Не можуть вести когось за собою ті, що не мають ніяких внутрішніх даних на те, щоб самих себе повести.
В’ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист

«Iкорна дипломатія» взяла гору?

«Тепер докази лише утвердять скепсис щодо рішень та резолюцій ПАРЄ», — експерт
25 квітня, 2018 - 18:13
ФОТО РЕЙТЕР

Днями Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) — консультативний орган, який складається із представників парламентів усіх держав-членів цієї організації та обстоює права людини, демократію, верховенство права, — опинилася в центрі корупційного скандалу. Почалося все з того, що перед весняною сесією ПАРЄ було оприлюднено звіт трьох незалежних експертів, які є представниками Великобританії, Франції та Швеції, щодо підозр членів організації у причетності до корупції.

Зокрема, в документі йдеться про те, що члени організації чинили «корупційні діяння» на користь Азербайджану: в обмін на пом’якшення чи прибирання гострої критики щодо дотримання прав людини чи перебігу виборів у цій країні членам організації пропонували коштовні подарунки. Мова йде про «дорогі килими вартістю в тисячі євро», причому їх було так багато, що «одне азербайджанське посольство мало власну кімнату для них», зазначено в документі. Серед інших подарунків: розкішна електронна техніка, годинники, ювелірні вироби, оплачені відпустки, а також ікра, завдяки чому такий спосіб уладнання справ назвали «ікорною дипломатією».

Голова азербайджанської делегації Самед Сеїдов заперечив подібні звинувачення і сказав про «кампанію ненависті проти Азербайджану», повідомляє «Радіо Свобода».

Крім Азербайджану, в документі згадано такі країни, як Вірменія, Казахстан, Монако, Чорногорія, Росія, Туреччина, колишня Югославська Республіка Македонія, а також Україна. «Під час слухання 12 грудня 2017 року пан Шукла (член ПАРЄ. — Ред.) висунув припущення про дивну поведінку частини високопоставлених членів секретаріату ПАРЄ під час роботи з українським файлом», — ідеться в документі. Шукла з посиланням на українського члена ПАРЄ повідомив, що неназвана особа отримала гроші від українських політиків в обмін на зміну звітів на користь України.

У документі згадано імена колишнього члена італійської делегації Луки Волонте, якого підозрюють в отриманні понад двох мільйонів євро від членів азербайджанської делегації, а також Педро Аграмунта. «Призначення пана Аграмунта спочатку головою Європейської народної партії, а потім президентом ПАРЄ було згадано як приклад використання корупційної діяльності в організації», — зазначено в документі. При цьому є припущення, що щонайменше 90% свого успіху він завдячує підтримці, в тому числі «фінансової природи», від Азербайджану.

Після оприлюднення звіту обсягом у майже 200 сторінок бюро Асамблеї висловило три рекомендації. Насамперед — запросити всіх нинішніх чи колишніх членів організації, чию поведінку було визнано неетичною або такою, що порушувала кодекс поведінки, і тих, хто свого часу відмовився співпрацювати з розслідуванням, — задля припинення їхньої діяльності в цій організації. Крім того, було вирішено запросити комітет, який відповідає за питання регламенту й імунітету, щоб він розглянув наступні заходи і забезпечив належне виконання рекомендацій щодо етичної структури Асамблеї.

Euronews відзначає, що цей звіт надійшов через шість місяців після того, як члени ПАРЄ погодилися посилити правила поведінки в організації: тепер вони мають зобов’язатися не «обіцяти, давати, вимагати чи приймати» компенсацію під час виконання своїх обов’язків і надавати декларацію про інтереси на початку кожної щорічної сесії.

«НАСЛІДКИ ЦЬОГО СКАНДАЛУ БУДУТЬ ПОЗИТИВНИМИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРЕСІВ»

Щодо того, яким же чином ПАРЄ вдається поєднувати дотримання високих моральних принципів і масштабну корупцію — «День» поспілкувався із заступницею директора Центру «Нова Європа» Катериною ЗАРЕМБО і почав розмову з прохання прокоментувати цю подію.

— Передусім зазначу, що корупція в ПАРЄ вже була об’єктом вивчення Європейської ініціативи стабільності. Саме після їхнього звіту 2012 року в обігу з’явився вислів «ікорна дипломатія» — тобто дипломатія підкупу. Оприлюднення звіту, підготовленого на замовлення бюро Асамблеї, можна лише вітати — це означає, що система ще здатна протистояти процесам розкладу, які підточують її зсередини.

— Як скандал позначиться на репутації цього органу, і чи існуватиме якась довіра до нього, його рішень та резолюцій у подальшому?

— Репутація ПАРЄ і до цього була досить контроверсійною саме через наявність та дієвість лобістських схем всередині цього органу. Вочевидь, тепер докази лише утвердять скепсис щодо його рішень та резолюцій.

— У документі згадано й Україну, зокрема те, що члени ПАРЄ отримували гроші від українських політиків в обмін на зміну звітів на користь нашої держави. Що це означає?

— Тут складно щось коментувати — свідчення, як я зрозуміла, походять від Шукли, який сам опинився серед фігурантів звіту як порушник етичних норм.

Тут більше важить інше: вразливість членів ПАРЄ до корупції. У такому разі, має менше значення, звідки саме вона походить — маю на увазі, на підкуп теоретично здатна будь-яка країна.

Час від часу лунають заклики та спроби повернути російську делегацію до зали засідань ПАРЄ. Як тепер, з огляду на цей скандал, Україні сприймати такі повідомлення і як діяти нашій делегації в умовах корумпованості цього органу?

— Нагадаю, що коли наприкінці минулого року знову постало запитання щодо поновлення права голосування для Росії без виконання резолюцій ПАРЄ, цьому вдалося запобігти завдяки зусиллям як української делегації, так і підтримці багатьох інших країн на рівні і дипломатів, і експертів. Гадаю, наслідки цього скандалу будуть позитивними для українських інтересів: до закликів підтримати Росію ставитимуться з більшою обережністю чи навіть підозрою. Хоча оприлюднення звіту саме по собі взагалі не означає подолання вразливості ПАРЄ до корупції.

Який вихід із ситуації, чи доцільно реформувати ПАРЄ?

— Наступні дії можуть стосуватися як реформи процедур ПАРЄ, так і змін у політиці ПАРЄ щодо держав, які найбільше вдаються до хабарництва та порушення етичних норм — було б логічно не зупиняти розслідування на Азербайджані.

 

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ