«Певна пауза» у відносинах, як це назвав заступник міністра
закордонних справ України Олександр Майданник, закінчилася з візитом заступника
міністра закордонних справ Ірану Мортези Сармаді. Його візит, однак, не
означає, що невдовзі до України рікою потече іранська нафта — за словами
Сармаді, щоб вести конкретну розмову про це, потрібно спочатку добудувати
термінал під Одесою. Хоча заступник іранського міністра нафти теж скоро
очікується в Києві.
Іран дійшов висновку, сказав Сармаді, що бушерські справи
— це предмет до обговорення між Україною та Росією, яка є стороною контракту
з Іраном. Тож він приїхав нагадати, що Іран зацікавлений купувати українське
обладнання для нафтової та газової промисловості, українські вагони, будувати
ліцензійні українські літаки (перший іранський Ан-140 очікується за півроку),
запрошувати українських геологів. І продавати дещо своє на українському
ринку. А також, що Іран є «чинником безпеки та спокою в регіоні» (хоча
США в цьому не впевнені, не викреслюючи Іран зі свого «чорного списку»)
і головує зараз в Ісламській конференції.
«Трикутник» Україна—Туркменістан—Іран, який помер ще три
роки тому відразу після народження, теж, виявляється, можна відродити —
але спочатку владнати проблеми банківських розрахунків.
Ще Іран може підтримати Україну в її планах посісти місце
в Раді Безпеки ООН, запросити Київ до тіснішої співпраці в колі Ірану,
Азербайджану, Грузії, прийняти чорнобильських дітей на відпочинок.
Статистика свідчить, що на сьогодні понад 100 українських
підприємств мають контракти з Іраном загальною вартістю близько $900 млн.
(контракт на спорудження авіазаводу «тягне» на $300 млн.). Мабуть, розвиток
економічних зв’язків і був би найкращою дипломатією.






