Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

Молдова перед виборами

Віорел KІВРІГА: «Я не бачив процвітаючих країн після вибору євроазійського шляху»
17 вересня, 2018 - 20:31
Віорел KІВРІГА

У політичному та економічному житті Республіки Молдова (РМ) тривають досить складні процеси. З одного боку помітні певні успіхи уряду, які частково відбиваються в стабілізації економіки і зростанні товарообігу, з іншого - політичні події літа 2018 р. поставили під загрозу верховенство права і демократії в країні. Що сьогодні відбувається в Молдові та чого очікувати в майбутньому - в інтерв'ю з директором департаменту економічних досліджень Інституту розвитку та соціальних ініціатив IDIS «VIITORUL»  Віорелом KІВРІГОЮ.

- Останнім часом Республіки Молдова демонструє певне зростання економіки, що багато в чому навіть більше, ніж у низки інших країн пострадянського простору. Віореле, яка ваша оцінка сьогоднішньої економічної ситуації в Молдові?

- Я б більш уважно дивився на всі ці підрахунки і показники. У 2013-2014 рр., коли у нас були вибори і коли Молдова підписала угоду про асоціацію, у нас відбулися дивні явища в політичній площині та в економіці. Ключовою проблемою тут був відтік мільярда доларів з банківської системи країни, що наклало свій відбиток на розвиток економіки на наступні два-три роки. Те зростання в галузі торгівлі, яке було видно до 2014 р. зупинилося, і, в принципі, ми були навіть в мінусі кілька років. На сьогодні, в 2017 р., Молдова нагнала втрачене, і в торгівлі дійсно видно досить хороше зростання.

Наш експорт став більш динамічним. Плюс компанії почали просувати свою продукцію на ринок європейських країн та на інші ринки. В цьому криються, на мою думку, якісно нові явища, які несуть дуже великі плюси для економіки в подальшому. Крім того, якщо до 2015-2016 рр. від сили чотири міста - Кишинів, Бєльці, Унгени і Сороки, були привабливими для інвесторів, то зараз видно інтерес вже до районних центрів. Це видно по Страшенам, Оргієву, Комрату та інших містах, які вже приймають великих інвесторів.

 - А це переважно хто? Румунські, європейські, українські інвестори?

- Є як європейські, так і азіатські підприємства.

- А що послужило більшою мірою причиною інвестиційної привабливості?

- По-перше, поліпшення інвестиційного клімату, а по-друге, певне руйнування трьох міфів про Республіку Молдова, про те, що Молдова має унікальний клімат, дуже дешеву і кваліфіковану робочу силу, родючий ґрунт. Ці міфи зникли, і реальність показала, що потрібно створювати умови для ведення бізнесу більш привабливі, ніж в інших країнах. Крім того, у нас така ж гостра, як і в Україні і Румунії, проблема з кадрами. Існує великий відтік робочої сили. І найголовніше - молодих кваліфікованих фахівців. Але слід зазначити, що вже є і зворотний ефект. Багато тих, хто виїхав з першою хвилею міграції, почали повертатися додому.

- Якщо говорити про міграцію, то як ви її можете охарактеризувати щодо Республіки Молдова?

- Це переважно трудова міграція, пов'язана з можливістю заробити гроші за кордоном і повернутися назад. Хоча, безумовно, певна частина залишається і за кордоном, емігрувавши остаточно. Багато хто повертається зі своїми ідеями, своїм досвідом, який є унікальним для населеного пункту, з якого вони пішли. І плюс на тлі цього з'являються дуже цікаві маленькі компанії, які, я вважаю, мають велику перспективу стати хорошими компаніями в майбутньому.

- Наскільки позитивним для Республіки Молдова було підписання договору про асоціацію?

- Непросте запитання. Звичайно, є певні успіхи. Наприклад, станом на 2018 р. 68% експорту молдавської продукції припадає на країни Європейського союзу, тоді як на країни СНД припадає лише 16%. Експорт з лівого берега Дністра (Придністровського регіону) в Румунію, Польщу і Україну перевищує експорт в Росію. У випадку з Україною, то ваша країна експортує дуже багато в Молдову і дуже мало з Республіки Молдова. Збільшилося число компаній, що експортують, відбулися якісні зміни в промисловості, сільському господарстві та секторі послуг. Відбулися позитивні зміни в гармонізації законодавства, нарощуванні інституціонального потенціалу державних установ.

Однак сказати, що у нас відбулися суттєві зміни, наприклад у виробничому секторі, то це дуже суперечливо. Сьогодні ситуація не дуже відрізняється від тієї, яка була до підписання угоди. Після 2014 року протягом двох років була стагнація, і лише в минулому році було певне зростання. Це показує, що потрібно покращувати якісну складову в цьому секторі. Але сюди треба вкладати дуже великі ресурси. Потрібні дуже хороші компанії, нові продукти, нові послуги. І найголовніше, щоб вони були конкурентоспроможними не тільки на нашому ринку. Я вважаю Молдову «полігоном» для власних компаній, де вони можуть відзначитися, де вони можуть навчитися конкурувати з іншими підприємствами.

- Яка роль у торговому балансі Придністров'я? Адже, як відомо, Тирасполь всю економічну діяльність зі світом веде через Кишинів?

- У Придністров'ї теж відбуваються процеси, які показують, що вони якоюсь мірою залучені в процес євроінтеграції. Наприклад, якщо брати торгівлю і експорт, то Україна поглинає вдвічі більше товарів із цього регіону, ніж Росія. Аналогічним чином частка експорту в Румунію становить 16,9%, а в Росію - всього 10%. При цьому там дуже непроста ситуація - бізнес не розвинений, немає економічних реформ, монополія однієї компанії «Шериф» тощо.

- Зараз багато говорять про можливість федералізації Республіки Молдова. Наскільки це реально?

- Федералізація - це помилковий шлях. Тут потрібно дуже уважно підійти до розв’язання багатьох пов'язаних із цим проблем. Якщо було б бажання у Кишиневі і в Тирасполі, то всю цю ситуацію було б уже давно розв’язано. По-друге, тут дуже великі інтереси, і переважно економічні. Це «сіра зона», через яку йде контрабанда. Тут дуже багато брудних грошей не тільки з Молдови, а й з інших країн.

- А як вплинуло відкриття спільних українсько-молдавських пунктів пропуску на розвиток взаємовідносин між країнами?

- Це потрібно було зробити вже давно. Тому що неконтрольований кордон між Україною і Молдовою можна вважати відкритим вікном для різних явищ, які відображаються на економіці й на нормальному житті жителів Придністровського регіону. Поки важко сказати в цифрах і економічних показниках, наскільки змінилася ситуація. Однак вочевидь буде позитивний результат. Здійснення спільного контролю переміщення товарів і людей через пункти пропуску між Молдовою і Україною має стати нормальним явищем для розвитку добросусідських відносин.

 - На початку 2018 року в Республіці Молдова відбудуться чергові парламентські вибори. Які ваші оцінки і прогнози? В Україні в експертному середовищі вважають, що дуже велика ймовірність приходу до влади Партії соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ), яка близька до Президента І.Додона і яка відома своїми проросійськими поглядами. Як ви вважаєте, що очікувати?

- По-перше, думка І.Додона і його партії - це не думка всієї Молдови, це не думка більшості молдаван.

По-друге, ті рішення, які сьогодні ухвалюються владою щодо наших парламентських виборів, не повинні бути прикладом для України. Зараз у Республіці Молдова створено низку прецедентів: з виборами мера Кишинева, відсутністю належної реакції влади на невдоволення народу тощо. І вони далекі від нормального сприйняття. Всі політики повинні бути прихильниками демократичних цінностей і враховувати волю народу або волю громадян країни.

По-третє, потрібно створювати нормальні умови для всіх партій, які беруть участь у цих виборах. Не потрібно вносити зміни в закони, які б вони не були, в останній рік перед виборами.

Тепер стосовно виборів. Сьогодні говорять про безліч сценаріїв подальшого розвитку ситуації. Зокрема, що значний відсоток візьме ПСРМ, якій потрібно буде формувати більшість з іншими партіями, що пройшли до парламенту - Демпартією, Партіями «Платформа Гідність і правда» і «Дія і солідарність». Цього, швидше за все, не відбудеться і будуть створювати різні, зокрема і несподівані комбінації. Насправді може бути все, що завгодно. Ситуація змінюватиметься з дня на день.

Водночас я вважаю, що Демпартія має великі можливості залишатися при владі і диктувати умови гри, навіть не маючи більшості в парламенті. Інші демократичні партії сьогодні, на жаль, поставлені в незавидне становище з тієї простої причини, що вони не зробили те, що повинні були зробити за період правління в альянсі з іншими партіями. Якби тоді, в 2014 р., були проведені реформи на тлі підписання угоди про Асоціацію і не вкрадений мільярд з бюджету, то ситуація цілком могла бути іншою. Те, що сталося, буде ще довго-довго мати негативний вплив на електорат і на здатності низки партій залучати людей.

І ще один момент, який варто враховувати. Зараз має місце перетікання представників одних партій в інші. Тому не виключено, що після виборів почнуться складні процеси, в результаті яких далеко не факт, що склад парламенту відповідатиме результатам виборів...

- Наскільки великий ризик, що Молдова після виборів може стати більш проросійською і поміняти курс з євроінтеграції на поглиблення євразійського співробітництва?

- Ризики бувають завжди. Однак я не знаю, що якийсь із усіх чинних сьогодні молдавських політиків, який має вагоме слово, може чітко сказати, що «так, євразійський шлях - це найкоротший і найбільш правильний для розвитку і процвітання Молдови». Я не бачив процвітаючих країн, де б після вибору цього шляху вони стали прикладом для інших. Це видно на прикладі Вірменії та й тієї ж Білорусі. Але водночас ті країни, які щось роблять, які бідні, але хочуть бути прикладом для інших, вже давно в Європі. Крім того, ніхто не хоче ще раз мати 7 квітня 2009 р. Для Молдови це буде занадто болісно.

Віорел Kівріга, політик, економіст, експерт центру IDIS «Viitorul» (Республіка Молдова). Автор численних статей в галузі бізнесу, економіки, комерційної, фінансової, сільськогосподарської та економічної політики. Брав участь у багатьох соціальних та економічних проектах як у Молдові, так і за кордоном. Автор концепції субсидування сільського господарства в Республіці Молдова (ru.wikipedia.org).

Антон МІХНЕНКО, головний редактор журналу Ukrainian Defense Review

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ