Тільки наука змінить світ. Наука в широкому розумінні: і як розщеплюється атом, і як виховувати дітей… І дорослих теж.
Микола Амосов, український лікар, учений в галузі медицини, біокібернетики

Гроза біля українських кордонів відкладається?

Москву попереджають, що в разі вторгнення в Україну вона може зустрітися там із американськими військовими
25 листопада, 2021 - 20:12
14 ЛИСТОПАДА 2021 РОКУ / ФОТО POLITICO

Останні тижні минули під знаком напруженості, що нагнітається Кремлем поблизу українських кордонів, і штучною міграційною кризою, що триває на кордонах Білорусі з країнами Євросоюзу. Володимир Путін у телефонній розмові з прем’єр-міністром Італії Маріо Драгі «привернув увагу до систематичних порушень Польщею міжнародних зобов’язань щодо захисту прав біженців, фактів жорстокого поводження польських прикордонників з мігрантами». І, згідно з російською версією розмови, «з обох сторін зазначено доцільність налагодження на практиці взаємодії Євросоюзу з Мінськом для якнайшвидшого врегулювання кризи відповідно до норм гуманітарного права». Російський президент таким чином продовжує беззастережно підтримувати Олександра Лукашенка і тисне на Євросоюз, добиваючись, щоб лідери ЄС почали прямий діалог з білоруським диктатором для вирішення міграційної кризи.

Називаючи конфлікт у Донбасі «внутрішньоукраїнським», Путін у тій самій розмові стверджував, що «Київ, як і раніше, наполегливо відмовляється від виконання Мінських угод та досягнутих у нормандському форматі домовленостей. Особливе занепокоєння викликають провокаційні кроки української сторони щодо навмисного загострення ситуації на Донбасі, зокрема застосування заборонених мінським «комплексом заходів» озброєнь».

А в телефонній розмові російського президента з головою Європейської ради Шарлем Мішелем було «підтверджено доцільність налагодження системної взаємодії Євросоюзу з Мінськом», причому «в цьому контексті Володимир Путін зазначив контрпродуктивність намірів європейських держав запровадити чергові антибілоруські санкції», а заразом «висловив занепокоєння» у зв’язку з продовженням провокацій української сторони, спрямованих на загострення ситуації на лінії зіткнення» і вказав «на необхідність припинення здійснюваної Києвом політики дискримінації російськомовного населення, що порушує міжнародні зобов’язання України».

Слова про «провокації» та про «дискримінацію», за задумом Путіна, звучать грізно, оскільки теоретично можуть дати йому привід для використання сили з метою «припинення провокацій» та «захисту російськомовного населення», а також громадян Росії від «дискримінації». Кульмінацією ж антиукраїнської кампанії стало інтерв’ю секретаря Ради Безпеки Росії Миколи Патрушева тижневику «Аргументы и факты». Він стверджував: «Фактично встановивши свій протекторат в Україні, Захід зруйнував економіку цієї країни, довів суспільство до безправ’я, а окремі верстви населення до злиднів. Будь-якої миті в Україні може спалахнути так, що мільйони українців побіжать шукати притулок в інших місцях». Це вже була пряма вказівка ??на можливість швидкого виникнення в Україні громадянської війни, що, зокрема, могло означати, що російські «зелені чоловічки» без впізнавальних знаків вторгнуться на українську територію під виглядом учасників внутрішнього збройного конфлікту, повсталих проти «дискримінації».

Олії у вогонь підлила і заява прес-бюро російської Служби зовнішньої розвідки під промовистою назвою: «США провокують загострення на Сході України»: «Останнім часом вашингтонські чиновники активно залякують світову спільноту нібито підготовкою Росії до «агресії» щодо України. За даними, що надходять, Держдепартамент США з дипломатичних каналів доводить до своїх союзників і партнерів абсолютно неправдиву інформацію про концентрацію на території нашої країни сил для військового вторгнення в Україну. Американці малюють страшну картину того, як полчища російських танків почнуть руйнувати українські міста, переконують, що мають якісь «достовірні відомості» про такі наміри Росії... Нас набагато більше турбує те, що така агресивна пропаганда стимулює режим Києва до нарощування свого військового угруповання в Донбасі, відновлення артобстрілів цивільних об’єктів. Надходять дані про повзуче просування українських позицій углиб так званої сірої зони вздовж лінії розмежування, а також концентрацію сил і засобів ЗС України у прикордонних районах з Росією та Білоруссю. США та їхні союзники продовжують накачувати Україну зброєю, заохочують застосування постачених засобів ураження, зокрема ударних безпілотних літальних комплексів з метою здійснення військових провокацій. Викликає крайнє занепокоєння провокаційна політика США та Євросоюзу, яка свідомо зміцнює у Києва відчуття вседозволеності та безкарності. Схожу ситуацію ми спостерігали у Грузії напередодні подій 2008 року. Тоді М.Саакашвілі «зірвався з ланцюга» і намагався знищити російських миротворців та громадянське населення Південної Осетії. Йому це дорого обійшлося». Тут міститься пряма погроза за принципом: «Можемо повторити!».

І на неї Вашингтон відреагував серйозно. У CNN негайно пройшов витік інформації про те, що адміністрація президента Джо Байдена розглядає можливість відправки в Україну додаткового озброєння та військових радників, зокрема протитанкових комплексів «Джавелін» та мінометів. Крім того, США розглядають можливість відправки в Україну переносних зенітно-ракетних комплексів «Стінгер» та гелікоптерів Мі-17, які збиралися постачити афганській армії, але не встигли. Таким чином, Москву попереджають, що у разі вторгнення в Україну вона може зустрітися там з американськими військовими. А в Кремлі знають, що нічого доброго така зустріч не обіцяє.

Відреагував і Євросоюз, хоч і стриманіше. Представник голови дипломатії ЄС Петер Стано закликав скасувати указ президента РФ 15 листопада «Про надання гуманітарної підтримки населенню окремих районів Донецької та Луганської областей України», оскільки він негативно впливає на ситуацію на Сході України. Цей указ, зокрема, визнає дійсними в Росії сертифікати про походження товарів, що виробляються у самопроголошених «ДНР» та «ЛНР». Як слушно вважають у Брюсселі, цей указ «спрямований на подальше відділення тимчасово неконтрольованих районів Донецької та Луганської областей від України - порушуючи цілі Мінських домовленостей». Зрозуміло, Кремль скасовувати указ не збирається, але керівники Євросоюзу дають зрозуміти, що бачать намір Москви анексувати окуповані райони Донбасу, порушуючи Мінські домовленості, і не збираються тиснути на Київ, щоб змусити його виконувати Мінські угоди, та ще й у російській інтерпретації. Але головною все ж таки є позиція США, а у Вашингтоні, як здається, вирішили не здавати Україну Росії.

Другою головною темою Росії в останні дні була кампанія вакцинації населення. Володимир Путін оголосив, що він ревакцинувався «Супутником Лайт», а також назальною вакциною, хоча сам процес вакцинації російського президента широкому загалу знову не показали. Щоправда, цього разу Володимир Володимирович, розмовляючи на камери із заступником директора центру імені Гамалії Денисом Логуновим, виразно потер ліве передпліччя, куди йому начебто вкололи вакцину. Але незалежно від того, прищеплювався російський президент чи ні, справи з вакцинацією в Росії не дуже добрі. Дефіциту вакцин немає, але глибока недовіра до влади породжує потужний рух антивакцинаторів, які в деяких регіонах уже виходять на протестні акції проти обов’язкового пред’явлення QR-кодів у транспорті та громадських місцях.

На 23 листопада відсоток повністю вакцинованих у Росії становив 37,04%, порівняно з 58,28% у США, 67,54% у Сполученому Королівстві, 67,30% у Німеччині та 71,37% у Франції. При цьому дані про щоденний приріст хворих на коронавірус у Росії продовжують занижуватися. За 24 листопада офіційно він становив 33 558 осіб, тоді як в Англії - 42 435, у Німеччині - 75 135 та у США - 73 195 осіб. Тим часом у зазначених країнах набагато вищий, ніж у Росії, рівень вакцинації населення і набагато жорсткіші карантинні заходи. Та й населення Англії та Німеччини менше за російське відповідно у 2,2 та в 1,7 разу. Якби щоденний приріст кількості хворих на коронавірус на душу населення в Росії був би таким же, як у США, за 24 листопада він мав становити 31 963 особи, тобто майже стільки ж, скільки показує офіційна статистика. Але вкрай сумнівно, що за набагато нижчого рівня вакцинації і менш жорстких, ніж у США, карантинних заходів щоденний приріст кількості хворих у Росії близький до американського показника. А от якби рівень щоденного приросту захворюваності в Росії збігався з німецьким, то він мав би становити 131 148 осіб, а якби з англійським - то 92 433 особи. Думаю, що реальний щоденний приріст кількості хворих у Росії зараз перебуває десь між 92 і 131 тисячами людей, а можливо, перевищує обидва ці числа.

Щодо реальної смертності від коронавірусу в Росії з’явилися дані, що дозволяють її оцінити. За даними міністерства праці Росії, з початку квітня 2019 року до початку квітня 2020 року в країні померло 69 160 ветеранів та учасників Великої Вітчизняної війни. А от у період з 1 квітня 2020 року по 1 жовтня 2021 року, незважаючи на скорочення загальної чисельності ветеранів та учасників війни до початку зазначеного періоду порівняно з квітнем 2019 року, смертність серед них різко зросла - до 313 184 осіб, тоді як за збереження колишнього рівня смертності вона мала б становити 103 740 осіб. Виходить, що надмірна смертність серед ветеранів та учасників ВВВ від коронавірусу з квітня 2020 року до жовтня 2021 року становила не менш як 209 444 особи. Але насправді надмірна смертність унаслідок коронавірусу існує в Росії вже з вересня 2019 року. Тому для періоду з квітня 2019 року до квітня 2020 року вона присутня у 7 місяцях із 12. Загалом за цей період вона могла становити, за нашою оцінкою, не менш як 10 тис. осіб. Тоді «нормальну» смертність серед ветеранів війни у ??допандемійний період можна оцінити приблизно у 59 тис. осіб у річному обчисленні, а надмірну смертність від коронавірусу серед них з квітня 2020 року до жовтня 2021 року - 224,7 тис. осіб. Загальну ж смертність ветеранів та учасників ВВВ у період з 1 вересня 2019 року до 1 жовтня 2021 року можна оцінити у 234,7 тис. осіб.

Усі ветерани та учасники ВВВ належать до категорії осіб віком від 80 років. Станом на 1 січня 2019 року чисельність населення Росії у цій віковій категорії становила 5 377 тис. осіб, а на 1 січня 2020 року - 5 675 тис. осіб, у середньому до середини 2019 року - 5 526 тис. осіб. Чисельність ветеранів та учасників ВВВ на 1 квітня 2019 року становила близько 1 279 тис. осіб, або приблизно 23% від передбачуваної чисельності вікової групи від 80 років та старших у середині 2019 року. Якщо припустити, що люди похилого віку цієї групи помирали від ковіду так само часто, як і ветерани та учасники ВВВ, то загальну смертність від ковіду тих, хто в середині 2019 року перебував у цій віковій групі, у період з початку пандемії і аж до початку жовтня 2021 року можна оцінити у 1022 тисячі осіб. Чисельність жителів Росії віком від 60 до 79 років на 1 січня 2019 становила 26 626 тис. осіб, а на 1 січня 2020 року - 27 132 тис. осіб. У середньому на середину 2019 року це дає 26879 тис. осіб. Відомо, що в Росії 83% померлих від ковіду припадає на осіб віком 60 років і старше. Якщо ми припустимо, що шанси померти від ковіду та його наслідків у осіб віком 80 років і старше вдвічі вищі, ніж у осіб вікової категорії 60-79 років, то кількість померлих від коронавірусу в цій останній категорії можна оцінити у 2 486 тис. осіб. Тоді загальну кількість померлих від ковіду та його наслідків у віковій групі 60 років і старше можна оцінити у 3 508 тис. осіб, а кількість померлих від ковіду у віковій групі молодше 60 років - у 509 тис. осіб. У сумі це дає 4 017 тис. осіб, що близько до моїх оцінок у більш ніж 3,5 млн осіб, які померли від коронавірусу та його наслідків у Росії.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
Газета: 
Рубрика: