Посягання на сакральне

У Казахстані минулого місяця почалися хвилювання. Апогей їх припав на 21 травня, коли в декількох містах відбулися несанкціоновані мітинги, які розігнала поліція.

Приводом стали очікувані зміни до Земельного кодексу, які збільшували термін оренди з 15 до 25 років і дозволяли здавати ділянки іноземцям.

У березні на брифінгу в Службі центральних комунікацій міністр національної економіки Ерболат Досаєв повідомив, що 1,7 мільйона гектарів сільськогосподарських земель планується виставити на торги через аукціони з 1 липня 2016 року. Як повідомив чиновник, «орендарям будуть надані пільги на викуп земель у розмірі 50% від його кадастрової вартості з розстрочкою до 10 років».

Як писав у московській газеті «РБК» політолог, експерт з Центральної Азії Аркадій Дубнов: «Для казаха, як вони самі кажуть, земля — поняття сакральне. Історично вона ніколи не була приватною власністю. Казахи сприймали її всю як свою територію, якою вони кочували зі своєю худобою з пасовища на пасовище. Тому земля, нарівні з релігією та мовою, — три нерозривні складові казахської національної ідентичності. І загрозлива втрата однієї з цих частин може виявитися серйозною травмою для казахської ментальності».

Невипадково проти продажу землі і тим більше — іноземцям виступила казахська інтелігенція. Заклики зупинити продаж землі, звернення до президента Назарбаєва йшли від дуже багатьох шанованих у країні людей. Влада деякий час залишалася глухою до таких закликів. Рівно доти, доки в західних регіонах не почалися мітинги протесту.

Люди не дуже довіряють владі і неабияк побоюються, що віддана в оренду іноземцям земля назад вже не повернеться. Колишній прем’єр-міністр Казахстану Акежан Кажегельдін, що перебуває зараз в еміграції, передбачає, що «під виглядом іноземців землю почнуть скуповувати всілякі офшорні компанії на кшталт панамських, за якими ховаються наші підпільні мільйонери і мільярдери. Набагато гірше, якщо землю купить справжній китайський, російський або західний інвестор, який боротиметься за свої права в міжнародних судах».

У Казахстані приходу китайського бізнесу, який скуповуватиме землю, серйозно бояться. Практика показує, що інвестор з Піднебесної в першу чергу привозить своїх робітників та інженерів. Вони орендують землю, обзаводяться сім’ями, і потім ці ділянки у них відібрати неможливо.

До того ж придбати або взяти в оренду землю на аукціоні переважна більшість громадян не в змозі. У них просто на це немає коштів.

Спостерігається явна антикитайська спрямованість протестів. За словами німецького експерта щодо Центральної Азії — Беате Ешмента, якщо Казахстану сьогодні і є від кого чекати допомоги по виходу з кризи, — фінансів, інвестицій, — то саме від Китаю. Проте, коли населення настільки наелектризоване проти нього, виникає замкнене коло.

Президент Назарбаєв наприкінці квітня спробував пом’якшити напруження протестів. На продаж землі введено мораторій, принаймні до 1 січня 2017 року. Декілька міністрів відправлено у відставку, у тому числі й Ерболат Досаєв. Наприкінці квітня було створено нове Міністерство інформації і комунікацій на чолі з прес-секретарем президента Дауреном Абаєвим. Завданням цієї структури є роз’яснення населенню змісту змін у Земельному кодексі.

Влада не на жарт занепокоєна акціями протесту. На державних телеканалах транслюють передачі, в яких певні треті сили звинувачують у спробах дестабілізації ситуації в країні. Доходить до анекдотичних ситуацій, коли по телебаченню показують якихось людей, з їхніх кишень стирчать доларові купюри, і це подається як доказ проплаченості акцій протесту. Характерно, що обличчя зловмисників не показують, як і сам процес передачі грошей. У соціальних мережах їдко висміяли передачі казахстанського Першого каналу, але пропагандистський вал це не зупинило. Та й як інакше, якщо сам елбаси 5 травня сказав, що хтось хоче в Казахстані влаштувати щось подібне до України. І цього влада не допустить, а порушників стабільності жорстоко каратимуть.

Наскільки влада побоювалася протестів 21 травня, говорить той факт, що напередодні в Казахстані перестали працювати соціальні мережі Facebook, «ВКонтакте», Twitter, Instagram і месенджери Viber і WhatsApp. Офіційно повідомлялося про технічні неполадки. Дуже вчасно вони виникли.

При розгоні мітингів було багато заарештованих. У тому числі й журналістів, зокрема й російських ЗМІ. Їх потім відпустили. Голова комітету адміністративної поліції МВС Казахстану Ігор Лепеха назвав затримання журналістів «непорозумінням».

Одночасно почалися арешти серед опозиціонерів. В Уральську влада провела обшук в офісі громадського об’єднання «Абирой». Крім того, стосовно одного з лідерів об’єднання — Жаната Єсентаєва — було порушено кримінальну справу. Як повідомили в департаменті внутрішніх справ Західно-Казахстанської області, «в ході проведеного обшуку в офісі громадського об’єднання слідчо-оперативною групою були вилучені прапор України і 80 нарукавних хусток-пов’язок з написом «Жанаозен». У цьому місті на заході Казахстану 2011 року пройшли несанкціоновані мітинги нафтовиків. Поліція відкрила вогонь у бік протестувальників, були поранені і вбиті.

Казахстан, незважаючи на всі вжиті заходи, перебуває в кризі. Попереду ж проведення в Астані всесвітньої виставки «Експо-2017», чергового амбітного проекту, право здійснити який Акорда (резиденція Нурсултана Назарбаєва) домоглася кілька років тому.

Хоча про це прямо не говорять, але наростає проблема транзиту влади. Час невблаганний, і президент Назарбаєв не молодшає. Звідси посилення протиріч між кланами. Нинішні події — не виняток. Адже протести почалися в містах західної частини країни, де проблем сільськогосподарської землі взагалі немає. Там добувають нафту та інші корисні копалини, але практично не займаються сільським господарством.

Судячи з організації протестів, якісь клани керують процесом. Спокою Казахстану це не додає.