому, про що вже говорив раніше: є велике визнання внеску України в євроатлантичну безпеку. Щодо участі в силах реагуваннях НАТО, участі в більшості операцій НАТО. Ми маємо спільне бачення, яке було підтверджене в Берліні, щодо підтримки євроатлантичної безпеки. Велику роль має відіграти для України і РНП, як у підтримці зусиль у реформуванні та трансформації, так і в поліпшенні можливостей співпрацювати. НАТО готова підтримати Україну в реалізації цієї програми у рамках існуючих механізмів.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ