«Блакитні шоломи» для травмованого Донбасу

Публічна дискусія «Яка миротворча місія потрібна Україні?», яку організував Центр «Нова Європа», в Українському кризовому медіацентрі викликала величезний інтерес. Зала медіацентру була переповнена експертами й журналістами, що тут відбувається не часто. І пояснюється такий інтерес двома обставинами: важливістю цієї теми для нашої країни, яка шукає всі можливості, щоби якомога швидше реінтегрувати окуповані території на сході України внаслідок російської агресії, та участю в дискусії провідного експерта Центру міжнародного співробітництва Нью-Йоркського університету, автора доповіді «Чи може Організація Об’єднаних Націй об’єднати Україну?» (The Hudson Institute) для Мюнхенської конференції безпеки Річарда ГОВАНА і Роберта СЕРРІ, нідерландського дипломата, колишнього спеціального координатора ООН з питань мирного процесу на Близькому Сході, автора нової доповіді про миротворчу місію ООН на Донбасі «Блакитні шоломи на Донбасі», яку було вперше представлено на презентації у Києві.

«ЦЕ СПРАВА КОМПРОМІСУ»

У своєму виступі пан Гован розповів, що почав працювати над доповіддю в листопаді минулого року, коли почув «загадкову пропозицію російського президента Путіна про можливість запровадити миротворчу місію». «Я 15 років працював з миротворчими місіями в Косово й Гаїті, тому маю уявлення, як працюють такі місії, і тому не вважаю реалістичною пропозицію Путіна про запровадження миротворців з метою захисту лише Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на лінії розмежування, а також я не думаю, що реалістичною є миротворча місія у складі 50—60 тис. солдатів, як це мало місце в Косово», — наголосив він.

На його думку, це пояснюється тим, що навряд чи серед країн знайдеться підтримка такої великомасштабної місії. З іншого боку, він вважає, що запровадження миротворчої місії на Донбасі загалом залежить від того, чи буде знайдено компроміс між Україною, Заходом, з одного боку, і з Росією з іншого. Загалом, судячи з міжнародного досвіду, зазначив він, «миротворча місія — це справа компромісу».

Разом з тим пан Гован вважає, що достатньою була б місія у складі 20 тис. солдатів, яка виступила б гарантом безпеки на Донбасі, проведення виборів, а також спільно з тимчасовою цивільною адміністрацією — інтеграції регіону у склад України.

А передумовою цьому, наголосив експерт, є, перш за все, контроль за всією територією, важкими озброєннями, що містяться на цій території, і забезпечення контролю українсько-російського кордону.

Крім того, пан Гован наголосив на важливості того, щоб миротворчі сили під егідою ООН співпрацювали з ОБСЄ.

Коли ж вести мову про склад майбутньої миротворчої місії, то, на думку Гована, її основу можуть становити такі країни, як Швеція та Фінляндія, які мають нормальні відносини з Росією. А якщо до складу миротворців захоче увійти Казахстан чи Білорусь, які є учасницями Договору про колективну безпеку, то відповідно в якості балансу було б логічно включити до їхнього складу якісь країни-члени НАТО, наприклад Іспанію, чи країни Балтії, які добре розуміють ситуацію в Україні.

«ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ МАЮТЬ ФАЗИ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ МІНСЬКИХ УГОД»

Зі свого боку, Роберт Серрі зазначив у своєму виступі: «Ми реалісти і розуміємо, що ідея запровадження миротворчої місії навряд чи може бути реалізована саме зараз, коли Україна вступає у виборчий президентський цикл». Разом з тим наголосив, що на найвищому рівні має бути розуміння необхідності об’єднання миротворчої місії ООН і СММ ОБСЄ. Адже саме таким чином, додав він, можна буде розв’язати всі проблеми, які зазначені у Мінських домовленостях. І тут, зазначив пан Серрі, важливе значення мають фази та послідовність виконання Мінських угод. І перш за все, на його думку, має йтися про нульову фазу — забезпечення тривалого перемир’я.

Тут в Європі продовжується «забута війна» — гарячий конфлікт, немає реального перемир’я, майже щодня гинуть люди. І ми не віримо, що миротворчі сили ООН можуть забезпечити мир, потрібне реальне перемир’я тривалістю у два місяці. І потім можна буде приступати до наступних трьох фаз. Але для розміщення миротворчих сил ООН має дати дозвіл Україна, а Росія адекватно сприйняти це.

Наступні три фази, за словами пана Серрі, полягатимуть у наступному:

По-перше, виведення важких озброєнь, незаконних військових формувань і встановлення контролю за кордоном. Це може зайняти від чотирьох до шести місяців. За цей час усі іноземні формування мають покинути територію Донбасу.

По-друге, забезпечення «широкої безпеки», амністія, роззброєння формувань, реінтеграція, запровадження тимчасової адміністрації із залученням української сторони. На цьому етапі Україна повинна продемонструвати готовність грати свою роль, і ми вітаємо продовження дії Закону про спецстатус окупованих територій до кінця наступного року.

По-третє, консолідація безпеки, створення атмосфери довіри, завоювання сердець людей, які залишились на цій території, та проведення виборів із залученням ЦВК.

«НАШЕ БАЧЕННЯ ПОЛЯГАЄ В ЗАПРОВАДЖЕННІ МИРОТВОРЦІВ ПО ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ»

Тим часом представник України в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи з питань урегулювання ситуації на сході України Олександр МОЦИК зазначив у своєму виступі, що ситуація з поступом у Мінських домовленостях є тупиковою через позицію Росії, яка після анексії Криму і початку агресії на сході України, не хоче йти на процес урегулювання мирним шляхом і, скоріш за все, хоче заморозити ситуацію до виборів, сподіваючись на посилення проросійських сил в Україні.

За його словами, Україні потрібна миротворча місія ООН, але не така, яку пропонує Росія, що лише призведе до замороження конфлікту на тривалий час. «І наше бачення, продовжив він, полягає в запровадженні миротворців по всій території, не лише на контактній лінії, а з доступом до місць зберігання важкої зброї та українсько-російського кордону, яка не контролюється Україною і через яку постійно інфільтруються найманці, озброєння, здійснюється ротація російських військ».

«РОСІЙСЬКА СТОРОНА ВЗАГАЛІ НЕ ХОЧЕ ГОВОРИТИ ПРО КОРДОН»

Моцик також повідомив, що «російська сторона взагалі не хоче говорити про кордон як окреме питання, хоч я останні півроку намагаюсь їх переконати створити робочу групу з цього питання, зокрема модальності контролю за кордоном».

Український експерт також погоджується з оцінками експертів, що миротворчі сили мають становити щонайменше 20 тис. солдатів, 5 тис. поліцейських, декілька тисяч працівників тимчасової адміністрації.

Найголовніше, зазначив він, результатом запровадження такої місії має стати відновлення територіальної цілісності, відновлення суверенітету України, реінтеграція окупованих територій, відновлення зруйнованих будівель і заводів та відвоювання свідомості людей, які натерпілись за ці роки російської агресії».

Слід відзначити, що всі згадані експерти не могли сказати, як можна запровадити ефективну миротворчу місію на Донбас, проти чого виступає Москва. З іншого боку, вони погоджуються з думкою, що прогрес з цього питання є малоймовірним до президентських виборів в Україні. Більше того, як наголосив Моцик, «Росія гальмує роботу Мінського процесу. У Кремлі вважають, що вибори внесуть певну долю хаосу і зміцнять сили, дружні до Росії».

«ВІДМОВА ВІД МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ БУДЕ ПОМИЛКОЮ ДЛЯ УКРАЇНИ»

З іншого боку, експерти застерігали, що вихід України з Мінських домовленостей матиме важкі наслідки. «Для України важливо, що санкції можуть бути зняті після виконання Мінських домовленостей і відмова від них буде помилкою для України, — зазначив Серрі. А Моцик зі свого боку навіть додав, що «санкції — єдиний дієвий інструмент, який стримує російську агресію». У свою чергу, Гован зазначив, що РБ ООН уже ухвалила резолюцію, в якій підтримала Мінські домовленості, тому навряд чи можливе ухвалення іншої резолюції без посилання на цей документ.

Досить оптимістично для нашої країни завершив дискусії пан Гован. Він, зокрема, заявив: «У вас є добрий друг — радник американського президента з питань національної безпеки Болтон. А США не люблять довготривалих миротворчих сил і підтримують такі сили, які були б недовготривалими».