«Колишнього прем’єр-міністра Павла Лазаренка було затримано
біля Базеля, коли він перетинав своїм авто французько-швейцарський кордон.
Лазаренко в’їжджав до Швейцарії з панамським паспортом — це була звичайна
перевірка. Лазаренко дізнався тоді, що майже рік женевська прокуратура
на прохання українських колег проводить слідство у справі переховування
багатомільйонних коштів, у чому його й підозрюють. Швейцарський суддя Лоран
Каспер-Ансерме, який керує слідством, заявив, що Лазаренка підозрюють у
відмиванні грошей у Швейцарії і що в зв’язку зі слідством у місцевих банках
заморожено кілька рахунків.
Затримання Лазаренка поставило українських дипломатів у
складне становище. «Не знаємо, що з цим робити. Не може бути й мови про
клопотання про видачу його на батьківщину, адже в Україні Лазаренко має
парламентський імунітет. Було б краще, якби його вдалося засудити в Швейцарії,
хоча це буде й нелегко».
«Газета виборча», 4 грудня
«Абердінська допомогова місія закликає надати вантажівки,
щоб доставити допомогу українцям, які потерпають від кризи. Дітям видаляють
гланди без знеболюючих засобів. А матерів, які, аби народити дітей, потребують
кесаревого розтину, не можна оперувати через брак медичних матеріалів.
Життєво необхідні медикаменти, що їх відправляє допомогова місія, мають
потрапити до 120 сіл і міст, де взимку температура сягає 20 градусів морозу.
Караван відправиться за кілька тижнів, і керівник місії Грег Діксон сказав,
що його організації потрібно позичити вантажівки, щоб доставити допомогу
на схід».
«Абердін івнінг експрес», 30 листопада
«Індійський уряд запровадив антидемпінгове мито на гарячокатану
металопродукцію з Росії, Казахстану й України. Максимальний розмір мита
становитиме 22 тисячі рупій за тонну».
«Нейшинвайд файненшнл ньюс», 30 листопада
«Міжнародна конференція, де розглядається питання, як повернути
награбоване нацистами під час Другої світової війни, зіткнулася з відмовою
французів і росіян віддати викрадені твори мистецтва і з невдоволенням
українців, що євреї одержать відшкодування, а неєвреї — ні. Український
делегат Данило Курдельчук заявив в інтерв’ю, що виплата євреям відшкодування
швейцарськими банками, німецьким урядом чи бізнесовими організаціями спровокує
заздрість та антисемітизм у його країні, де під час війни загинуло 4 млн.
неєвреїв, а також було знищено мільйони українських євреїв. «В Україні
досі живе 600 тисяч українських неєвреїв, які працювали в німецьких таборах
під час війни», — сказав він. Бувають випадки, коли євреї одержують гроші,
а українці — ні. «Дехто хоче викликати конфронтацію між 500 тисячами українських
євреїв і 50 млн. інших мешканців України — неєвреїв», — сказав Курдельчук,
президент Української юридичної асоціації з іноземних справ».
«Вашингтон таймс», 2 грудня
«1993 року Україна погодилася віддати свій ядерний арсенал
— третій у світі — Росії для демонтажу. США, які вельми пропагували ядерне
роззброєння України, погодилися надати кошти на будівництво 2000 квартир
для офіцерів, які ставали безробітними. Гавлицький, генерал-лейтенант у
відставці, який служив на цій базі, заявляє, що вище командування по-своєму
розпорядилося цими квартирами. Згідно із планами, підрозділ Гавлицького
мав одержати 159 квартир, з яких 93 могли бути готовими до кінця 1997 року.
На сьогодні лише 21 офіцер одержав квартиру. Колишні офіцери вважають,
що вони стали жертвами корупції, а їхні квартири одержали ті, хто не мав
на це права. Нині вони живуть зі своїми родинами у військових будинках
поблизу колишньої бази, одержуючи пенсію $35, з якої $29 витрачають на
квартплату. Гавлицький згадує травень 1996 року, коли його підрозділ прощався
з останньою боєголовкою перед її відправкою до Росії. «Тоді ми написали
на ракеті «мама», бо вона нас годувала. Тепер ми зрозуміли, що так воно
і є».
«Перископ дейлі дифенс ньюс», 3 грудня
Переклад Миколи СІРУКА, «День»
№234 05.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»






