Простолюдин наш, за всієї байдужості до того, що нині перед ним діється, надзвичайно схильний мріяти й часто з нічев'я добуває дивовижні надії: новий доказ юности племені, яке передчуває краще життя попереду.
Пантелеймон Куліш, український письменник і громадський діяч

«Усміхнений Будда» сердиться

8 червня, 2002 - 00:00

Уже півстоліття між двома сусідніми країнами не припиняється напруга. Яблуко пакистано-індійського розбрату — штат Джамму і Кашмір. Двічі через нього країни воювали: 1947-48 роках та 1965 році. У серпні 1947 року Індія вийшла зі складу Британської імперії. Тоді ж від Індії відокремилась мусульманська держава Пакистан. Одразу після розподілу розпочались масові хвилювання і міграції — багато мусульман та індуїстів опинились по ту сторону щойно проведеного кордону. Найбільш проблемним виявився Кашмір, в якому живуть переважно мусульмани. Пакистан твердить, що за релігійними ознаками він мав відійти під юрисдикцію Ісламабада. Індія, посилаючись на підписаний у 1947 році з місцевими махараджами договір, переконує, що Кашмір — індійський. Ісламабад наголошує, що багаточисельні резолюції ООН щодо кашмірського питання передбачають проведення в штаті референдуму, на якому населення визначилося б — лишитися в Індії, перейти до Пакистану або ж стати незалежними. Індія ж вважає референдум непотрібним, оскільки вибори, які проводяться в штаті, нібито свідчать про бажання кашмірців жити під індійським суверенітетом. Розробляти ядерну зброю Індія розпочала ще в 60-их роках. А в 1974 році провела свої перші ядерні випробування — вибух у пустелі Раджастан під назвою «Усміхнений Будда». Через кілька років Пакистан запустив власну ядерну програму. У результаті в 1998 році були успішно проведені ядерні випробування. Через місяць, у травні того ж року, Делі провело аналогічні тестування.

Дальність кашмірської суперечки та незначний вплив України на світові процеси по ідеї Київ мали б обходити остільки-оскільки. Проте в українському зовнішньополітичному відомстві часто наголошують на необхідності мирного врегулювання конфлікту. Інтерес України має свої резони. Головний із них — збройний. Україна продала Пакистану 320 танків Т80, патрульні катери та ракети на загальну суму в $1,3 млрд., що становить приблизно третину всіх імпортних оборонних замовлень Ісламабада. У свою чергу Індія збільшила закупівлю танків від Росії (за десять років військово-технічна співпраця Москви та Делі принесла російському бюджету до $6 млрд.). За всіма оборонними показниками (і кількісними, і якісними) індійська армія значно переважає пакистанську. Утім, у разі війни — тим більше ядерної — мільйонних жертв країнам не уникнути...

БЛIЦ-IНТЕРВ’Ю

Шамун А. ХАН, Надзвичайний та Повноважний Посол Ісламської Республіки Пакистан


— Як у Пакистані оцінюють ініціативу Індії про спільне патрулювання на пакистано-індійському кордоні для боротьби з бойовиками?

— Пропозиція не нова. Вони й раніше обговорювалися в Індії і стосувалися міжнародних прикордонних сил. Проте, зважаючи на теперішній стан пакистано-індійських відносин, механізм спільного патрулювання навряд чи спрацює. Індійські та пакистанські війська вже спостерігають та патрулюють свої зони відповідальності на «лінії контролю» в штаті Джамму і Кашмір. Організація Об’єднаних Націй також має мандат для проведення моніторингу цієї лінії. Аби він став ефективнішим, мандат можуть розширити. Пакистан також висловлював бажання допустити незалежне спостереження на «лінії контролю». Зрештою якщо Індія всерйоз робить таку пропозицію, то мала б для початку офіційно про це поінформувати Пакистан. Всі пропозиції і контрпропозиції можна обговорити, як тільки Індія виявить свою волю для відновлення всебічного діалогу з Пакистаном.

— Як на нинішньому етапі Пакистан проводить обіцяну боротьбу з тероризмом?

— Увесь світ є свідком того факту, що Пакистан завжди був на передовій лінії фронту, партнером коаліції із боротьби проти тероризму. Пакистан сам був жертвою державної агресії і тероризму від східних сусідів. Президент Пакистану неодноразово у своїх промовах засуджував тероризмом у всіх його формах і обіцяв боротися проти всіх видів терористичних організацій і мереж. Доказом цього стало підписання декларації в Алмати на недавно завершеному саміті в Казахстані.

— Якою ви бачите роль України у вирішенні кашмірського питання? Наскільки справедливою можна вважати точку зору, нібито пакистано-індійська суперечка може вилитися в суперечку між Україною та Росією, оскільки перша тісно співпрацює у військово-технічній сфері з Пакистаном, а друга — з Індією?

— Пакистан завжди вітав посередництво третьої сторони у розв’язанні кашмірського конфлікту із врахуванням того, що спірні питання мають бути вирішені шляхом діалогу та бажання знайти вихід мирно. Тому Пакистан вітатиме будь-які дії будь-якої країни у пошуку політичного вирішення кашмірського конфлікту. Пакистан розглядає Україну та Росію як дружелюбні країни, а керівництво обох країн — як хороших знавців мистецтва міждержавних відносин. У Росії й України сердечні відносини, а в лідерів цих країн однаковий погляд щодо нинішньої напруженої ситуації вздовж «лінії контролю».

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: