НАТО, пршут та гірськолижні курорти

21 травня — найважливіший день у новітній історії Чорногорії. Цього дня 2006 року в країні відбувся загальнонаціональний референдум під контролем Європейського Союзу, на якому 55,4% виборців підтримали відновлення державної незалежності Чорногорії та вихід із спільної з Сербією держави. Після 88 років існування в одному державному утворенні з іншими республіками Західних Балкан знову постала суверенна Чорногорська держава.

Через 11 років, 5 червня 2017 року, Чорногорія офіційно стала 29-м членом НАТО. Цього року Євросоюз оголосив країну головним претендентом на вступ до ЄС до 2025 року.

Як Чорногорії вдався цей євроатлантичний прорив? Чи може балканська країна допомогти Україні стати ближче до вступу в ЄС і НАТО? Про це — наша сьогоднішня розмова з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Чорногорії в Україні паном Любомиром МІШУРОВІЧЕМ.

— Чорногорія далі, порівняно з усіма країнами — кандидатами на вступ до ЄС із Західних Балкан, просунулася на шляху до Європейського Союзу і має реальну можливість вступити до ЄС через сім років. Минулого року ваша країна вже стала членом НАТО. Для цього Чорногорія успішно і дуже швидко реформувала, точніше, перебудувала багато сфер життя. Яким чином Україна могла б запозичити чорногорський досвід успішної євроатлантичної інтеграції?

— Як ви самі помітили, Чорногорія має багато причин, щоб бути задоволеною як власним успішним процесом європейської інтеграції, так і тим фактом, що Стратегія розширення Європейського Союзу на Західні Балкани надсилає чіткий сигнал про те, що регіон має європейську перспективу, що реформи мають результат і європейські цінності приносять процвітання та стабільність. У контексті нашого процесу інтеграції я хотів би висловити задоволення тим фактом, що Європейський Союз дотримується «принципу регати», тобто оцінює прогрес кожної країни індивідуально й визнає рішучість Чорногорії продовжувати інтенсивну програму реформ і подальше покращення динаміки переговорів.

На сьогодні Чорногорія є країною з найбільшою кількістю відкритих розділів у перемовинах з ЄС. Цей факт має особливе значення, тому що моя країна згадується як наступний член ЄС — у часових межах до 2025 року, як вірогідний період, коли ми можемо бути готовими до членства. Якщо ми досягнемо відповідних результатів, ця подія може відбутися і раніше.

Вступом у НАТО минулого року Чорногорія завдяки якості і своєчасному виконанню реформ виправдала довіру партнерів і партнерських країн, тож отримана довіра має значно вплинути на процес інтеграції в ЄС.

Чорногорія та Україна мають чітке бачення, що хочуть бути частиною європейської родини, до якої вони належать. Основні політичні пріоритети наших країн чіткі — європейська та євроатлантична інтеграція. Чорногорія готова поділитися своїм нещодавнім досвідом реформування оборонного сектору, а також сьогоднішнім досвідом у сфері євроінтеграції з Україною, яка прагне до здійснення реформ заради реалізації політики євроатлантичної інтеграції.

Як відомо, Чорногорія стала 29-м членом НАТО в червні минулого року. Це найбільший зовнішньополітичний успіх нашої держави з моменту відновлення незалежності й результат напруженої та цілеспрямованої роботи в напрямку реформування і виконання високих стандартів Альянсу. Через аналогічний процес повинен буде пройти і кожен наступний претендент на членство, а також партнери Альянсу, які хочуть поглибити співпрацю.

Як найновіший член, Чорногорія в НАТО рішуче підтримує продовження та підтвердження політики «відкритих дверей» — розширення Альянсу, як і зміцнення співробітництва з усіма партнерськими державами, які бажають цього і, найголовніше, які здатні й готові здійснювати необхідні реформи й запроваджувати стандарти — аналогічно до того, як ми це зробили. Наше членство є істинним доказом корисності процесів реформування та найкращим із можливих сигналів про те, що виконання цих завдань у кінцевому підсумку буде винагороджено.

Таким чином, ми можемо Україні допомогти в цьому напрямку — ми доступні для обміну інформацією та досвідом щодо процесів реформ в оборонному та інших секторах, які не тільки наблизять Україну до зміцнення співробітництва з НАТО, але й це також може бути корисним для всіх українських громадян.

— Два роки тому почала діяти угода між Україною та Чорногорією про співпрацю в галузі захисту від природних та інших катастроф. Минулого року, як ми знаємо, український пожежний літак брав активну участь у гасінні пожеж на чорногорському примор’ї. Як взагалі працює ця угода?

— Чорногорія та Україна традиційно мають дружні відносини, і ця угода є підтвердженням хороших відносин і взаємної солідарності та допомоги, які, як ми сподіваємося, продовжуватимуть розвиватися в цьому напрямку і в майбутньому.

Внаслідок стихійних лих, пожеж, які трапилися в нашій країні в липні минулого року, Україна продемонструвала справжню повагу до угоди і першою відправила літак серії «Антонов», спеціально пристосований для гасіння масштабних пожеж, та своєю участю сприяла стабілізації ситуації в нашій країні, за що громадяни Чорногорії безкінечно вдячні.

 — Відносини України та Чорногорії останнім часом динамічно розвиваються і в інших сферах. Зокрема, минулого року Верховна Рада ратифікувала угоду урядами двох країн про співпрацю в галузі освіти і науки. Як на практиці здійснюється співпраця в цій сфері?

— Підписанням Угоди та її положень ми покращили існуючі добрі та дружні відносини наших держав, особливо в напрямку зміцнення існуючих, створення та розвитку нових форм співпраці між вищими навчальними закладами, а також обміну досвідом щодо найважливіших напрямків розвитку, управління та планування в галузі освіти. Це підготовка фахівців, участь представників академічних спільнот Чорногорії та України в наукових семінарах, конференціях, симпозіумах і сприяння обміну викладачами й перекладачами. Крім того, це сприяння обміну інформацією з усіх аспектів навчальної діяльності та обмін науковими публікаціями, що стосуються сфери просвіти, освіти і науки.

 — Парадоксально, але українці та чорногорці, особливо молодь, дуже мало знають про історію та культуру одне одного. Наприклад, зовсім невідоме сучасне кіно, хоча, наприклад, чорногорська стрічка «Хлопці з вулиці Маркса та Енгельса» або українська «Межа» точно становили би взаємний інтерес. Чи планується активізація культурної співпраці між Чорногорією та Україною?

— Ми усвідомлюємо значення мистецтва як універсальної мови, яка не знає мовних або географічних бар’єрів. Ми працюємо над розвитком відносин між двома країнами в галузі культури. Дипломатичні представництва якраз є тими самими структурами, які намагаються через мистецтво пов’язати різні соціальні контексти і через культуру обмінятися універсальними історичними та культурними цінностями обох країн.

Ви згадали про фільм, який справді є візитівкою сучасного чорногорського кіно, і його продюсери із задоволенням, як тільки буде нагода, представлять цей фільм в Україні. Звичайно, це ж саме стосується і українського фільму.

 — Головним напрямком розвитку економічних відносин двох держав традиційно вважається пляжний відпочинок у Чорногорії українських туристів. Чи не планують чорногорські компанії популяризувати в Україні інші напрямки, наприклад гірськолижний зимовий туризм, активні види відпочинку, медичний туризм?

— Чорногорія є одним із найулюбленіших курортів українських туристів. Це підтверджують результати сезону 2017 року, коли майже 70 тисяч українців відвідали Чорногорію. Крім того, хоч Чорногорія головним чином відома як літній курорт, наша країна має також високоякісні пропозиції і для зимового туризму. Коли йдеться про північний регіон, тут є п’ять гірськолижних курортів, серед яких найбільш відвідувані Жабляк і Колашин, які регіонально конкурентоспроможні за якістю гірськолижних трас.

І сьогодні нові туристичні напрямки — зимові курорти, а також медичний туризм, проведення конференцій та форумів, «зелений туризм» та інші, як ми бачимо, набувають популярності в Україні.

 — Угода про вільну торгівлю між урядами України та Чорногорії працює вже шостий рік. Українських товарів у Чорногорії за останні роки побільшало. Ми можемо бачити в чорногорських крамницях цукерки, горілку, цукор з України... Але натомість в Україні ми не можемо купити продуктів, якими славиться Чорногорія, — це ракія, пршут, сир, вино... Як взагалі працює ця торговельна угода, які вже є досягнення, і що ще буде зроблено найближчим часом?

— Заходи для подальшого розвитку економічного співробітництва є одним із пріоритетів у діяльності посольства. Тенденція помірного зростання обсягів торгівлі була зафіксована й 2017 року. За даними Торговельно-промислової палати Чорногорії, протягом одинадцяти місяців 2017 року товарообіг між країнами склав 9,4 млн євро. Імпорт до Чорногорії українських товарів склав 8,6 млн євро, що удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Експорт становив 0,9 млн євро; зафіксовано значне збільшення порівняно з відповідним періодом 2016 року, коли експорт становив лише 52,2 тис. євро. Це ще більше підтверджує той факт, що чорногорські продукти не досить представлені на вашому ринку.

Ми радіємо зацікавленості імпортерів з України, а також чорногорських виробників, які інтенсивно працюють над встановленням ділових контактів, і ми вважаємо, що незабаром наша продукція знайде своє місце на полицях всіх супермаркетів, а громадяни України матимуть можливість насолодитися автентичною чорногорською продукцією.

 — Дякую за інтерв’ю, пане Посол, і сподіваюся, що нашим країнам вдасться здійснити всі заплановані кроки й вивести двосторонню співпрацю на новий, більш масштабний рівень.

P.S. Декілька днів тому в Подгориці відбулися перші двосторонні політичні консультації між Чорногорією та Україною. Українську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Василь Боднар.

Як повідомляє МЗС Чорногорії, під час зустрічі представників України з Державним секретарем Міністерства закордонних справ, послом Зораном Янковичем було зазначено, що дві країни мають давні дружні відносини, і наразі існує можливість поліпшити співпрацю в багатьох сферах, передусім в економіці й туризмі. Уже напрацьовано цілу низку угод, які на сьогодні перебувають на етапі погодження.

Під час переговорів ішлося також про євроатлантичну інтеграцію, і в цьому контексті було висловлено відкритість та готовність чорногорської сторони допомагати й передавати свій досвід Україні.

Заради поліпшення політичного діалогу між Чорногорією та Україною розглядаються можливості організації візитів високого рівня у найближчий період.

Під час свого візиту до Чорногорії заступник міністра закордонних справ України зустрівся також із заступником голови Скупшитини Чорногорії та головою парламентської групи дружби з Україною Генцієм Німанбегу, повідомляє RTCG.