«Просування до євроатлантичних структур — пріоритет Грузії», —
заявляє Посол Грігол КАТАМАДЗЕ
— Якими, на вашу думку, будуть Грузія та Україна через наступні десять років?
— На мить пригадаймо, якими були наші держави десять років тому. В той час Грузія перебувала в дуже критичному становищі — країну роздирала громадянська війна, Грузія страждала від кровопролитної братовбивчої війни в Абхазії та Південній Осетії, важкої енергетичної кризи та розрухи. Але дух людей, які досягли, нарешті, незалежності своєї Батьківщини, ніколи не вмирав. Дух цей сильнішав ще й тому, що один на один зі своїми бідами нас не залишили — в числі перших, хто визнав нашу державність, а потім встановив дипломатичні відносини з Грузією, була Україна. Якщо ми змогли вистояти у такі складні часи, змогли з території 1992 року створити державу, яка впевнено дивиться в майбутнє, — в цьому, я переконаний, є й заслуга наших друзів.
Упевнений, що через десять років наші держави стануть процвітаючими благополучними європейськими державами, які посідатимуть своє важливе місце в європейському співтоваристві.
Грузія міцно стала на шлях інтеграції до євроатлантичних структур — і це є пріоритетом нашої держави.
— У якій ролі Грузія бачить себе в Європі та на пострадянському просторі?
— Найважливішої, можна без перебільшення сказати, життєвої функції набула Грузія наприкінці ХХ сторіччя — територією нашої країни, як і територією України, проходять найважливіші транспортні артерії Великого Шовкового шляху, ідея відродження якого належить президенту Грузії Едуарду Шеварднадзе. Зближуючи країни Сходу та Заходу, Грузія, вважаю, найближчим часом посяде гідне місце у співтоваристві європейських держав.
— У рамках яких об’єднань співпрацюватимуть наші країни в наступному десятиріччі?
— Грузія та Україна протягом багатьох років активно співпрацюють, взаємодоповнюючи одна одну, в багатьох регіональних і міжнародних організаціях — ООН, ОБСЄ. Активність наших спільних зусиль можна відзначити в багатьох програмах НАТО, передусім у програмі «Партнерство заради миру». Думаю, що в рамках цієї програми Грузія та Україна можуть серйозно розширити свій потенціал.
Особливо слід відзначити наші спільні зусилля в рамках об’єднання ГУУАМ. Останній Ялтинський саміт глав держав ГУУАМ знову довів, що це об’єднання має серйозні перспективи на майбутнє. Про це свідчать підписані основоположні документи — Ялтинська Хартія ГУУАМ та Конвенція держав-учасників ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань.
— Що необхідно сьогодні зробити для підтримки «другого дихання» ГУУАМ?
— Після першого саміту в Ялті були зроблені конкретні кроки для систематизації роботи всіх виконавчих структур ГУУАМ, щоб ефективно здійснити намічені проекти, пов’язані з глобальним економічним розвитком країн ГУУАМ та зміцненням стабільності й безпеки в регіоні. Наприклад, найважливішим чинником є те, що 16 липня цього року відбудеться презентація інформаційного офісу ГУУАМ, положення про яке підпишуть на II Ялтинському саміті 19 — 20 липня. Серед життєво важливих для цієї організації документів, планованих до підписання на Ялтинському самітi, можна назвати Угоду про створення зони вільної торгівлі, Рішення голів держав- учасниць ГУУАМ про статус спостерігачів діяльності ГУУАМ, Угоду про співробітництво між урядами держав-учасниць ГУУАМ у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та іншими небезпечними видами злочинів, Угоду про створення ділової Ради країн-членів ГУУАМ, Протокол про співробітництво в галузі культури, Декларацію про спільні зусилля щодо забезпечення стабільності та безпеки в регіоні.
