Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
Леся Українка, українська поетеса, письменниця, перекладач, культурний діяч

Чи бути «блакитним шоломам» на Донбасі?

Олександр МОЦИК: «Місія повинна мати можливість контролювати всю територію і всі точки, яких можуть бути сотні та тисячі»
13 лютого, 2018 - 17:37
ФОТО REUTERS

Днями в медіапростір потрапили деякі деталі доповіді експерта ООН при Колумбійському університеті в Нью-Йорку Річарда Гоуана щодо миротворчої місії на Донбасі. Її буде виголошено на Мюнхенській конференції з безпеки, яка відбудеться 16—18 лютого, і де зокрема перебуватиме спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер, котрий, як відомо, бере участь у переговорах із помічником президента Росії Владиславом Сурковим щодо перспектив і формату можливої миротворчої місії. Цікаво, що ця доповідь була написана за дорученням колишнього генсека НАТО і радника Президента України Петра Порошенка Андерса Фог Расмуссена.

По-перше, Гоуан радить ООН відрядити на Донбас 20 тис. солдатів із країн, які не є членами НАТО і 4 тис. поліцейських, що допоможе розв’язати конфлікт в Україні, повідомляє Reuters.

По-друге, експерт зазначає, що до місії повинні входити представники кількох європейських країн, наприклад, Швеції, крім того, Бразилії, як країни, котра має досвід ведення миротворчих операцій, а також Білорусі, яка користується довірою Росії.

По-третє, така миротворча операція має допомогти провести місцеві вибори на сході України, про що йдеться у Мінських домовленостях, третя річниця підписання яких відзначалася днями. За словами Гоуана, після виборів миротворці повинні залишитися в регіоні ще на два роки — на період «охолодження пристрастей» конфліктуючих сторін. Водночас важливу роль відіграє міжнародна поліція, адже вона допоможе справитися з протестами, які можуть слідувати за голосуванням.

Варто зазначити, що хоча переговори Курта Волкера та Владислава Суркова не дають особливого прогресу на шляху до розгортання в зоні конфлікту на сході України миротворчої операції ООН, заклики до її впровадження лунають усе частіше. 

Днями американський дипломат і колишній заступник Генсека НАТО Александр Вершбоу написав у Twitter: «Нагадую, що Східна Україна абсолютно точно — не «заморожений конфлікт». Нині настав час для міцної миротворчої сили ООН уможливити повну імплементацію Мінських домовленостей, або, в іншому випадку, посилити санкції США та ЄС щодо Росії».

У Відні під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенком канцлер Австрії Себастьян Курц заявив, що уряд його країни готовий підтримати ідею розгортання миротворчої місії на Донбасі, пише Укрінформ.

«ПУТІН МОЖЕ ЙТИ НА КОМПРОМІСИ ТІЛЬКИ ПІД СИЛЬНИМ ТИСКОМ ЗАХОДУ»

«День» розпочав розмову з представником України в робочій групі з політичних питань тристоронньої контактної групи Мінського процесу і колишнім послом України у США Олександром МОЦИКОМ із прохання оцінити пункти доповіді та, зокрема, кількість миротворців, яких планується відрядити на Донбас:

— Перш за все, добре, що є такий звіт, котрий буде подано на Мюнхенську конференцію. Звичайно, миротворча місія має бути в кількісному складі такою, щоб повністю забезпечувала свої функції, які полягають у тім, щоб мати доступ практично до всієї окупованої території Донбасу і повністю перекрити ту частину українсько-російського кордону, яка сьогодні не контролюється Україною (а це приблизно 415 км). Місія має бути достатньо численною, оскільки на практиці вона повинна мати можливість контролювати всю територію і всі точки, яких можуть бути сотні та тисячі. Тому, якщо мається на увазі кількісний бік, то 20 тис. — це найменша цифра, про яку можна говорити. Деякі експерти кажуть, що ліпше було б мати там 50 тис. миротворців. На мою думку, було б добре, якби миротворців було більше, ніж 20 тис., а скільки саме, треба дивитися по самій території, щоб добре розуміти, що всі точки будуть покриті й місія буде ефективною.

Інше питання — з окупованої території мають бути виведені російські війська, найманці, зброя та обладнання, незаконно введене на нашу територію. Також мають бути роззброєні всі незаконні структури. Це вимога пункту 10 Мінських домовленостей, які, до речі, Росією та ОРДЛО не виконані. На сьогодні, Росія не виконала жодного пункту і відсутність прогресу на Мінських переговорах — провина РФ.

Пропонується, щоб до контингенту увійшли представники Швеції, Бразилії та Білорусі. Чим продиктований такий вибір?

— Щодо Швеції та Бразилії, це гарна пропозиція. Я б іще додав до цих країн Фінляндію та Австрію, які є нейтральними, позаблоковими, мають досвід участі в миротворчих операціях і яким довірятиме з одного боку Україна, а з другого — РФ.

Відомо, що Росія категорично проти участі в миротворчій місії військових підрозділів країн-членів НАТО, тому що це військовий блок Заходу. Логічно напрошується питання, чи можуть брати участь у цій місії країни, які належать до іншого, хоч і не такого потужного, але військового блоку — Організації договору про колективну безпеку, або Ташкентського пакту, куди входять Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан. Немає логіки включати до миротворчої місії представників збройних сил.

А якщо ми говоримо про Білорусь, постає ще одне додаткове питання, адже ця країна — частина Союзної держави Росії та Білорусі. Тому, якщо ми говоримо про принцип, що блокові країни не можуть брати участі в місії і якщо в ній не бере участь НАТО, тоді з іншого боку — не беруть участь  країни, котрі  належать до Ташкентського пакту.

Сама тема миротворців звучить дедалі частіше і, як ви згадали, ця доповідь буде представлена на Мюнхенській безпековій конференції. Як ви вважаєте, що може змусити російського президента піти на поступки і що має статися, щоб у цій темі відбувся прорив?

— Поведінка російського президента показує, що він може йти на якісь компроміси тільки під абсолютно сильним тиском Заходу, а саме — США та Європи. Це говорить про те, що санкції повинні залишатися і не має йтися про їхнє зняття, навпаки, треба говорити про їхнє посилення, оскільки досі Росія продовжує не виконувати Мінські домовленості. Нещодавнє рішення міністерства фінансів США опублікувати списки осіб, до яких входять представники російського уряду, Адміністрації президента, бізнесменів, проти яких можуть бути введені санкції, додає до тиску на Росію.

Росія грубо порушила міжнародне право, здійснила акт агресії, причому, в Європі, проти суверенної країни, яка є одним із засновників ООН і її членом. Вона пішла на порушення міжнародного права, Будапештського меморандуму, відповідно до якого Україна погодилася віддати свою ядерну зброю, на порушення Статуту ООН, Гельсінського заключного акту та двосторонніх російсько-українських юридично зобов’язальних документів, зокрема, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією від 1997 року, так званого політичного договору між нашими країнами.

Для того, щоб змусити Росію стати на трек поваги міжнародного права, вона повинна вивести свої війська, озброєння, зупинити підтримку бойовиків. Доки цього не сталося, слід продовжувати санкції і їх активізувати. Тоді є надія на те, що Росія серйозно сяде за стіл переговорів.

До сьогодні Росія не зробила жодного кроку назустріч виходу з того злочину, який вона вчинила проти України, окупувавши Крим, здійснивши незаконну спробу його анексії та окупувавши Донбас.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments