Сергій КУНIЦИН: мер Москви дозволив собі емоції. Недозволені...
Між Києвом і Москвою розв'язалася відверто ворожа перепалка. Після того як Міністерство закордонних справ України заявило, що розцінює як втручання у внутрішні справи країни деякі висловлювання мера Москви Юрія Лужкова в Севастополі 21 лютого, прес- служба мера й уряду Москви назвала цю інформацію «грубими вигадками». У той же час російське інформаційне агентство «Новый регион» розцінило заяву прес- служби Москви як однозначне свідчення того, що «Лужков злякався СБУ і МЗС України». З одного боку, у повідомленні МЗС України говориться, що «21 лютого в Севастополі мер Москви Юрій Лужков дозволив собі публічно поставити під сумнів статус Кримського півострова в складі України. Особливу стурбованість викликають публічні заклики Юрія Лужкова до громадян України брати участь у масових акціях, які носять політичний характер, що є прямим втручанням у внутрішні справи іноземної держави». Також Міністерство закордонних справ обурило висловлювання мера Москви про те, що Росія нібито не збирається виконувати свої міжнародні зобов'язання щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту РФ на території України. «Нині, коли україно-російські відносини спільними зусиллями президентів України й Росії поступово позбуваються від заідеологізованості й стереотипів минулого, заяви російського регіонального діяча не можна кваліфікувати інакше, як сплановану акцію, направлену на підрив цих позитивних зсувів», — заявили в МЗС України. Тому «українська сторона розцінює те, що відбулося в Севастополі як крок, направлений на нагнітання напруженості в суспільстві, підрив добросусідських відносин і стратегічного партнерства між Україною та Росією». В МЗС також висловили надію, що російська влада дасть відповідну оцінку заявам Юрія Лужкова, і про це буде проінформована українська сторона. А українська сторона «залишає за собою право вжити відповідних заходів, керуючись положеннями чинного законодавства, яке передбачає прийняття рішень з метою перешкодити створенню іноземними громадянами умов для протиправних виявів, пов'язаних з посяганням на територіальну цілісність і недоторканість України». Ці слова стали відвертим попередженням про те, що МЗС України може й стосовно московського мера ухвалити рішення про заборону в'їзду в Україну, оскільки аналогічні скандали супроводжують не тільки нинішній, але й усі попередні його відвідування Криму й особливо Севастополя. Служба безпеки України заявила, що проти Лужкова може бути порушена кримінальна справа. У той же час віце-спікер парламенту Криму Михайло Бахарєв підтримав заяви Лужкова й підкреслив, що «він все вірно сказав».
Але Москва не погодилася з таким трактуванням промови свого градоначальника. «У вказаному документі прес- служба українського зовнішньополітичного відомства допускає грубі вигадки про те, що нібито мер Москви публічно поставив під сумнів статус Криму, нагнітав напруженість в українському суспільстві й підривав добросусідські відносини й стратегічне партнерство між Україною та Росією», — говориться в офіційному повідомленні прес-служби мера та уряду Москви, розповсюдженому у вівторок.
Прес-служба Юрія Лужкова заявляє, що «всі ці, щонайменше, дивні домисли не відповідають дійсності, оскільки мер Москви, як до цього багато інших видних російських політичних діячів і керівників Росії, лише висловив жаль щодо розпаду Радянського Союзу, внаслідок чого Крим, що залишається з точки зору свого національного складу «російською землею», опинився в складі України». «Зрозуміло, — говориться в повідомленні, — що висловлювання жалю не має нічого спільного зі ставленням під питання статусу Автономної Республіки Крим». У повідомленні зазначається, що «прес-служба МЗС України приписує меру російської столиці висловлювання, які ставлять під сумнів базові угоди між Україною та Росією про перебування Чорноморського флоту, що цілком є плодом фантазії авторів коментаря, оскільки дані угоди не піддавалися сумнівам з боку Ю. М. Лужкова у жодному з його виступів». На думку москвичів, Московський культурно-діловий центр — Будинок Москви в Севастополі — є українською юридичною власністю та успішно працює в рамках законодавства України з березня 2006 року, не маючи ніякого відношення до угод про перебування Чорноморського флоту Росії на території України. Ця організація веде важливу й корисну роботу, направлену на розширення торгово-економічних і культурно-гуманітарних зв’язків між Росією та Україною, і до цього ніколи не мала претензій з боку української влади з приводу своєї діяльності.
А як відреагували на заяви Юрія Лужкова в Севастополі? Голова Севастопольської міської державної адміністрації Сергій Куніцин вважає заяви мера Москви Юрія Лужкова «емоційними», про це Куніцин заявив журналістам на прес-конференції, коментуючи слова Лужкова про те, що український статус Криму є «незаслуженим». «При всій моїй повазі до Юрія Михайловича Лужкова, спишемо його слова на емоції, адже окремі висловлювання були більшою мірою емоційними, ніж раціональними. Я не вважаю, що дозволив би собі висловлювання такого роду, якби поїхав до Москви», — заявив Куніцин журналістам. Тим часом, голова Севастопольської адміністрації вважає, що напруга в російсько-українських відносинах була викликана не тільки візитом мера Москви Юрія Лужкова до Севастополя. «Петра Порошенка не пустили у Російську Федерацію, і тут аналогічна ситуація виникла щодо Затуліна, який дуже хотів приїхати в Автономну Республіку Крим, у місто Севастополь, — нагадав Куніцин. — Такою буде моя дипломатична відповідь», — закінчив голова адміністрації свою відповідь на прохання журналістів прокоментувати скандал навколо севастопольських заяв Лужкова.
Як повідомлялося раніше, мер Москви Юрій Лужков, голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко й голова Ради Міністрів Криму Віктор Плакида підписали в Сімферопольському аеропорту Протокол про наміри і програму співпраці між органами представницької і виконавчої влади АРК і міста Москви на 2007 — 2008 роки, згідно якого, за словами Юрія Лужкова, Москва готова вкласти в розвиток Східного Криму два мільярда доларів США, а також великі суми у розвиток санаторіїв на Південному березі. Однак ці гігантські плани московського мера навряд чи узгодяться з настроями й намірами самих москвичів. Як повідомляють російський ЗМІ, «росіяни шоковані кримськими планами Лужкова». Так, депутат Держдуми РФ Олександр Лебедєв закликав федеральну владу розібратися з намірами мера Москви відвести бюджетні кошти Москви у Крим.
«21 лютого в Сімферополі Юрій Лужков заявив, що уряд Москви планує інвестувати кілька мільярдів доларів бюджетних коштів у розвиток півострова, — говорить Олександр Лебедєв. — Якщо підсумовувати ці обіцянки й угоду про розвиток східного узбережжя Криму, досягнуту в грудні, то вийде близько п’яти млрд. доларів, тобто приблизно п’ята частина прибуткової долі бюджету столиці». За словами депутата, враховуючи стан міського господарства, подібні наміри «межують з безумством». «Москва перебуває на межі транспортного колапсу, у місті не вистачає поліклінік, шкіл, дитячих садків та інших об’єктів соціальної інфраструктури, — зазначив Олександр Лебедєв. — Зрештою, не треба забувати, що столичний бюджет на цей рік затверджений з дефіцитом у 88,7 млрд. рублів». Депутат нагадав, що це вже не перша спроба мера Москви направити кошти московських платників податків у Крим — за його вказівкою уряд Москви фінансував проект будівництва моста через Керченську протоку. «Все це стоїть в одному ряді з планами Юрія Лужкова реанімувати проект повороту сибірських рік у Середню Азію, — заявив Олександр Лебедєв. — Щоб запобігти важким наслідкам для міста, необхідне негайне втручання федеральної влади».
Безумовно, Україна має бути зацікавлена в зарубіжних інвестиціях. Однак, напевно, при цьому досить важливу роль відіграє той фактор, чи є ці інвестиції політичними, чи економічними. І, мабуть, на це повинна звертати увагу правляча коаліція. Якщо крупний бізнесмен або компанія робить економічні інвестиції, то він має на меті отримати дивіденди. А що може стояти за політичними інвестиціями? З цього приводу можуть бути різні думки.
КОМЕНТАРІ
Чи адекватно реагує українська влада і суспільство на останні заяви московського мера, і як потрібно Києву реагувати на заяви московської мерії, яка назвала «грубим вимислом» коментар прес-служби МЗС України з приводу висловлювань мера Москви Юрія Лужкова під час нещодавнього перебування Севастополі? Як би реагувала Москва, коли б хтось із українських урядовців висловив жаль з приводу того, що свого часу від України несправедливо забрали Кубань чи Воронезьку область, де проживає багато корінних українців?
Микола ПЕТРОВ, член наукової ради Московського центра Карнегі:
— Юрій Лужков давно та цілеспрямовано проводить роботу з російськими співвітчизниками за кордоном. Багато у чому це рецидив-атавізм, що зберігся з тих часів, коли Лужков був реальним кандидатом на посаду Президента Росії й коли його діяльність, включаючи політичні демарші та заяви, істотно вийшла за рамки просто московського градоначальника. І зараз це багато в чому виявилося закритим, але якісь проекти тривають або завершуються. І зараз ми спостерігаємо, радше, остаточні дії Лужкова, не пов’язані прямо з його амбіціями на федеральному рівні.
Мені здається, в демаршах Лужкова завжди є нота, яка викликана частково справедливою та частково перебільшеною реакцією української сторони на дії та заяви московського мера. Мені здається, що елемент скандальності та конфліктності завжди був присутній у заяві московського мера. І я не бачу в останніх подіях нічого принципово нового. Відомо, що у Лужкова консультантом і радником з цих сюжетів виступає Костянтин Затулін.
Я не бачив тексту коментаря українського МІД, але розумію, те що робить московський мер — здатне дратувати. Розумію, що у Криму — достатньо серйозний вузол проблем, і будь-яка стороння людина, яка у нього втручається і підливає у чомусь масла у вогонь, сприймається негативно. Але я вважаю, що українській стороні варто просто спокійніше ставитися до заяв і демаршів московського мера й не посилювати напруженості, розуміючи, що це вже, радше, робиться через відчай безсилля, ніж із застосуванням сили.
Чи повинна прозвучати оцінка Кремля й російського МІД по відношенню до дій Лужкова, особливо в період, коли між країнами почали налагоджуватися відносини? Я гадаю, що з одного боку, багато що з того, що говорить і робить Лужков, не узгоджується заздалегідь ані з російським МІД, ані з адміністрацією російського президента. Інша справа, що заднім числом йому можуть висловити незадоволення, якщо виявиться, що він зробив щось не те. Але він сам політично є досить поінформованою людиною. І гадаю що багато в чому його дії та заяви знаходять відгук з боку Кремля. Мені здається, що це звичайна ситуація, яка властива не лише російській політиці, коли більш жорсткі й гострі заяви, в тому числі й ті, що частково відображують інтереси й настрої політичного класу загалом роблять люди, які формально не наділені відповідними повноваженнями й тому їхні слова та заяви завжди легко дезавуювати, сказавши, що це ніяк не є офіційною політикою. Хоч, природно, тональність заяви московської мера у принципі, радше, зустрічається з розумінням і співчуттям у Кремлі i на Смоленській, ніж з якимось особливим протестом.
Володимир ФЕСЕНКО, голова правління Центру прикладних політичних досліджень ПЕНТА:
— Якщо МЗС починає обмінюватися «нотами» з мерією Москви, це, висловлюючись політтехнологічною мовою, — заниження статусу. Це не справа МЗС. Хтось із заступників міністра може критично оцінити заяву мерії. Я не думаю, що треба вступати у сперечання з Лужковим чи московською мерією. Потрібна офіційна оцінка. Якщо МЗС вважає, що висловлювання Лужкова були неприпустимими і такими, що мають ознаки порушення певного дипломатичного етикету, ставлять під сумнів цілісність української держави, тоді МЗС дійсно має критично реагувати. У випадку, якщо мало місце відверте порушення українського законодавства з боку мера Москви, тоді дійсно треба застосовувати відповідні санкції. Але сперечатися не треба. Реакція є, і цього достатньо.
Я думаю, що проблема полягає зовсім в іншому. Не в тому річ, адекватно чи неадекватно ми реагуємо. Тут треба МЗС і взагалі всім державним органам України вибудувати систему реагування. Мають бути не окремі реакції на Лужкова чи на Затуліна. Тому що у нас реагує то СБУ, то МЗС. Тут має бути система. І головне, у чому ми програємо, це те, що немає єдності в державній владі. Якщо, з одного боку, МЗС критично реагує на ті чи інші заяви Лужкова і в той же час з Лужковим зустрічаються представники Верховної Ради чи інші можновладці України і заплющують очі на те, що він каже, то це вже є серйозною перешкодою нашим національним інтересам і взагалі ефективності зовнішньої політики.
Я думаю, якби гіпотетично хтось з українських відомих політиків подібно до Лужкова «висловив жаль» з приводу того, що свого часу деякі області відійшли до складу Російської Федерації, то це дійсно могло викликати заяву з боку російського МЗС. Не обов’язково ноту. Була б заява, але я не думаю, щоб вони робили з цього скандал. У нас реагують на це дуже чутливо. Тому що є певний комплекс меншовартості і постколоніальний комплекс. Реагувати треба, але в першу чергу варто піклуватися про те, щоб була єдина спільна позиція всіх органів влади, а не лише МЗС.
ЦИТАТА
Що сказав Лужков?
«... Ми в Севастополі, який прославився перемогами протягом усієї історії нашої країни. Сьогодні ми повинні говорити про безліч процесів, які відірвали Севастополь і Крим від Росії. Це — незаслужені процеси, які завдали гострих ран серцям російських людей, що не заживають і досі»
«Севастополь ми не віддамо»
«... Комусь в Україні, яка розглядає питання, як би сподобатися іншим, не подобається присутність тут Чорноморського флоту. Хтось в Україні прагне увійти до НАТО, і тому порушуються питання, пов’язані з орендними платежами. Їх більш ніж достатньо для того, щоб пояснити, виправдати, якщо хочете, наявність тут Чорноморського флоту...»
