Ліквідація

Ліквідація Міжнародного просвітницького товариства Верховним Судом РФ - це знакова подія в історії сучасної Росії. Тепер про радянську історію можна буде писати, як про покійника, або добре, або нічого. Міжнародний «Меморіал» уже заявив: «Певна річ, ми опротестовуватимемо рішення Верховного суду РФ усіма доступними нам шляхами. І ми знайдемо законні засоби продовжувати нашу роботу. «Меморіал» – це не організація, це навіть не суспільний рух. Меморіал — це потреба громадян Росії у правді про її трагічне минуле, про долі багатьох мільйонів людей. І «ліквідувати» цю потребу нікому не вдасться». Але шанси на те, що вдасться скасувати ліквідацію «Меморіалу», практично нульові. А шанси на те, що керівники та активісти «Меморіалу» зможуть продовжити свою благородну правозахисну та історико-просвітницьку діяльність з виявлення та реабілітації жертв репресій радянської епохи, не кажучи вже про захист жертв політичних репресій у путінській Росії, якщо й не нульові, то близькі до нуля. Важко уявити, щоб у Росії їм дозволили зареєструвати якесь товариство чи організацію.

Формальним приводом для закриття Міжнародного «Меморіалу» стала відсутність на деяких його матеріалах ярлика «іноземний агент». Адвокатам «Меморіалу» в судовому засіданні вдалося довести неспроможність цієї претензії, що, втім, не справило ніякого враження на суд. Справжню причину ліквідації Міжнародного «Меморіалу» озвучив прокурор Олексій Жафяров. Це ім'я теж залишиться в історії, хоча до лаврів Андрія Вишинського ще далеко. Олексій Гайярович Жафяров народився 1970 року. Отже, 21 рік прожив у СРСР і якусь ностальгію за радянським минулим може відчувати. З 2004 року він займає високу посаду начальника Управління у справах політичних партій, громадських та релігійних об'єднань Федеральної реєстраційної служби. Жафяров також є членом Вищої ради Євразійського руху. Так от, прокурор Жафяров на суді заявив: ««Меморіал», спекулюючи на темі політичних репресій XX століття, створює хибний образ СРСР як терористичної держави, обіляє та реабілітує нацистських злочинців та зрадників Батьківщини, на чиїх руках кров радянських громадян. Чому зараз ми, нащадки переможців, змушені спостерігати за спробами реабілітації зрадників Батьківщини та нацистських посібників?! Напевно, тому, що за це хтось платить. І ось це справжня причина того шаленого неприйняття, з яким відхрещується «Меморіал» від статусу «іноземного агента» і не хоче розкривати джерела фінансування».

ФОТО REUTERS

Виявляється, це не радянські вожді та їхні підручні своїми діяннями, які цілком підпадали і під статті тодішніх радянських кримінальних кодексів, і під статут Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі, створили Радянському Союзу репутацію терористичної держави. Це скромні історики та юристи з «Меморіалу». Путін і його соратники хочуть подавати СРСР, наступниками якого вони себе вважають, білим і пухнастим, а пам'ять про репресії, якщо й зберегти, то лише як про ексцеси виконавців. Напевно, Ягоду та Єжова, та й Абакумова офіційно продовжуватимуть вважати катами та злочинцями. А от з Берією не все так просто. Нинішня російська еліта багато чого йому готова вибачити за те, що він керував радянським атомним та водневим проєктами. Тому не можна виключити, що Лаврентія Павловича найближчим часом буде реабілітовано. Олексій Жафяров ще 2013 року сумно уславився своїм роз'ясненням того, як прокуратура визначає політичну діяльність іноагентів, якщо у законі вона не прописана. За його словами, після «консультацій у Центрвиборчкомі, науково-дослідних інститутах» прокуратура до «форм участі у політичній діяльності», зокрема, віднесла участь у виборах та референдумах, формування громадської думки, політичну просвіту громадян. Також прокуратура вважає політичною діяльністю «висловлювання думок громадян з будь-яких питань і доведення цих думок до широкої громадськості та держвлади», організацію, фінансування, участь у заходах з метою вираження та формування думок; висування вимог із питань зовнішньої та внутрішньої політики».

ФОТО REUTERS

Політик Юрій Болдирєв із цього приводу зауважив, що прокурор Жафяров, вочевидь, не знає, що громадяни мають не лише громадянські, а й політичні права, і зробив висновок, що «у виступі Жафярова явно простежується зрада своєму службовому обов'язку й непробачна дурість. Як таких пнів тримають у Генпрокуратурі». Виявилося, що саме для таких випадків, як «Меморіал», і тримають. І Жафяров носить високе звання державного радника юстиції 3-го класу, що відповідає армійському генерал-майору.

Така грубо й поспіхом здійснена ліквідація «Меморіалу» викликала критику навіть з боку системної опозиції, яка загалом слухається Кремля. Лідер «Справедливої Росії» Сергій Миронов написав: «Рішення ВС про ліквідацію «Меморіалу» – плювок в обличчя всім жертвам репресій, мені особисто та моїм рідним! Мого діда Ємельяна розстріляли 1937 року. Він був простим селянином, а вони виконували план «ворогів». Держава провалила іспит із власної історії. Фатальна помилка!" Що ж до звинувачень Міжнародного «Меморіалу» в тому, що він покриває нацистських злочинців, то це пов'язано з тим, що в базі жертв політичних репресій «Меморіалу» було знайдено осіб, яких підозрюють у скоєнні військових злочинів та злочинів проти людства, зокрема в участі у Голокості. Після перевірки керівництво збиралося виключити цих осіб зі списку жертв політичних репресій. Такі помилки в базах даних на мільйони й десятки мільйонів людей неминучі, і робити з них привід для ліквідації товариства – це відверте перекручування.

Після заборони Міжнародного «Меморіалу» Верховним Судом Московський міський суд цілком передбачувано ліквідував правозахисний центр «Меморіал». Цього разу Мін'юст та прокуратура, як під копірку, стверджували, що правозахисний центр «Меморіал» систематично приховував інформацію щодо виконання функцій іноземного агента, а саме не маркував своїх публікацій. На думку прокурора, це викликає депресію у росіян. Хоча, підозрюю, нинішні судові рішення, пов'язані із забороною «Меморіалу», викликають депресію у значно більшої кількості росіян. Крім того, у публікаціях правозахисного центру прокуратура виявила «ознаки виправдання тероризму». Йому інкримінували те, що він «підтримував усі протести» та сприяв «формуванню негативного сприйняття» російських судів. Вочевидь, тут також не російські суди, а меморіальці винні! Водночас у провину «Меморіалу» ставили й партнерські відносини з правозахисним проєктом «ОВД-Інфо», сайт якого був заблокований напередодні суду над «Меморіалом». Європейський суд з прав людини вимагає від Росії призупинити виконання рішень судів щодо ліквідації «Міжнародного Меморіалу» та правозахисного центру «Меморіал», доки немає рішення за скаргою на законодавство про іноземних агентів, яку «Міжнародний меморіал», правозахисний центр «Меморіал» та інші російські НКО подали до ЄСПЛ ще 2013 року. Але, боюся, цей заклик залишиться голосом волаючого в пустелі. Вочевидь, тепер усі структури, пов'язані з «Меморіалом», опиняться у Росії поза законом. І дуже скоро, на мою думку, певною мірою об'єктивно писати про російську, і особливо про радянську історію можна буде, лише перебуваючи за межами Росії. Відтепер уся російська та радянська історія буде зведена до примітивних патріотичних схем, покликаних надихати російських громадян на нові війни заради відновлення імперії.