З історії маємо немало прикладів, коли фізично сильніший народ підбивав собі народ із більшою духовою культурою, але довго володіти ним не міг, і духова культура завжди перемагає.
Іван Огієнко, український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець

Політичні наслідки повені

Німеччина довго відновлюватиметься
21 липня, 2021 - 16:14

Повінь у країнах Європи, і особливо в Німеччині, набула катастрофічних розмірів. Канцлер Ангела Меркель сказала, коли відвідала село Шульд у землі Рейнланд-Пфальц, яке сильно постраждало від повені: «Це жахливо. Хочу сказати, що німецька мова не знає слів для опису завданих руйнувань».

Наслідки повені, зокрема в Німеччині, дуже серйозні. У всіх сенсах слова. По-перше, великі людські жертви, що вже викликає великий жаль.

По-друге, відновлення зруйнованого господарства, міст, сіл і всієї інфраструктури потребуватиме величезних витрат ресурсів і фінансових вкладень.

По-третє, потрібен принципово новий підхід до всієї системи щодо попередження, порятунку та ліквідації наслідків.

Усе перераховане за всієї важливості є факторами тактичного порядку, але є й стратегічні. Світ досі неповною мірою уявляє наслідки кліматичних змін, відсутнє у повній мірі наукове обґрунтування того, що відбувається. І тут справа, як зазвичай, упирається в людський чинник, перш за все – політичний.

Узагалі повені в Німеччині – аж ніяк не новина. Як кажуть німці, Рейн – любитель ходити в гості, але робить це нечасто, а за настроєм, залежно від погоди.

Найстаріший запис про катастрофічну повінь датований липнем 1342 року. Тоді рівень води в Рейні в районі Кельна піднявся на 11,53 м. Пік цієї повені на Рейні і багатьох інших річках Європи припав на день Марії Магдалини, так її й назвали – Magdalenenhochwasser.

У лютому 1784 року в цьому ж районі Рейн піднявся до найвищої позначки в історії – 13,63 м. При цьому катастрофічні повені чергувалися із засухами і різким зниженням рівня води в тому ж Рейні. У вересні 2003 року він становив лише 81 см.

Зрозуміло, що завжди вживалися заходи для захисту від такого характеру річок. Останніми роками в будівництво захисних споруд інвестуються сотні мільйонів євро. Водночас річці повертають частину заплавних територій, щоб їй було куди розливатися.

Хоча системи водовідведення в Німеччині в задовільному стані, вони не були розраховані на пропуск такої кількості води, що прийшла у вигляді опадів. І куди накажете дівати воду, що падає з небес? Звичайно, у найближчі річки або моря. У них і так води занадто багато, а тут вона додається. Рівень у річках стрімко піднімався, і прості фізичні міркування показують, що дренаж не впорався, тому що не був розрахований на такі об’єми, і скинути воду було неможливо, оскільки в річках її рівень був дуже високий.

І тут від інженерних проблем необхідно перейти до організаційних і політичних.

Щодо перших слід сказати, що традиційний німецький ordnung дав серйозний збій. Як зазначає аналітичне видання Morning Briefing, після 2000 року служби контролю природних катастроф були децентралізовані і передані у відання земель. У якійсь мірі порушувався зв'язок між ними.

Численні жертви спричинені тим, що не спрацювали системи попередження. Загальнодержавна мережа механічних сирен після об'єднання країни була скасована.

Як пише берлінська газета Tagespiegel, перші ознаки насування повені були передані метеорологічними супутниками на Землю за дев'ять днів до початку лиха. За п'ять днів було точно передбачено, які міста і райони будуть затоплені. За чотири дні європейська система попереджень про повені (Efas) попередила уряди Німеччини і Бельгії про наближення катастрофи.

Матеріальних втрат однозначно уникнути не вдалося б, хоча їх розмір є предметом підрахунків і дискусій, але людські жертви однозначно слід віднести на рахунок загального розладу системи і не характерної для німецької держави і суспільства неорганізованості. Людей можна було врятувати й евакуювати. Принаймні більшість із нині загиблих і зниклих безвісти.

Узагалі в епоху погодних супутників, наявності великих систем спостереження за погодою і кліматом, обміну інформацією між метеорологічними центрами вся безпорадність німецької системи попередження виглядає принаймні дивною. Адже не в середні віки живемо, і людство має у своєму розпорядженні досить потужні інструменти стеження і прогнозування погодних явищ і катаклізмів. І, тим не менше, організаційний провал виглядає дещо дивно, якщо не сказати більше. І це все у відносно благополучній і облаштованій Європі. Що ж говорити про інші країни і регіони.

Ось тут і настають наслідки політичні.

Політики з Вільної демократичної партії покладають провину за те, що трапилося, на федерального міністра внутрішніх справ Хорста Зеєхофера. Вони вважають, що саме з його вини своєчасно отримані його відомством дані про катастрофу, що насувається, не були доведені до населення.

Соціал-демократи одразу поспішили відмежуватися від партнерів по коаліції. Карл Лаутербах, який відповідає в партії за політику в галузі охорони здоров'я, визнав відсутність у Німеччині необхідної інфраструктури для запобігання природним катастрофам, будь то повінь чи пандемія.

Найбільше проявляють активність зелені. Їхній рейтинг останнім часом почав сильно знижуватися, і вони намагаються скористатися моментом. Від них були попередження, що правляча коаліція нехтувала питаннями екології, а також із ними пов'язаними – і ось результат.

За словами кандидата в канцлери від «Союзу 90 / Зелені» Анналени Бербок, партія має намір у разі приходу до влади по-новому сформувати систему запобігання і боротьби з природними катастрофами. Тому вона в бесіді з кореспондентами німецького тижневика Spiegel запропонувала створення єдиної європейської служби порятунку, оснащеної вертольотами та іншими засобами порятунку людей. І для неї повінь була приводом для нападок на чинний уряд ХДС / ХСС і СДПН.

За 10 тижнів до виборів у бундестаг природна й організаційна катастрофа не може не позначитись на настроях виборців. До того ж багато нарікань викликала поведінка кандидата в канцлери від ХДС Арміна Лашета.

Як пише газета Taggeschau, «після декількох годин безладних телефонних розмов між Штутгартом, Берліном і Дюссельдорфом Армін Лашет вирішив ввечері скасувати запланований партійний захід у Баварії і поїхати в Хаген, де негода вдарила особливо сильно».

Газета дорікає Лашету в тому, що він виявився неспроможним зрозуміти, що в такий момент слід займатися не партійними справами, а бути на робочому місці і в місцях постраждалих від повені.

Усе це посилює позиції зелених, оскільки Лашет вважається в Німеччині людиною, яка скептично ставиться до глобального потепління.

У всього цього є і зовнішньополітичний аспект. Німеччина, звичайно, сильна в економічному і фінансовому плані країна. Вона впорається з наслідками катастрофи, але це вимагатиме ресурсів і уваги всередині держави. Зовнішня політика відійде на дещо інший план.

Звісно ж, що цим уже прагнуть скористатися в Москві. Судячи зі злорадних коментарів близької до Кремля преси, Росія почне реалізовувати свої плани, поки інші зайняті.

Отож Києву доведеться бути на сторожі подвійно. Проблеми Німеччини з повінню позначаться і на нас.

 

 

Юрій РАЙХЕЛЬ. Фото РЕЙТЕР
Газета: 
Рубрика: