Невідво­рот­ний хід бут­тя ве­де нас від ба­га­ть­ох тра­диційних цінно­с­тей. Та я вірю, що ми до них обовяз­ко­во по­вер­не­мо­ся
Іван Миколайчук, український актор, кінорежисер, сценарист

«Iкорна дипломатія» взяла гору?

«Тепер докази лише утвердять скепсис щодо рішень та резолюцій ПАРЄ», — експерт
25 квітня, 2018 - 18:13
ФОТО РЕЙТЕР

Днями Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) — консультативний орган, який складається із представників парламентів усіх держав-членів цієї організації та обстоює права людини, демократію, верховенство права, — опинилася в центрі корупційного скандалу. Почалося все з того, що перед весняною сесією ПАРЄ було оприлюднено звіт трьох незалежних експертів, які є представниками Великобританії, Франції та Швеції, щодо підозр членів організації у причетності до корупції.

Зокрема, в документі йдеться про те, що члени організації чинили «корупційні діяння» на користь Азербайджану: в обмін на пом’якшення чи прибирання гострої критики щодо дотримання прав людини чи перебігу виборів у цій країні членам організації пропонували коштовні подарунки. Мова йде про «дорогі килими вартістю в тисячі євро», причому їх було так багато, що «одне азербайджанське посольство мало власну кімнату для них», зазначено в документі. Серед інших подарунків: розкішна електронна техніка, годинники, ювелірні вироби, оплачені відпустки, а також ікра, завдяки чому такий спосіб уладнання справ назвали «ікорною дипломатією».

Голова азербайджанської делегації Самед Сеїдов заперечив подібні звинувачення і сказав про «кампанію ненависті проти Азербайджану», повідомляє «Радіо Свобода».

Крім Азербайджану, в документі згадано такі країни, як Вірменія, Казахстан, Монако, Чорногорія, Росія, Туреччина, колишня Югославська Республіка Македонія, а також Україна. «Під час слухання 12 грудня 2017 року пан Шукла (член ПАРЄ. — Ред.) висунув припущення про дивну поведінку частини високопоставлених членів секретаріату ПАРЄ під час роботи з українським файлом», — ідеться в документі. Шукла з посиланням на українського члена ПАРЄ повідомив, що неназвана особа отримала гроші від українських політиків в обмін на зміну звітів на користь України.

У документі згадано імена колишнього члена італійської делегації Луки Волонте, якого підозрюють в отриманні понад двох мільйонів євро від членів азербайджанської делегації, а також Педро Аграмунта. «Призначення пана Аграмунта спочатку головою Європейської народної партії, а потім президентом ПАРЄ було згадано як приклад використання корупційної діяльності в організації», — зазначено в документі. При цьому є припущення, що щонайменше 90% свого успіху він завдячує підтримці, в тому числі «фінансової природи», від Азербайджану.

Після оприлюднення звіту обсягом у майже 200 сторінок бюро Асамблеї висловило три рекомендації. Насамперед — запросити всіх нинішніх чи колишніх членів організації, чию поведінку було визнано неетичною або такою, що порушувала кодекс поведінки, і тих, хто свого часу відмовився співпрацювати з розслідуванням, — задля припинення їхньої діяльності в цій організації. Крім того, було вирішено запросити комітет, який відповідає за питання регламенту й імунітету, щоб він розглянув наступні заходи і забезпечив належне виконання рекомендацій щодо етичної структури Асамблеї.

Euronews відзначає, що цей звіт надійшов через шість місяців після того, як члени ПАРЄ погодилися посилити правила поведінки в організації: тепер вони мають зобов’язатися не «обіцяти, давати, вимагати чи приймати» компенсацію під час виконання своїх обов’язків і надавати декларацію про інтереси на початку кожної щорічної сесії.

«НАСЛІДКИ ЦЬОГО СКАНДАЛУ БУДУТЬ ПОЗИТИВНИМИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРЕСІВ»

Щодо того, яким же чином ПАРЄ вдається поєднувати дотримання високих моральних принципів і масштабну корупцію — «День» поспілкувався із заступницею директора Центру «Нова Європа» Катериною ЗАРЕМБО і почав розмову з прохання прокоментувати цю подію.

— Передусім зазначу, що корупція в ПАРЄ вже була об’єктом вивчення Європейської ініціативи стабільності. Саме після їхнього звіту 2012 року в обігу з’явився вислів «ікорна дипломатія» — тобто дипломатія підкупу. Оприлюднення звіту, підготовленого на замовлення бюро Асамблеї, можна лише вітати — це означає, що система ще здатна протистояти процесам розкладу, які підточують її зсередини.

— Як скандал позначиться на репутації цього органу, і чи існуватиме якась довіра до нього, його рішень та резолюцій у подальшому?

— Репутація ПАРЄ і до цього була досить контроверсійною саме через наявність та дієвість лобістських схем всередині цього органу. Вочевидь, тепер докази лише утвердять скепсис щодо його рішень та резолюцій.

— У документі згадано й Україну, зокрема те, що члени ПАРЄ отримували гроші від українських політиків в обмін на зміну звітів на користь нашої держави. Що це означає?

— Тут складно щось коментувати — свідчення, як я зрозуміла, походять від Шукли, який сам опинився серед фігурантів звіту як порушник етичних норм.

Тут більше важить інше: вразливість членів ПАРЄ до корупції. У такому разі, має менше значення, звідки саме вона походить — маю на увазі, на підкуп теоретично здатна будь-яка країна.

Час від часу лунають заклики та спроби повернути російську делегацію до зали засідань ПАРЄ. Як тепер, з огляду на цей скандал, Україні сприймати такі повідомлення і як діяти нашій делегації в умовах корумпованості цього органу?

— Нагадаю, що коли наприкінці минулого року знову постало запитання щодо поновлення права голосування для Росії без виконання резолюцій ПАРЄ, цьому вдалося запобігти завдяки зусиллям як української делегації, так і підтримці багатьох інших країн на рівні і дипломатів, і експертів. Гадаю, наслідки цього скандалу будуть позитивними для українських інтересів: до закликів підтримати Росію ставитимуться з більшою обережністю чи навіть підозрою. Хоча оприлюднення звіту саме по собі взагалі не означає подолання вразливості ПАРЄ до корупції.

Який вихід із ситуації, чи доцільно реформувати ПАРЄ?

— Наступні дії можуть стосуватися як реформи процедур ПАРЄ, так і змін у політиці ПАРЄ щодо держав, які найбільше вдаються до хабарництва та порушення етичних норм — було б логічно не зупиняти розслідування на Азербайджані.

 

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: