Отож, позаяк певного прогресу на переговорах усе ж досягнуто, «найостанніший термін» замінено на «найнайостанніший» — конфліктуючі сторони отримали ще 3 доби й 3 години. Надзвичайно важко прогнозувати, чи все ж таки дійде до бомбардувань, чи в останній момент Белград, зрозумівши, що час розмов минув, усе ж таки «зламається» й піде на поступки. Вірогіднішим, попри все, виглядає другий варіант. Тим більше, що «ніж у спину» Мілошевичу встромила друга після Сербії складова частина Союзної Югославії — Чорногорія. Керівництво цієї республіки заявило, що в разі воєнних дій між Белградом і НАТО воно не дозволить югославським військам використовувати свою територію. Такі заяви суперечать югославській конституції, тож перед Белградом з’явилася нова загроза — намагаючись за всяку ціну втримати статус-кво у Косові, він ризикує втратити Чорногорію, яка може заявити про вихід із Югославії. У цьому разі Сербія втратить вихід до моря й залишиться в абсолютній ізоляції.
