Ти ніколи не розв'яжеш проблему, якщо будеш думати так само, як ті, хто її створив
Альберт Ейнштейн — один з найвизначніших фізиків XX століття

Про «прокляття Молдови»

Оазу НАНТОЙ: «Корумпована держава не може захистити себе від Росії»
5 грудня, 2015 - 14:47
Фото Reuters

Тисячі демонстрантів вийшли минулої неділі на вулиці Кишинева, вимагаючи відставки діючої влади. Акції протесту, які тривають понад три місяці, також відбулися і в інших молдовських містах: Кагулі, Оргеєві, Бельцях, Сороках та Каушанах. Як і раніше – людей на вулиці вивела Громадянська платформа «Гідність і правда» (DA).

На мітингу в Кишиневі активісти прийняли резолюцію, в якій наголошується на необхідності розслідування «пограбування століття» (виведення €1 млрд. виділених Нацбанком на підтримку банків країни), скорочення кількості депутатів зі 101 до 71, можливості самостійно обирати президента країни та розслідування Інтерполом діяльності олігарха Влада Плахотнюка щодо його причетності до «пограбування століття». Окрім цього, демонстранти почали збір підписів на проведення референдуму, який би дозволив «повернути державу народу і позбутися олігархів».

За словами одного з лідерів DA Василя Нестасе, Платформа знайшла засоби для боротьби з нинішньою владою, пише Point.md. За словами Нестасе, перший крок – внесення поправок до Конституції, після чого йтиме «створення незаплямованої альтернативи для нинішньої влади». «Третє, що ми зробимо – це звільнення захоплених владою державних установ», – підкреслив він.

«День» звернувся до програмного директора Інституту громадської політики Оазу НАНТОЯ (Кишинев) з проханням прокоментувати ситуацію в Молдові, а також те, що може зробити Захід для вирішення політичної кризи в цій країні.

– Обов’язки діючого президента Ніколае Тімофті закінчуються у березні 2016-го року. До цього моменту ніхто не змінить конституцію країни, а Тімофті не піде у відставку. Перед молдавським суспільством, якщо ми не звалимося в дострокові вибори, буде та сама проблема: президента обиратиме парламент і буде відкритим питання – хто зможе його обрати і хто буде наступником Тімофті? У Молдові нема ніяких ілюзій на щодо якості президента, обраного нашими «проєвропейськими бандитами» і так званими «комуністами».

Вимоги Громадянської платформи емоційні, і їх не можна реалізувати. Щодо притягнення до відповідальності Плахотнюка – це навіть дещо романтично. Молдова вважається «захопленою країною», символом якої і став пан Плахотнюк.

Лишається відкритим питання – чи зможе громадянська платформа «Гідність і правда» стати реальною політичною партією. На правому фланзі у нас обвал рейтингів тих партій, які перебувають в парламенті довгий час. Тепер постає питання: чи виникне альтернатива, щоб виборець мав право вибору на «правому секторі»? Досі молдовське суспільство шантажували: якщо ви не проголосуєте за нас, то прийде страшний Путін… Партія комуністів Молдови – в процесі відмирання, але з її трупу проростають два кремлівські проекти: Партія соціалістів і Наша партія на чолі з одіозним Ренато Усатим.

На правому фланзі питання лишається відкритим, але поки що зарано ховати Ліберально-демократичну партію. Якщо вона зуміє перейти в жорстку опозицію до режиму Плахотнюка, то тоді можливо почне наздоганяти втрачений рейтинг. Але про це зарано говорити.

Ситуація ускладнюється тим, що Конституційний суд виніс рішення: якщо уряд не буде сформовано до 29 січня, то президент зобов’язаний підписати указ про розпуск парламенту і призначення позачергових виборів.

Молдова зараз переживає багатосторонню кризу. Існує термін «ідеальний шторм», в Молдові – «ідеальна криза», за якої всі владні структури паралізовані, політичний клас втратив суспільну довіру, а альтернативи поки що немає. До слова, Партія соціалістів – це партія путіноїдів, мутантів. Це – люди, які офіційно позиціонують себе як «експоненти путінської ідеології», «російського фашизму». Той факт, що такі партії користуються підтримкою виборців – свідчення того, що суспільство знаходиться в глибокій моральній кризі, спровоковану політиками, які проституювали ідею європейської перспективи для Молдови.

– Що, на ваш погляд, може зробити Європа, щоб допомогти Молдові впоратися з цією проблемою?

– Ми доволі однозначно пливемо до червоної лінії під назвою failed state (держава, що не відбулася, країна-банкрот). Молдова залежить від зовнішнього фінансування. Звісно, вона може вижити, але дуже сильно доведеться урізати соціальні компоненти. Тим не менш, ЄС має відмовитися від дипломатичної оцінки ситуації в Молдові і проводити доволі жорстку та однозначну політику пряника і батога: якщо ви провели реформу і вона запрацювала, ми дамо вам грошей. Якщо не провели – нічого не дамо.

  Пан Плахотнюк після того, коли акції протесту 4 жовтня були спрямовані проти нього, він не зміг адекватно оцінити ситуації і пішов на кроки, які загнали ситуацію в глухий кут. Він прибрав екс-голову Ліберально-демократичної партії Філата, який зараз знаходиться під домашнім арештом. В партнерстві з російським агентом Ігорем Додоном та Володимиром Вороніним, Плахотнюк організував відставку уряду на чолі з Стрельцом. Це – подвійне обезголовлення ЛДПМ. Розрахунок був на обвал цієї партії та на те, що її фракція, в якій залишилося 18 людей, слухняно прийде на уклін до Плахотнюка і він створить черговий, так званий «проєвропейський уряд», над яким матиме повний контроль. Але поки що цей сценарій не спрацював. ЛДПМ продовжує зберігати єдність своїх рядів і на переговорах вона висунула чіткі вимоги, зокрема – вихід ключових державних структур з-під контролю Плахотнюка. Якщо ЛДПМ не відмовиться від своєї позиції, то не виключено, що пан Плахотнюк може піти навіть на лівоцентристську коаліцію. Молдова знаходиться в системній кризі і приводів для оптимізму немає.

– А як ви оцінюєте роль Росії в цій кризі?

– Найсильніша пропутінська партія в Молдові – це партія корумпованих чиновників і політиків. Корумпована держава не може захистити себе від Росії, не кажучи про те, що Москва добре знає, що відбувається в економічному секторі Молдови.

Росія використовує весь спектр «м’якої» сили плюс інформаційні війни, щоб змінити настрої суспільства на свою користь. Зокрема, це – російська православна церква, мережа НУО, які фінансуються з Росії, російські телевізійні канали та звісно – агентура, яку представляють такі «мутанти» як Додон та інші.

Існує також варіант з експлуатацією Гагаузької автономії, але я би не поспішав з радикальними заявами. Нині там стабільність і нема підстав казати, що Гагаузія готова щось нищити за вказівками Кремля.

Ігор САМОКИШ, «День»
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments