Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ВОНИ ПРО НАС

8 серпня, 1998 - 00:00

«З часу набуття незалежності 1991 року Україна стала
зосередженням уваги в політиці Вашингтона щодо колишнього Радянського Союзу.
Одним із ранніх успіхів американської дипломатії в регіоні стало те, що
їй вдалося переконати Україну відмовитися від ядерного арсеналу. Вашингтон
надає Україні $250 млн., аби підтримати її незалежність та розвиток економіки.
Адміністрація Клінтона пояснює надання допомоги тим, що Росії буде важко
знову стати імперією без України в її кігтях»

«Нью-Йорк Таймс», 1 серпня

«Зазвичай Еверетт Керр їздив із групою євангелістів. Під час цьогорічної
поїздки він протягом двох тижнів працюватиме в Будинку сиріт «Малятко»
в Україні. Він робитиме все, аби допомогти жінкам, які опікуються сиротами.
Також це буде ознайомча місія організації «Лайф Інтернешнл». Це — несектантська,
неприбуткова організація, базована в Нью-Елбені, штат Індіана. Щоб допомогти
нужденним людям із усього світу, організація співпрацює з американським
урядом, міжнародним правлінням конвенції південних баптистів, окремими
церквами, фізичними особами й громадськими інституціями... «Лайф Інтернешнл»
дізналася про притулок для сиріт саме перед початком місії Керра в Україну
минулої осені. Торік його команда привезла для дітей іграшки, вітаміни
та цукерки, але виявилося, що найбільше потреба — в постільних речах і
взутті. Американці взяли з собою достатньо грошей, аби купити по дві пари
черевиків для кожної дитини та матеріал, з якого жінки в церквах зробили
простирадла й наволочки».

«Чаттануга Таймс», 1 серпня.

«Облишите одноманітну механічну працю, поставте свої кросівки під ліжко
й спробуйте станцювати козацький танок — ви матимете тренування виснажливіше,
ніж думаєте, каже Пета Бі. «Йдучи на заняття разом із танцюристами «Козака
Мазепи», першої професійної групи такого роду за межами України, я мала
туманне уявлення про цей танець... Танцюрист Дмітс Торконьяк розповів мені
про традиції цього танцю, якому й понині вчать дітей в Україні. Впродовж
війни, коли українські іммігранти селилися у Великій Британії й Австралії,
було засновано соціальні клуби, де не забували про існування танцю. «Залежно
від місця, ви знайдете трохи різні варіанти на тему козацького танцю, —
каже він. — Якщо ви завітаєте на танцювальний клас у Манчестері, то побачите
незначні зміни в танці — але більші, ніж, скажімо, в Ковентрі. Річ у тім,
що характерні риси й технічні прийоми передаються з покоління в покоління.
Немає правильного чи хибного танцю, й основи залишаються тими самими».

«Санді Таймс», 2 серпня

Переклад Наталі Вікуліної, «День»

Газета: 
Рубрика: