Які ж несвоєчасні рішення можновладців. Коли вони за що-небудь, нарешті, зважуються взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, визначний український державний і політичний діяч, воєначальник, останній гетьман України

Траєкторії президентів

Україна та Iндія починають відносини з чистого аркуша?
2 жовтня, 2002 - 00:00

Сьогодні розпочинається перший офіційний візит Президента України Леоніда Кучми в Індію. Українського главу супроводжуватимуть п’ять міністрів і делегація чисельністю близько 60 осіб. Під час візиту Кучма зустрінеться з Президентом Індії Абдулою Каламом, батьком індійської атомної програми, прем’єр-міністром Аталом Біхарі Ваджпаї, віце-президентом Індії, міністрами закордонних справ і оборони. Очікується підписання декількох двосторонніх угод.


Для України цей візит є важливим з багатьох поглядів і свідчить про потепління відносин між двома країнами. По- перше, Делі заявив, що пакистанський чинник більше не впливає на відносини України й Індії. Можливо, індійська сторона більше не відчуває впливу постачання Україною 320 танків Т-80УД Пакистану впродовж 1996 — 1999 років. По-друге, Індія визнала в Україні важливого партнера, з яким можна розвивати взаємовигідні відносини у сфері металургії, енергетики та військово-технічної співпраці. Про щирість індійських намірів може свідчити така деталь: перший день візиту українського Президента збігається з днем народження Махатми Ганді.

ПРАГМАТИЗМ ПРОТИ ЕМОЦІЙ

Україна й Індія тісно співпрацювали за часів колишнього Радянського Союзу. Українські фахівці допомагали будувати в Індії металургійні комбінати й об’єкти енергетики. В Індію постачалися озброєння, вироблені в Україні. Зокрема, Київський авіазавод постачив індійським ВПС понад сто військово-транспортних літаків Ан-32. Тоді ця співпраця здійснювалася в рамках радянсько-індійської дружби, а тому в Індії не виділяли Україну, що входила до складу СРСР. Тривалий час після розпаду Радянського Союзу індійці традиційно вважали, що продовжують відносини із СРСР. І, можливо, саме пакистанський контракт дійсно спонукав індійців побачити в Україні окрему країну. Після підписання пакистанського контракту 1996 р. настав період прохолодних відносин між Індією й Україною. Було розірвано деякі військові контракти, зокрема контракт щодо модернізації військово- транспортних літаків для індійських ВПС. До кінця минулого року високопоставлені представники обох країн не обмінювалися візитами.

У цей період у дипломатичних колах України вирішувалося питання, продовжувати військово-технічну співпрацю з Пакистаном чи спробувати вийти на індійський ринок озброєнь. Прихильники розвитку ВТС з Індією стверджували, що в Пакистані «ми зачерпнули ложкою й тепер там нема чого робити» через обмежені ресурси цієї країни. Їхні опоненти зазначали, що індійський ринок озброєння контролюється Росією й там Україні практично нічого не світить, хіба що роль субпідрядника російського ВПК.

У індійському уряді також вирішувалося питання, чи розширювати співпрацю з Україною, чи вигідна Індії така співпраця. За десять років індійська правляча еліта переусвідомила місце й роль України вже не як складової СРСР, а як самостійного суб’єкта. Поштовх до розвитку прагматичних відносин, як і розраховували в Києві, дав візит в Україну в грудні минулого року державного міністра закордонних справ Індії Абдули Омара. Очевидно, можливості України, які він побачив і які дуже цікавлять Індію, зокрема необхідність модернізації металургійних заводів, парку «Антоновських» літаків, сприяли активізації інтересу до України в політичних і ділових колах Індії. Можливо, певну роль відіграв той факт, що український Президент не здійснив візит до Ісламабада, який спочатку планувався на квітень цього року. Україні, до речі, вдалося зберегти присутність на пакистанському ринку, свідченням чого є підписання цього року $100- мільйонного контракту на постачання 285 танкових двигунів у Пакистан.

КОНТАКТИ Й КОНТРАКТИ

Відразу після обрання нового Президента Індії Леонiд Кучма 20 липня прийняв вірчі грамоти від новопризначеного посла Індії в Україні Шекхолена Кіпгена. Під час зустрічі український Президент зауважив, що між Україною та Індією існують широкі можливості розвитку співпраці в усіх сферах. До цього готова й індійська сторона, заявив індійський посол на зустрічі з журналістами напередодні візиту українського Президента в Індію. За його словами, індійський уряд зацікавлений у залученні українських підприємств до модернізації металургійних заводів, побудованих 40 років тому в Індії за допомогою радянських фахівців. Енергетика є ще однією сферою, куди можна залучити підприємства України. Одна українська компанія вже отримала контракт на постачання турбін для двох атомних електростанцій, що будуються. Підприємства та компанії України будуть запрошені до участі в тендерах на будівництво гідроелектростанцій і теплоелектростанцій. В Індії також реалізовуватимуться великі проекти з будівництва газопроводів. Передбачається, що індійські компанії спільно з українськими підприємствами братимуть участь у тендері на постачання труб і різного обладнання для газопроводів.

Зі свого боку, Індія розраховує розширити свою присутність в Україні й у інших галузях, крім фармацевтичної. (Щодо експорту фармацевтичної продукції в Україну вона поступається тільки ФРН.) Тепер подібного, якщо не більшого успіху, хоче добитися в Україні одна з найбільших промислових груп Індії «ТАТА Інтернешнл», до сфери інтересів якої входить автомобілебудування, металургія, виробництво мінералів, товарів легкої промисловості, а також телекомунікаційний сектор. У жовтні цього року на київських маршрутах з’являться індійські мікроавтобуси.

ДОЛЯ Ан-70 У РУКАХ ІНДІЇ?

Не менш вражаючі можливості розвитку має сфера військово-технічної співпраці. В Індії, здається, вже розуміють, що багато зброї можна отримати в Україні, й при цьому дешевше, ніж у Росії. Під час нещодавнього візиту в Україну начальника штабу ВПС Збройних сил Індії, Головного маршала авіації Срінівасапура Крішнасвамі, було досягнуто домовленості про постачання запчастин для парку близько 300 індійських МіГ-21. Крім того, індійські ВПС зацікавлені в модернізації та подовженні ресурсу парку близько 100 літаків Ан-32, а також запорізьких двигунів, встановлених на вертольотах індійських ВПС. Модернізація Ан-32 дозволить суттєво поліпшити технічні характеристики машин і подовжити їхній ресурс на 15-20 років.

Цікаво, що Індія може врятувати українсько-російський проект серійного виробництва унікального військово-транспортного літака короткого зльоту й посадки Ан-70. Нещодавно український і російський прем’єри надіслали індійському уряду пропозицію про приєднання до цього проекту. Під час візиту української делегації Індія хоче почути більш конкретні пропозиції щодо цього проекту, щоб висловити свої міркування.

Індію також цікавлять українські розробки у сфері ракетної техніки. Днями в Києві перебували представники космічного центру Індійської космічної дослідницької організації ISRO Вікрам Сабархай на чолі з керівником центру Мадхаваном Наїром. Індійські фахівці обговорювали з колегами з Національного космічного агентства України співпрацю в галузі космічної науки, а також пріоритетні космічні інформаційні технології дистанційного зондування Землі. Слід зазначити, що Індія обізнана з космічною галуззю України ще з часів колишнього СРСР. Зокрема, в державному конструкторському бюро «Південне» (Дніпропетровськ) розроблялися перші індійські супутники.

Індійський посол Шехкхолен Кіпген зауважив, що в цій сфері Індію цікавлять українські важкі ракетоносії й, зокрема, проект створення ракетоносія «Циклон-4», який буде використовуватися для запуску супутників з бразильського космодрому Алкантара. Космічні та ракетні проекти будуть предметом обговорення двох сторін 4 жовтня під час відвідування Леонідом Кучмою Центру інформаційних технологій Індії в Бангалорі.

Майже сенсаційними можна вважати слова індійського посла, що в Індії добре інформовані про чудові можливості українських танкових двигунів і розглядається можливість їхнього придбання для модернізації парку танків Т- 72. Оскільки в індійських збройних силах арсенал таких машин становить близько 1500, то Україна могла б непогано заробити на постачанні двигунів. В Україні готові продати ліцензію на виробництво таких двигунів.

Високопоставлений індійський дипломат зазначив, що просування у сфері ВТС залежатиме від політичних відносин між нашими країнами та взаєморозуміння між лідерами. Посол Індії висловив надію, що «траєкторії президентів» України й Індії, що мали стосунок до ракетної техніки, збіжаться під час переговорів.

Микола СІРУК, Defense-Express для «Дня»
Газета: 
Рубрика: