Про нас

«Оголошення дати закриття Чорнобильської АЕС під час візиту американського президента Білла Клінтона добра новина для мільйонів, включаючи багатьох українців, які жили в страху від Чорнобиля після вибуху 1986 року. Міжнародна спільнота справедливо планує надати кошти на будівництво саркофага довкола пошкодженого реактора. Навіть $750 млн. варті цього. Однак Сімка розвинутих країн, яка пообіцяла гроші ще 1995 року продовжує утримуватися від обіцянки надати Україні позику в $1,75 млрд. на будівництво нових ядерних реакторів. Україна повинна спершу зробити більше, щоб довести необхідність у цих реакторах і ефективно їх використовувати. Цього не можна зробити без радикальних реформ і в енергетиці, і в економіці загалом. В Україні домінують декілька людей з сильними зв’язками: тут процвітає корупція. В енергетичному секторі беруть участь державні й приватні підприємства, які приховують свої оборудки за посередництвом бартеру та прихованих угод... Перш ніж сектор отримає допомогу, Київ повинен запровадити прозорість, необхідне регулювання та ринкові ціни. Такі реформи виявляють, які електростанції варто відновлювати, а які — закрити. Вони також можуть показати, що Україна насправді не потребує нових енергопотужностей».

«Файненшнл Таймс», 7 червня

«Польща чинить опір тискові ЄС посилити кордон, побоюючись ізолювати східних сусідів. Прикордонна торгівля є ключовим клапаном для української економіки та важливою галуззю вздовж «Східної стіни», як поляки доволі поетично називають 1200-кілометровий кордон із чотирма пострадянськими сусідами. У виступі наприкінці минулого місяця президент Александр Квасьнєвський застеріг проти будівництва «нової (залізної) завіси» на сході Польщі. «Найбільше ми боїмося того, що Захід поводитиметься з Україною як країною третього гатунку», каже Збігнєв Буяк, голова польської митної служби. «Ми маємо добрі стосунки з Києвом і хочемо їх поліпшувати». За наполяганням ЄС, Польща планує запровадити візи для українців, але хоче встановити плату, яка буде помірною для більшості пересічних мандрівників. Нині перевірки на кордоні є досить швидкими й побіжними, прикордонники просять приїжджих пояснити мету перебування та пред’явити невелику суму готівки».

«Файненшл Таймс», 8 червня

«Заява міністра оборони ФРН Рудольфа Шарпінга про те, що його відомство не купуватиме Ан-70 і, швидше за все, віддасть перевагу літакові європейського зразка, прозвучала мов грім серед ясного неба для Москви і Києва. Однак найбільше втратила в цій історії Україна, яка володіє 70 відсотками акцій у справі Ан-70. У політичному плані, зазначають газети, до України в Заходу претензій немає. Якби літак Ан-70 був цілком українським, проблем з реалізацією його в країнах НАТО, швидше за все, не виникло б».

«Известия», 9 червня

«На Азовському морі, в районі якого досі не визначено лінію держкордону між Росією та Україною, почалося створення українського дивізіону прикордонних сторожових катерів. Росія, як і раніше, наполягає на збереженні за Азовом статусу «внутрішнього моря» (при якому держкордони співпадають з береговою лінією, а представники прибережних держав можуть плавати акваторією вільно), Україна ж пропонує розділити Азов. Ще складнішою є ситуація з Керченською протокою, судноплавний фарватер якої Україна вважає своєю територією і бере за прохід по ній мито з російських судновласників».

«Сегодня», 9 червня

«Білл Клінтон дипломатично наголосив, що він вважає Україну повноправним членом Європи, підтримує її прагнення до Евросоюзу і зближення з НАТО. На українських заводах тепер ремонтуватимуть військову техніку Альянсу, її полігони вже використовуються в рамках програми «Партнерство заради миру». Київ більше не боїться теплих контактів із НАТО. Йому розв’язали руки недавні заяви Володимира Путіна. У Києві вважають, що до зближення з блоком тепер прагне і Росія, й Україна. А наостанок Клінтон порекомендував Україні виконувати розпорядження Міжнародного валютного фонду».

«Независимая газета», 7 червня

«Після 50-хвилинного очного контакту президент США Білл Клінтон, мабуть, покинув українські маси із посланням надії. Але він також залишив їх дещо спантеличеними. Відносини між Вашингтоном і Києвом мали злети (ядерне роззброєння з боку України, закриття Чорнобиля) і падіння (процвітаюча корупція в Україні, періодичні спроби сближення Києва з Москвою). Адміністрація Клінтона підтримує українську незалежність та демократію часом із більшою енергією, ніж олігархи та лідери України. Відтак медіа-бліц, який передував останньому особистому шансу Клінтона в якості президента повторити це послання, був за українськими стандартами вражаючим. Посол США дав прес-конференцію. Було відкрито веб-сайт. Українські журналісти та вашингтонські урядовці спілкувалися через супутник. Діти брали участь у конкурсі афіш на тему «українсько-американська дружба».

«Саут Чайна Морнинг пост», 7 червня Підготував Микола СІРУК, «День»