Хто стоїть за протестами в Кишиневі

Минулих вихідних антиурядові протести в Молдові спалахнули з новою силою. Прибічники проросійських Нашої партії та Партії соціалістів розбили перед будівлею парламенту в Кишиневі наметове містечко. Ініціатори демонстрації — громадянська платформа «Гідність і правда» закликали молдован до безстрокової акції протесту.

«Ми почнемо створювати страйкові комітети в кожній школі, кожному тролейбусному парку і так далі. Ми заблокуємо діяльність цієї влади, заблокуємо діяльність хунти з тим, щоб вона потонула у власних помиях», — заявив один із лідерів «Гідності і правди» Василь Нестасе, якого цитує портал point.md.

Також повідомляється, що за підсумками недільного мітингу активісти створили власну силову структуру — «Народну гвардію». Як пише newsmaker.md, передбачається, що до неї ввійдуть люди з військовою підготовкою, а її завданням стане «захист протестуючих від провокацій влади».

Нагадаємо, головні вимоги протестувальників, які влаштовують демонстрації з початку вересня — відставка президента Ніколає Тімофті та уряду, а також проведення дострокових парламентських виборів. Окрім цього, Молдова вимагає притягнення до кримінальної відповідальності винних у розкраданні понад мільярда доларів із банківської системи Молдови.

«День» звернувся до експерта аналітичного центру IDIS VIITORUL Віорела ЧИВРІГЕ (Кишинів) з проханням змоделювати подальший розвиток протестів у Молдові:

— Виходячи з тих проблем, які виникли в Молдові останніми роками — їх багато, — це достатньо серйозно для такої маленької країни.

Проте проблема лежить і у вимогах протестувальників, які вони висувають. Демонстранти — неординарна маса, в якій представлено прибічників як правих, так і лівих партій. Вони виступають за відставку перших осіб держави. Але тут потрібен глибший підхід: чи стосується ця проблема лише цих політиків чи багатьох інших, які очолюють відомства і серйозні установи? У той же час все це потрібно розглядати комплексно, оскільки це все зв’язане між собою.

Потрібно також розуміти, що 2014 року Молдова перейшла рубікон, коли 30 листопада було проведено парламентські вибори. Проте висловлюється думка, що ці вибори було сфальсифіковано.

Серед протестувальників зараз такий настрій, що навіть маленька іскра може призвести до жахливих наслідків, наприклад таких, які були 7 квітня 2009 року (масові заворушення в Молдові, яким передував мітинг опозиції. — Ред.). Потрібно дуже уважно й серйозно поставитися до того, що відбувається. Окрім цього, слід розглядати будь-які сценарії, результати яких можуть бути не позитивними, а більш гнітючими, ніж ті, які були після 2009 року. Враховуючи кількість груп, репрезентованих у цих протестах, їхні вимоги також розрізняються.

З боку держави можуть бути поступки. Зокрема — це заміна осіб, які очолюють певні відомства. Проте я не бачу єдиної думки про те, хто з міністрів міг би потрапити під роздачу.

Вимоги демонстрантів можуть також змінюватися. Потрібно розуміти, що підтримувати таку кількість людей можуть ті, хто має фінансові ресурси і дуже добру команду, яка б працювала на збереження тонусу таких виступів. На даний момент я не бачу, щоб ці протести збереглися на тому ж рівні, на якому вони були два-три тижні тому або збільшилися б.

За місяць ситуація буде абсолютно іншою. По-перше, Молдові доведеться більше платити за споживання електроенергії і газу. Також очікується стрибок цін на продовольчі товари. Є сторона, яка невидима зараз, але скоро вона покаже свої зуби. Люди також зіткнуться і з утомою, що неминуче під час таких протестів. Неможливо утримувати або стримувати стільки людей у напрузі декілька місяців. Потрібно або розв’язувати такі проблеми, або зрозуміти, що вимоги, які висуваються, не буде реалізовано.

Російський чинник завжди був у Молдові: і до 2009 року, і після. Він був помітний навіть тоді, коли в Молдові все було спокійно. Є регіони, де цей чинник упізнаваний і чинить дуже сильний вплив на всі явища в політичному і економічному житті регіону. Я маю на увазі Гагаузію, Лівобережжя Дністра і місто Бєльці. П’ята колона показує себе досить часто в Молдові.

Під час цих протестів у нас з’явився новий наметовий табір, який організували прибічники Усатого і Додона (лідери проросійських партій). Якщо говорити про лідерів цих партій — один із них, Ігор Додон, працював дуже посилено торік, коли з’явилися проблеми з експортом молдовської продукції на російський ринок. Тоді було організовано марші протесту на півночі країни, які хотіли розгойдати ситуацію в Гагаузії. Усатий і Додон — прибічники і члени п’ятої колони в Молдові.