Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Чого чекати Києву від зустрічей у Парижі та Мінську?

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ: Жодних зрушень не буде до того часу, поки радикально не буде змінено баланс сил
24 червня, 2015 - 12:50

Вчора ввечері майже одночасно у Парижі на Мінську знову обговорювалось питання реалізації Росією «мінських» домовленостей від 12 лютого цього року. За словами директора Департаменту політики і комунікацій МЗС України Олексія Макеєва, на зустрічі міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії Київ намагатиметься чітко засвідчити, що жодне із 13-ти положень Мінських домовленостей Російською Федерацією не виконуються. «Наші очікування, що російська сторона зрештою визнає необхідність деескалації», — цитує Макеєва Радіо Свобода сказав Макеєв. 

На необхідності повного і безумовного виконання Мінських домовленостей наголосив Президент України Петро Порошенко, який напередодні засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі провів нараду з учасниками від України в цій групі та робочих підгрупах з політичних, безпекових, соціально-економічних та гуманітарних питань. Він висловив сподівання, що це засідання буде кореспондуватися із зустріччю міністрів закордонних справ «Нормандського формату».

Новий представник ОБСЄ Мартин Сайдик сказав у коментарі «Інтерфакс», що у нього «великі сподівання» у зв’язку із зустріччю Контактної групи у Мінську.

Однак, такі сподівання не зовсім поділяють у  вітчизняному МЗС.  «У мене не має особливих очікувань від цієї зустрічі. Навряд чи ми побачимо якийсь прорив. А оскільки ініціатива проведення зустрічі в Парижі виходила з боку Росії, то це у мене апріорі викликає серйозну підозру», — сказав «Дню» український дипломат на умовах «не під запис».

Співрозмовник не виключив, що Росія може наполягати на нових домовленостях Мінськ-ІІІ. «Росія буде робити все можливе для того, щоб легітимізувати «ЛНР» і «ДНР», зробити їх прямими учасниками переговорів, знаючи апріорі, що це неприйнятно для нас. І таким чином потім звинуватити Україну в зриві домовленостей», — зазначив дипломат.

«День» звернувся до доктора політичних наук, конфліктолога, професора Київського національного університету ім. Шевченка Григорія ПЕРЕПЕЛИЦІ з проханням розповісти, якими реально можуть бути очікування Києва від зустрічей у Парижі та Мінську.

— Всі ці формати: «нормандський» і «мінський» були створені з однією метою, щоб знизити рівень екскалації конфлікту. Більше вони нічого не можуть дати, оскільки поки не досягнуто той баланс сил, який би змусив Путіна відмовитись від мети і тих завдань, які він ставить у цій війні. А такий стан його не задовольняє і тому він буде продовжувати бойові дії на Сході України. І зрушень ніяких не буде до того часу, поки радикально не буде змінено баланс сил.

А щоб змінити баланс сили потрібно визнати, що цей конфлікт може бути вирішено тільки воєнним шляхом. І це рішення має привести до планування якихось контрнаступальних операцій. І відповідно під це потрібна зброя. Саме такі наміри можуть змінити цей баланс. Коли не застосовуючи широких наступальних операцій можна все таки змусити противника переглянути свої наміри. Тільки в такому випадку ми можемо говорити про прогрес на дипломатичному фронті.

Чому ми маємо сподіватись, що Путін буде деескалувати ситуацію на Донбасі, як на це сподівається Київ. Чи є для нього виклики, щоб він деекскалував? Що може бути протиставлено йому крім грубої фізичної сили? Поки він не бачить такої сили і тому нагнітає ситуацію, піднімаючи ставки і змушуючи противну сторону до досягнення компромісу, йти на певні поступки. Ось основна лінія його поведінки. Коли його благають, умовляють, він відчуває себе господарем положення. І далі він буде це продовжувати поки не буде кардинально змінено баланс сил.

«МІНСКА- III НЕ БУДЕ, ЦЕ БУЛО Б СПРИЙНЯТО ЯК ОСОБИСТУ НЕВДАЧУ МЕРКЕЛЬ ТА ОЛЛАНДА»

Тетяна Кастуєва-ЖАН, керівник центру Росія-ННД у Французькому інституті міжнародних відносин, Париж:

- Метою офіційного Парижа і основними очікуванням є дотримання мінських домовленостей, а саме Мінська 2. Є розуміння, що ці угоди неідеальні, що вони слабо дотримуються навіть у частині повного припинення вогню, не кажучи вже про політичну частину (зокрема велика проблема з черговістю дій спочатку вибори - потім відновлення контролю над кордоном), але іншого інструменту на сьогоднішній день немає. Судячи з настрою, Мінска- III не буде, це було б сприйнято як особиста невдача Меркель і Олланда, тому важливо дотримуватися всіма сторонами саме наявного документу. Щоб продовжувати впливати на Росію, країни ЄС продовжили санкції, введені проти Росії, до кінця січня 2016 року. Але при цьому, одночасно є побоювання, що санкції шкодять європейським країнам і що вони не повністю виконуються (див. недавню статтю в провідних європейських газетах).

Громадська думка в плані міжнародних питань більше поглинена грецьким боргом і ІД. Всі політичні сили наполягають на дотриманні мінських домовленостей, різниця тільки що в тому, що більш про-російськи налаштовані сили вважають, що тиск потрібно робити не на Росію, а на Київ, який не прикладає достатньо кроків по децентралізації, перекрив виплати пенсій та зарплат бюджетникам на Донбасі, і т.д. Саркозі не висловлювався публічно з приводу Росії після своєї проросійської мови в лютому, яка була дуже негативно розцінена соціалістами, як повне нерозуміння ситуації, що склалася.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: