Про акцент Варшавського саміту

Сьогодні в Брюсселі відбудеться засідання Ради Росія — НАТО ї вперше після анексії Криму і початку російської агресії на Донбасі. Виникає питання, яких результатів сподіваються досягти в штаб-квартирі Північноатлантичного Альянсу від цієї зустрічі після того, зважаючи на те, що і після запровадження Заходом санкцій Росія абсолютно не виконує перших двох пунктів Мінських домовленостей. З цього питання і розпочалось ексклюзивне інтерв’ю «Дню» заступника генсека НАТО Александра ВЕРШБОУ, який 13–14 квітня перебував в Україні, зустрівся з українським керівництвом та виступив на Київському безпековому форумі. 

«...ПРОВОКАЦІЙНА ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ РОСІЇ ЗБІЛЬШУЄ РИЗИК ВИПАДКОВОГО КОНФЛІКТУ»

— У мене немає великих сподівань на цю зустріч, але союзники вважають, що важливо мати постійний діалог з Росією, навіть для того, щоб тільки уточнити наші розбіжності, а також спробувати повернути деяку стабільність і передбачуваність дуже небезпечним відносинам. Події з американським кораблем «Дональд Кук» просто показують, що провокаційна військова діяльність Росії збільшує ризик випадкового конфлікту. Їхні твердження, що це абсолютно нормально, абсурдні. Це безрозсудно, безвідповідально, небезпечно. Таким чином, це одна з тем, про яку ми будемо говорити, але, звичайно ж, першою темою буде криза в і навколо України, і ми чітко заявимо росіянам про їхню відповідальність за ситуацію, за завдану шкоду європейській безпеці, а також про їхню відповідальність за імплементацію Мінських угод у повному обсязі. Україна також має зобов’язання, але росіяни не виконали навіть першого пункту Мінських домовленостей — припинення вогню. Так що, я впевнений, що у нас будуть дуже великі розбіжності, але діалог, принаймні, є способом мінімізувати ризики.

«САНКЦІЇ ЗАЛИШАТИМУТЬСЯ В СИЛІ ДО ПОВНОГО ВИКОНАННЯ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ»

— Говорячи про Мінські домовленості, він сказав: «ми все виконали», а українська сторона нічого не зробила, ні змін до Конституції, ні ухвалила закон про амністію тощо. Ви у своєму виступі на Київському безпековому форумі заявили, що НАТО не визнає анексії Криму, ні російської агресії на Донбасі, але мабуть потрібні якісь інші дії крім засудження, щоб змінити поведінку Путіна щодо України. Що ви скажете на це? 

— Думаю, чітко зрозуміло, що не тільки НАТО говорить, але ЄС та США, що санкції будуть залишатися в силі до повного виконання Мінських домовленостей. Ми не погоджуємось з тим, як Путін характеризує ситуацію. Перша і друга вимоги Мінських угод — режим припинення вогню і відведення важких озброєнь. Росія не виконала жодну з них. Тільки в останні дні багато важких озброєнь, які вважались забороненими, знову застосовуються і завдають величезної шкоди. І, звичайно ж, частина проблеми полягає в тому, що Росія продовжує вдавати, що її збройних сил не має на Донбасі. Ми знаємо, що вони там є, і росіяни також мають прямий контроль над сепаратистами. Ніхто в НАТО не вважає, що це якийсь внутрішній конфлікт. Насправді йдеться про агресію проти суверенної держави, тому Росія несе відповідальність поряд з Україною (щодо виконання Мінських угод. — Авт.). 

«МИ ПІДТРИМУЄМО УКРАЇНУ ПРАКТИЧНИМИ ЗАХОДАМИ...»

— А все-таки чи ви бачите спосіб, як змусити Росію змінити свою поведінку, виконати Мінські домовленості? 

— Звичайно, на додаток до санкцій НАТО займається будівництвом власної оборони і стримування. Ми також підтримуємо Україну так само, як Грузію практичними заходами сприяючи оборонним реформам, професіоналізації збройних сил, посилення можливостей у таких областях, як матеріально-технічне забезпечення, управління та контролю, кіберзахисту, допомагаючи Україні бути краще оснащеною, щоб захистити себе. Окрім того, Росія також втратила своє місце в G8, вона зазнає збитків від низки заходів у відповідь на її агресію, і я думаю, що вона не розраховувала, що Захід буде таким єдиним. Ми єдині і це наша, можливо, найважливіша відповідь.  

«АКЦЕНТ БУДЕ ЗРОБЛЕНО НА ТОМУ, ЯК УКРАЇНА І НАТО МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ РАЗОМ»

— І що може очікувати Україна від саміту НАТО у Варшаві?

— Перш за все, той факт, що ми вирішили провести такий саміт і запросити президента Порошенко, на мою думку, відображає відданість наших союзників суверенітету України та її безпеці. І зустріч на вищому рівні є можливістю відзначити роботу, яку ми зробили разом, і прогрес України у реалізації оборонної реформи, а також обговорити те, що ми маємо намір робити в найближчі кілька років. Це не буде просто можливість сфотографуватись. На мою думку, акцент буде зроблено на тому, як Україна і НАТО може працювати разом, щоб сприяти повній імплементації реформ, які Україна сама поставила на порядок денний, особливо в реформи сектору оборони і безпеки. Як я вже говорив у своїй промові, досі результати є суперечливими, ми все ще бачимо деяку інерцію, навіть деякий опір реформам, тому сподіваюсь, що саміт сприятиме цьому процесу. Саме на цьому ми будемо фокусувати увагу. 

— Я бачив новину в Укрінформі, у якій йшлося, що НАТО готове розглянути заявку України на вступ і в останньому абзаці було посилання на ваші слова, що Україна нічого не робить у цьому  напрямку. Як ви це прокоментуєте? 

— Так, Україна має право, як будь-яка європейська демократична країна, прагнути чи не прагнути членства в НАТО. Українське керівництво вирішило зробити це у обережний поступовий спосіб: спочатку зосередитися на реформах, на підвищенні професійного рівня збройних сил, запровадженні стандартів НАТО, приведенні всієї системи оборони в відповідність до стандартів НАТО, іншими словами, зараз робити домашнє завдання і говорити про членство в НАТО після виконання домашнього завдання. Я думаю, що це реалістичний підхід. Ми будемо допомагати Україні робити не тільки власну домашню роботу, а й отримувати високі оцінки. 

«ПОТРІБНО БІЛЬШЕ НАТО, А НЕ МЕНШЕ»

— А що ви думаєте, про риторику республіканського кандидата в президенти Дональда Трампа, який заявляє про те, що НАТО є застарілим, про необхідність перегляду США угод про оборону між своїми союзниками. 

— Оскільки я американець, то мені треба бути досить чітким при коментуванні виборчої кампанії. Але я можу сказати, що НАТО, на мій погляд, є важливішим, ніж будь-коли завдяки своїй традиційній функції забезпечення оборони і стримування агресії проти самих країн НАТО, а також як механізму поширення стабільності за межами наших власних кордонів. Це включає в себе те, що ми робимо, щоб допомогти Україні, а також наші зусилля по зміцненню військового потенціалу таких країн, як Йорданія і Марокко, які борються проти ІДІЛ. Тому я думаю, що ситуація, з якою ми сьогодні стикаємося в світі означає, що нам потрібно більше НАТО, а не менше.

З другого боку, так, існує давня проблема про розподіл тягаря в рамках НАТО. Багато політиків скаржилися на це. Розрив в останні 10–15 років стає все більшим і тому важливо, щоб європейці чули про розчарування в США щодо перебирання на себе величезного тягаря, і збільшили свої витрати на оборону. Але я думаю, що вже почався рух у правильному напрямку, торік 16 країн НАТО збільшили свої витрати на оборону. Тому це початок, це не кінець, але проблема з розподілу тягаря знову повернулось на екран радара.

— Я читав, що вашим наступником на посаді заступника може стати Роуз Готтемюллер. Це так? 

 — Мій термін добігає наприкінці осені. Я буду повністю зайнятий Варшавським самітом і буду працювати кілька місяців після цього. Ця посада в даний час відкрита для кандидатів від інших союзників. Роуз Геттемюллер — американка, і думаю, дуже хороший кандидат, але є також кілька інших претендентів. Генсек зустрінеться з цими кандидатами і зробить власний висновок про те, хто буде кращим «альтер его», щоб служити поруч з ним у якості заступника генсека. Відтак, я не можу передбачити результат.