Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

«Суд XXI століття» відкладено

4 липня, 2001 - 00:00

«Суд XXI століття», як почали називати розслідування справи екс-президента Югославії Слободана Мілошевича Гаазьким трибуналом, розпочався під керівництвом британського судді Річарда Мея. Перша поява Мілошевича перед судом заключалася в тому, що суддя, зачитавши Мілошевичу всі пункти звинувачення, зажадав від нього відповідь — чи він відчуває себе виннним, чи ні. Звинувачення — переважно в геноциді косовських албанців. Мілошевич визнавати їх не збирається, що стало причиною перенесення слухання справи югославського екс-президента в Міжнародному трибуналі на 27 серпня.

Тим часом учора на цетральній площі Белграда закінчився черговий мітинг прихильників колишнього президента Югославії, в якому взяло участь близько 10 тисяч людей, які вважають останні події «зрадою сербського народу» і вимагають «Звільнити Слобу» та «Вбити Джинджича».

Прем’єр-міністр Сербії Зоран Джинджич на все це лише відповів, що видача Мілошевича відкриває для сербів «нову сторінку історії». Нова сторінка розпочалася з урядової кризи — урядову коаліцію покинули члени Соціалістичної народної партії Чорногорії на чолі з прем’єр-міністром Югославії Жижичем.

Як пише сербська преса, розгляд «судової справи XXI століття» міг би тривати лише кілька хвилин — в тому разі, якби Мілошевич підтвердив усі висунуті проти нього звинувачення. В тому ж разі, якщо Мілошевич себе винним не визнає — а саме таку лінію поведінки він обрав — трибунал повинен надати його захисникам всі докази, які стосуються справи. Адвокати Мілошевича мають у своєму розпорядженні шістдесят днів для оскарження та спростування доказів, і таким чином, «суд століття» може затягнутися на рік або два.

Існує й третій можливий варіант, розвитку суду над Мілошевичем. Якщо сам Слобо не скаже нічого, тоді, як пише белградська преса, Гаазький трибунал може йому надати ще один термін для роздумів від тридцяти днів.

Речник суду Джім Лендей заявив журналістам, що Мілошевич спочатку відмовився від участі його югославських адвокатів, оскільки, як каже сам Мілошевич, він не визнає «цей міжнародний політичний цирк». На думку екс-президента Югославії, трибунал в Гаазі є «продовженням НАТО».

Члени сім’ї Мілошевича подали вчора міжнародному трибуналові заяви на розгляд видання в’їзних віз до Голландії. Сербські мас-медіа повідомляють, що його дружині і політичному соратниковi Мірі Маркович, як і кільком іншим членам оточення колишнього югославського президента країни-члени та керівні органи Євросоюзу ще два роки тому заборонили в’їзд на територію країн-членів ЄС, але, зважаючи на теперишні обставини, радше за все ЄС вважатиме, що візит сім’ї Мілошевича до Гааги пов’язаний виключно із судовим процесом. Адвокати Мілошевича — вже в Гаазі, причому вони прибули з його речами, які Слободанові передали члени його сім’ї. Стався навіть перший невеличкий інцидент: за словами адвокатів для сербських мас-медіа, в амстердамському аеропорту були загубленi валізи з особистими речами Слободана Мілошевича. Серед цих речей — книги, а також документи, які планувалося використати на захист екс-президента.

Дружина Мілошевича Міра Маркович, яку, до речі, багато хто з сербів вважає справжнім правителем країни у часи Мілошевича і організатором серії загадкових убивств, заявила, що психологічний настрій Слобо перед початком суду — як ніколи високий.

До речі, якщо Мілошевича буде визнано винним, на нього чекатимуть у в’язницях Норвегії, Швеції, Фінляндії, Франції, Іспанії, Італії або Австрії, які мають угоду з трибуналом.

ДО РЕЧI

Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко наголосив учора, що в справі видачі Слободана Мілошевича Гаазькому трибуналу Київ турбує найбільше, аби «все це не спричинило до внутрішньополітичної дестабілізації і щоб цей дестабілізаційний фактор не перекинувся на всі Балкани». За словами глави українського зовнішньополітичного відомства, для нас важлива стабільність у цьому регіоні, позаяк «Балкани це майже наш сусід».

У свою чергу українські комуністи закликали Верховну Раду розпочати кампанію із захисту Слободана Мілошевича. У заяві фракції КПУ, оприлюдненій учора з трибуни парламенту членом цiєї фракцiї Павлом Баулiним, наголошується, що Компартія «рiшуче засуджує депортацiю Мiлошевича i розцiнює це як факт порушення прав людини». Також КПУ вважає це «брутальним втручанням захiдних країн у внутрiшнi справи суверенної держави — Югославiї». Як наголосив Баулiн, фракцiя КПУ вважає, що останнi дiї країн НАТО призведуть до подальшої дестабiлiзацiї ситуацiї на Балканах з непередбачуваними наслiдками не лише для Югославiї, а й для iнших країн, повідомив УНІАН.

Борис ВАРГА, Белград
Газета: 
Рубрика: