Бідна людина не та, у якого немає ні гроша в кишені, а та, у якої немає мрії
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

Реалістичне співробiтництво

Київ і Брюссель дали старт переговорам щодо нової угоди Україна—ЄС
8 лютого, 2007 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Схоже, що обидві сторони, Європейський Союз і Україна, залишаються на своїх позиціях. Київ далі наполягає на тому, щоб у майбутню угоду була включена перспектива членства України в цьому співтоваристві, нехай навіть у вигляді такої позиції, як «політична асоціація». Брюссель і чути не хоче про перспективу членства й говорить більше про важливу роль України в новій політиці добросусідства Європейського Союзу. Саме таких висновків можна дійти після засідання «Україна — Трійка ЄС» на рівні міністрів закордонних справ, яке відбулося минулого понеділка в Києві. Слід зазначити, що Трійка ЄС прибула до Києва в усіченому форматі. До Києва не приїхав верховний представник Євросоюзу Хав'єр Солана, якого відволікли проблеми Косово. Буквально напередодні цього засідання захворіла єврокомісар з питань зовнішньої політики Беніта Ферреро-Вальднер. І тому Франк-Вальтерк Штайнмайера, міністра закордонних справ Німеччини (на фото), що головує в ЄС, супроводжували генеральний директор Департаменту у зовнішніх зв'язках Єврокомісії Енеко Ландабуру та держсекретар у європейських справах МЗС Португалії Мануель Лобу Антунеш. З боку України в засіданні «Україна — Трійка ЄС» брав участь виконуючий обов'язки міністра закордонних справ Володимир Огризко.

Учасники цього засідання фактично були єдині в думці, що за результатами переговорів «Україна — Трійка ЄС» цей старт переговорного процесу між Україною та ЄС щодо укладання нової поглибленої угоди Україна—ЄС, мандат на проведення якого 22 січня дала Рада міністрів ЄС. Президент України В. Ющенко своїм Указом затвердив склад української делегації для переговорів з Європейським Союзом щодо підготовки нового базового договору з Україною. Делегацію очолив заступник міністра закордонних справ України Андрій Веселовський. Важливість початку таких переговорів відзначив міністр закордонних справ Німеччини Франк- Валтер Штайнмайер і прем'єр-міністр України Віктор Янукович. Український прем'єр висловив надію, що сторони відпрацюють нову посилену угоду з Європейським Союзом, яка дасть можливість пройти цей складний шлях європейської інтеграції з максимальною швидкістю.

Голова німецького зовнішньополітичного відомства повідомив, що Німеччина візьме активну участь у початку переговорів щодо укладення нової угоди Україна— ЄС, і перше засідання на робочому рівні з цього питання відбудеться вже на початку березня. У той же час, Штайнмайер зауважив, що нинішні переговори є «чудовою можливістю» намітити й визначити пріоритетні сфери подальшої співпраці України та Євросоюзу. Серед них він, зокрема, назвав економічний сектор, створення зони вільної торгівлі Україна—ЄС, сектор юстиції, відзначив значення співпраці у сфері оборонної політики та політики безпеки. «Усі ці питання стануть незабаром предметом детальних переговорів», — зазначив німецький політик.

Заступник голови Секретаріату Президента Олександр Чалий висловив надію, що переговорний процес між Україною та ЄС стосовно укладання нової базової угоди Україна—ЄС буде завершено до кінця цього року. Водночас він сказав, що Україна дещо інакше бачить головні елементи нової угоди. «Нашою позицією на цій стадії переговорного процесу є політична асоціація з ЄС і націлена на співпрацю у сфері безпеки й оборони», — підкреслив О. Чалий. У економічному блоці нової угоди, за словами О. Чалого, ключовим елементом буде створення зони вільної торгівлі й між Україною та ЄС і посилення співпраці в окремих секторах, зокрема в енергетичному секторі. Заступник голови Секретаріату Президента нагадав, що в мандаті ЄС немає чіткої позиції про перспективу членства України в ЄС. Разом із тим, за словами О. Чалого, Президент виходить з того, що «під час переговорного процесу, який триватиме, вдасться знайти більш компромісні формули, які б не закривали дверей Євросоюзу для України і які були б чітким маяком надії в євроінтеграційному прагненні України».

Примітно, що український прем'єр-міністр теж хотів почути від делегації Трійки ЄС бачення європейських перспектив України. «Для нас було б важливо почути від вас бачення європейських перспектив України і як вони будуть відображені в новій угоді», — зазначив В. Янукович. Прем'єр підкреслив, що українське суспільство, а також президент, уряд і парламент єдині в позиції про євроінтеграційні спрямування країни. В. Янукович вважає, що відсутність чіткої позиції Європейського Союзу щодо європейських перспектив України під час видачі мандата Радою ЄС на переговори з Україною «посилило розчарування громадян України».

У відповідь на це Штайнмайер підкреслив, що Україна «грає важливу роль у новій політиці добросусідства Європейського Союзу». У той же час, він зауважив, що Україна і ЄС «не повинні ставити одне одному надмірні вимоги й мати надмірні очікування». Глава МЗС Німеччини також зазначив, що Європейський Союз перебуває в процесі затвердження своєї конституції. «Здатність Європейського Союзу розвиватися й здатність Європейського Союзу розширятися — це взаємопов'язаний процес», — сказав він. Німецький міністр підкреслив, що у співпраці України та Євросоюзу є «реалістична програма», яка ставить перед двома сторонами низку завдань.

КОМЕНТАРI

Як експерти оцінюють результати засідання «Україна — Трійка ЄС» у Києві? Які перспективи того, що Брюссель піде назустріч українській стороні, яка хоче включити в майбутню угоду ключові положення про політичну асоціацію й економічну інтеграцію? Чи вплинув на результати переговорів той факт, що в Україні немає міністра закордонних справ і продовжується боротьба між Президентом і прем'єр-міністром про повноваження, в тому числі в зовнішній політиці?

Аркадій МОШЕС, експерт Фінського інституту міжнародних відносин:

— Оцінка засідання «трійки» в Києві є загалом обережно позитивна. На позитивній стороні те, що процес продовжується, що формальний запуск переговорів відбувся: призначені дати зустрічей на експертному рівні. Бюрократична інерція збережена. Але, звісно, не може не насторожувати той факт, що «трійка» не прибула в повному складі. Які б в даній ситуації не були надані пояснення, важко повірити в те, що на Балканах трапилося щось таке, що примусило пана Солану відмінити візит в Україну. Швидше за все це — дипломатична хитрість, яка, безумовно, має розцінюватися як певний насторожливий сигнал з погляду українських позицій в цих переговорах. Якщо говорити про реакцію Брюсселя на пропозиції України щодо політичної асоціації й економічної інтеграції? Я думаю, в тому, що стосується економічної інтеграції в середній і довгостроковій перспективі —жодних непереборних перешкод не існує. Все буде залежати від процесу реформ в Україні. Швидко ці речі не підуть, і стосовно цього європейська позиція була висловлена досить чітко. Але в будь-якому випадку тут процес буде тривати, і тут я не бачу особливих проблем. Щодо політичної асоціації, то цей термін є розмитим. Під цим терміном можна розуміти як відносини політичного союзництва, кінцевим результатом яких стане просто прямування України в фарватері європейської політики, і солідарність України з позиціями Європи. З позиції вибраного Україною курсу на вступ до Європейського Союзу це є правильним. Але, звичайно, все ж таки не достатнім. А інше значення цього поняття — це надання Україні тих відносин, які мали країни Східної і Центральної Європи в середині 90-х. Але, на мій погляд, поки що європейська позиція змін не зазнала. Тому я не відчуваю зайвого оптимізму в даному питанні, принаймні, в короткостроковій і середньостроковій перспективі. Безумовно, відсутність міністра закордонних справ України й боротьба між Президентом і прем'єр-міністром вплинула на результати переговорів «трійки». Тут двох думок бути не може. Коли не зрозуміло, хто буде відповідати за ті кроки, про які будуть домовлятися. Звичайно, з погляду простої логіки і здорового глузду, доцільно не поспішати, і переговори відкладаються. Наразі відсутність призначеного і затвердженого міністра, всі розмови про бажання поміняти або змінити Закон «Про основи зовнішньої та внутрішньої політики», невизначеність у питанні про прерогативи Президента з призначенням міністра закордонних справ — усі ці речі, безумовно, впливають на процес прийняття рішень. Тут існує великий ризик, і Україна з чисто переговорної позиції, без сумніву, втрачає на пустому місці.

Олександр СУШКО, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:

— Під час засідання «трійки» були досягнуті очікувані результати. Фактично були ухвалені ті рішення, які готувалися до цієї зустрічі. Зокрема, було встановлено дату переговорів, як і передбачалося. Ніяких, власне, проривних чи фундаментально нових рішень не відбулося. Але вони не мали відбутися за цих обставин. Найголовніше було офіційно дати старт новому переговорному процесу. Можна сказати, що Україна в цьому сенсі виявилася в дещо виграшній позиції. По-перше, аналогічні переговори ще не розпочаті з Росією. Тому ми першими ступаємо на цей шлях. По-друге, Євросоюз зняв свою попередню вимогу стосовно того, що переговори можуть початися тільки після вступу України в СОТ. Тобто вирішено, що вони почнуться до вирішення всіх формальних процедур. За цих політичних умов як в Україні, так і в Євросоюзі, такі рішення цілком логічні. Що стосується політичної асоціації, насправді, це гра слів і наше бачення. В офіційному лексиконі такого поняття не існує. Є асоційовані відносини з ЄС і різний ступень асоціативних відносин. В тому числі не обов'язково вони передбачають перспективу членства. Але, я розумію, що йдеться про преференційні політичні відносини. Не важливо, як вони будуть називатися. Я гадаю, якщо угода, про яку йдеться, дійсно стане кроком уперед у відносинах України та ЄС і надасть необхідні механізми та інструменти для того, щоб просувати ці відносини, то де-факто це вже будуть відносини асоціації. Це можливо в тому разі, якщо ми досягнемо позицій, які будуть прописані в новому договорі. Що стосується економічної інтеграції, то ця термінологія вживається. Євросоюз, починаючи з проголошення політики сусідства і Плану дій, не уникає терміну «інтеграція» стосовно економічних відносин. Йдеться про поступове включення України до внутрішнього ринку ЄС. Хоча офіційно це засідання називається «трійка» на рівні міністрів, але основною метою була саме зустріч iз вищими посадовими особами: з Президентом і прем'єр-міністром. За цих обставин міністр закордонних справ не відіграє ключової ролі. Але коли ще посаду міністра обіймав Тарасюк, то з боку ЄС були сумніви щодо цього посадовця, оскільки не всі органи влади України його визнавали. Після розв'язання цієї ситуації і призначення виконувача обов'язків міністра, якого визнають усі, ця проблема відпала.

Микола СІРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments