Війна хіджабам

Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що однією з причин заворушень у Франції стало обмеження на носіння релігійних символів. Варто відзначити, що в самій Туреччині також існує заборона на носіння хіджабів в університетах і державних установах. У суперечливiй заяві турецького прем’єра безперечне одне: вперше світ звернув особливу увагу на проблеми мусульманського населення Франції саме через протести проти заборони на хіджаби. Нещодавно слідами Парижа вирішило піти міністерство освіти Таджикистану — заборонило носити хіджаби в державних навчальних закладах світського характеру. Чим обернеться таке рішення? Чи не почнуться тепер і на пострадянському просторі демонстрації на захист релігійних хусток?

Міністр освіти Таджикистану Абдужаббор Рахмонов заявив, що носіння хіджаба розцінюється як пропаганда релігійних ідей. Рада улемів країни обурена рішенням влади. «За 1400 років існування ісламу від хустки ще ніхто не постраждав. Дивна логіка: носити короткі спідниці та футболки можна, а хіджаб — ні», — заявив Бі Бі Сіголова ради Егамберди Худобердиєв. Невдоволення висловила й Партія ісламського відродження Таджикистану. На її думку, ця постанова суперечить конституції країни та міжнародним нормам.

Однак міністерство освіти поки що непохитне. Тим, хто порушить правила, загрожує відсторонення від занять, а там і до виключення недалеко. «У нас є релігійні школи, й любительки носити хіджаб нехай навчаються в них, — відрізав міністр Рахмонов. — Але я не вірю, що серед таких учениць є ті, хто дійсно вірить у те, що робить. Ми чудово знаємо, хто за ними стоїть. Якщо раніше були поодинокі випадки й ми не вживали заходів, то сьогодні їх стало багато». Щоправда, міністерство освіти на всяк випадок залишило «хід» і застрахувалося само: хустку можна носити, якщо зав’язувати її ззаду, пiд волоссям.

«Дівчата, чиї сім’ї є прихильниками ісламських цінностей, до того звикли, що вже не можуть уявити себе без цієї хустки», — сказала кореспонденту «Дня» одна таджицька журналістка. За її словами, хіджаби в основному носять учениці медресе, хоча деякі учениці звичайних шкіл також дотримуються ісламських канонів у одязі.

На думку деяких оглядачів, конфліктом навколо хіджабів можуть скористатися радикальні елементи. Проте на думку таджицьких співрозмовників «Дня», радикальні сили в країні незначні. До того ж, варто відзначити, що саме в Таджикистані діє єдина легальна релігійно-політична сила в Центральній Азії — Партія ісламського відродження.

«Навряд чи ця ситуація може призвести до таких протестів, як були у Франції. На цю інформацію звертають більше уваги журналісти, аніж учениці чи керівництво навчальних закладів, — сказав «Дню» виконавчий директор радіо «Азія Плюс» Далер НУРХАНОВ. — Багато ісламських традицій здавна стали частиною менталітету. У селах майже не побачиш дівчат, які ходять без хусток. У містах, звичайно, молодь більш європеїзована, тут до хіджабів чи хусток ставляться по-іншому. Чого ви не побачите ніде в Таджикистані — то це жінок, закутаних із ніг до голови, хіба що приїжджих з арабських країн чи з Iрану. Сьогодні є побоювання перед тими ісламськими течіями, які потрапляють до країни ззовні й не зовсім відповідають прийнятим у Таджикистані рамкам релігії. Iснує думка, що такі течії «експортують» із Пакистану, Афганістану й Iрану. Влада нашої світської держави приймає модернізований іслам. Але як би там не було, 99% таджиків — мусульмани. Тому чиновникам у таких висловлюваннях варто бути обережнішими».