«Українська делегація покинула Брюссель із туманними запев неннями, що двері до Європейського Союзу будуть одного дня відчинені — але не раніше, ніж Київ запровадить те, що голова Єврокомісії Романо Проді назвав «чіткі рамки ведення бізнесу». Прем’єр-міністр Віктор Ющенко сказав, що питання про кандидатство України на вступ до ЄС є справою часу. Але судячи з мізерних результатів цьоготижневих переговорів України з ЄС, цей час здається дуже далеким. Ющенко зазначив, що розбіжності з ЄС було майже «залагоджено», але комісар із закордонних справ ЄС Кріс Паттен сказав, що ця заява «не зовсім відповідає ситуації». Пан Проді відзначив повільний поступ до ринкової економіки в Україні, наголосивши, що бізнесмени «просто хочуть робити гроші». «Нині в Україні бракує довгострокового панування закону», — додав він.
«Інтернешнл Геральд Тріб’юн», 25 травня
«Причини цілком передбачуваної урядової кризи в Україні слід шукати в безкомпромісній і перманентній боротьбі низки олігархічних угруповань за перерозподіл внутрішнього енергоринку країни. Частка паливно-енергетичного комплексу у народному господарстві перевищила допустимі норми і, за словами Леоніда Кучми, «сьогодні становить 60 відсотків». Ця цифра збільшуватиметься, оскільки металургійні заводи, що споживають левову частку енергії, вимушені працювати в безперервному режимі. Металурги виробляють більше продукції, ніж може бути реалізовано на внутрішньому ринку, а на зовнішній ринок Україну не пускають, демпінгову політику Києва різко засуджують багато країн... Сьогодні на Україні великою таємницею є інформація про те, як російські енергоресурси реалізовуються на внутрішньому українському ринку, чому висоліквідні нафта й газ не поповнюють державну скарбницю, чому борг Києва Росії щомісяця збільшується на багатомільйонні суми. Варто зазначити, що ці проблеми не цікавлять і російську сторону. Москва раз на два- три місяці посилала грізні телеграми, де звинувачувала Київ у крадіжці російського газу. Потім перші особи України били себе в груди, просили вибачення, обіцяли «створити механізми» взаєморозрахунків і продовжували не платити. Якщо бути неупередженим, то не тільки українських олігархів влаштовує нинішній статус-кво у ПЕК України. Багато російських трейдерів нафти і газу і навіть великі компанії проти кардинальних змін на українському енергоринку. Цілковита непрозорість взаєморозрахунків за енергоресурси, величезна частка бартерних операцій дає можливість російським та українським партнерам возити один одному «гроші в чемоданах» і уникати сплати податків до державної казни... В інтерв’ю «НГ» чиновник адміністрації Президента України підкреслив, що уряд Віктора Ющенка навряд чи протримається до осені. Проте у Леоніда Кучми, за його словами, є запасний варіант, який влаштує і західних інвесторів. Міністр фінансів Ігор Мітюков, переконаний прихильник ринкових реформ, має найбільші шанси стати наступником нинішнього прем’єра. Водночас, на думку київського експерта, Ігор Мітюков слабка фігура для боротьби із олігархами та некерованими регіональними лідерами. Для реформування української економіки потрібен не ринковий романтик, а сильний політик... Сьогодні для збереження статусу суверенної держави українська партія влади намагається розробити нову ідеологію перебудови управління економікою країни, але вихід з уряду міністра економіки Леоніда Тигипка свідчить, що останні прихильники розширення російсько-української співпраці покидають уряд України. У Києві вже не залишилося тих, хто б сумнiвався у тому, що «Україна — все-таки європейська країна», а прихильників співпраці з Росією піддають остракізму, звинувачуючи у відсутності патріотизму. Як написала респектабельна київська газета «День», «вибрати як орієнтир Росію — значить приректи себе на вічну відсталість, залежність, другосортність».
«Независимая газета», 25 травня






