Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети
Євген Маланюк, український письменник, поет

«Територіальний» консенсус

Морські кордони Словенії визначить міжнародний арбітраж
8 червня, 2010 - 00:00
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР СЛОВЕНІЇ БОРУТ ПАХОР (ЛІВОРУЧ) / ФОТО РЕЙТЕР

Камінь спотикання на шляху вступу Хорватії до Євросоюзу, здається, зрушено з місця. Цьому процесові заважала давня територіальна суперечка зі Словенією, жителі якої на референдумі підтримали створення міжнародної арбітражної комісії. Її мета — визначити лінію кордону між країнами. Із 99,9 % оброблених бюлетенів «за» — 51,5%, повідомляє Reuters. Правляча коаліція проводила кампанію на підтримку договору, тоді як опозиція переконувала, що в результаті будуть ущемлені інтереси Словенії. Територіальна суперечка, почавшись одразу після розпаду Югославії, триває вже 19 років. Яблуком незгоди стала Піранська затока в Адріатичному морі. Хорватія наполягає на проведенні прикордонної лінії посередині бухти, щоб одержати доступ до міжнародних вод. Проте Любляна, побоюючись утратити цей вихід у відкрите море, блокувала вступ сусіда в ЄС, який було заплановано на 2012 рік. Тривалий час питання про Піранську затоку було на порядку денному на виборах в обох країнах. Проте експерти розраховують, що арбітражна комісія назавжди зніме його.

«Це — історичне рішення... І великий успіх для Словенії», — заявив словенський прем’єр-міністр Борут Пахор національному телебаченню Словенії. Хорватський прем’єр Ядранка Косор, заявила в ефірі державного телебачення, що більше перешкод із боку Словенії на шляху до Європейського Союзу не буде. «Діалог, звісно, триває. Але завдяки цьому рішенню, удалося відокремити питання євроінтеграції з проблемою розмежування кордонів». Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозо також вітав результат референдуму. «Це важливий крок уперед... Ми тепер із нетерпінням чекаємо закінчення суперечки. Вирішення цієї двосторонньої проблеми є важливим сигналом для регіону і відносин поміж Словенією й Хорватією», — заявив він.

Нагадаємо, що Словенія долучилася до Європейського Союзу 2004 року, і на сьогодні це єдина колишня югославська республіка, яка стала членом ЄС. Жодна з інших колишніх югославських республік ще не почала переговори про вступ до Європейського Союзу, і більшість із них залишається сам на сам із проблемами, які існують після воєн 1990-их.

Аліна ЄРЕМЄЄВА, «День»
Газета: 
Рубрика: