Наша свобода залежить від свободи преси, яку, якщо обмежити, значить втратити.
Томас Джефферсон, президент США, один з авторів Декларації незалежності США, політичний діяч, дипломат і філософ

Трамп визначився

Посольство США буде в Єрусалимі. Це світова новина. Коментують експерти
7 грудня, 2017 - 19:13
ФОТО REUTERS

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення перенести посольство США в Ізраїлі до Єрусалима. «Сьогодні ми зрештою визнаємо очевидне: що Єрусалим є столицею Ізраїлю. Це не більше, ні менше, ніж визнання дійсності», — цитує заяву Трампа CNN.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху назвав крок «історичним, сміливим і справедливим». Тим часом лідер Палестини Махмуд Аббас сказав, що «це рішення покладе край довірі США, як посередника на Близькому Сході», а палестинський сунітсько-ісламський рух ХАМАС заявив, що «Трамп відкрив «врата пекла» для інтересів США у регіоні», пише DW.

Більшість лідерів європейських та близькосхідних країн також негативно відреагували на рішення.

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати, які наслідки матиме рішення Трампа для Близького Сходу:

«ЦІНА ТАКОГО РІШЕННЯ БУДЕ МІНІМАЛЬНОЮ»

Адріан КАРАТНИЦЬКИЙ, старший співробітник Атлантичної ради США, керуючий партнер Myrmidon Group LLC.:

— Вважаю, це правильний і сильний крок. Ізраїль — це вірний союзник США, а наша країна має особливі стосунки з Ізраїлем — єдиною демократією на Близькому Сході.

Я бачу кілька негативних наслідків цього рішення. Хоча це може тимчасово підвищити температуру палестинських радикалів, я не думаю, що це призведе до активізації тероризму проти США з кількох причин.

•  По-перше, ісламістський радикалізм настільки фанатичний, що в формі «Ісламської держави» він уже відданий жорстокій війні проти неісламського світу.

•  По-друге, шиїтський іслам перебуває в напруженому протистоянні з сунітським ісламом за панування на Близькому Сході. США та їхня підтримка мають вирішальне значення для стабільності та безпеки Саудівської Аравії, Йорданії та іншої сунітської більшості.

Простіше кажучи, ці держави не можуть собі дозволити погіршити відносини з США. Більше того, США вже перебувають у напружених стосунках з Іраном і країнами, що перебувають у сфері його впливу. Тобто ніяких значних зрушень у відносинах з країнами Близького Сходу не може бути. Тому ціна такого рішення, на мою думку, буде мінімальною.

«СВОЇМИ Ж РУКАМИ ТРАМП ПОСИЛЮЄ ПОЗИЦІЇ ІРАНУ»

В’ячеслав ШВЕД, завідувач відділу історії країн Азії та Африки Iнституту всесвітньої історії НАН України:

— Це рішення Дональда Трампа абсолютно непродумане, незбалансоване й авантюрне. Воно дуже негативно позначиться на загальній ситуації на Близькому Сході та особливо стосовно близькосхідного мирного процесу.

•  По-перше. У діях президента США абсолютно немає логіки, адже раніше він поставив перед собою завдання створити міцну антиіранську коаліцію. Але він має чітко зрозуміти, що для цього передусім треба досягти певної згоди з арабським світом, який дуже чутливий до такої застарілої проблеми, як палестинсько-ізраїльський конфлікт. Він мав би зрозуміти, що очікувано буде дуже негативна реакція арабо-ісламського світу, і це може призвести до розпаду такої коаліції принаймні її серйозного послаблення. Тобто своїми руками Трамп посилює позиції Ірану. Думаю, верховний аятола Хаменеї з радістю потирає руки, бо отримав такий гарний подарунок від американського президента.

•  По-друге. Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, лише до третини американців дотримуються позиції, що треба визнати Єрусалим столицею Ізраїлю і переводити посольство США до цього міста. Тобто більшість американців проти такого рішення.

•  По-третє. Бачимо, що достатньо негативно поставились до цього рішення провідні американські союзники в Західному світі: Великобританія, Франція, Італія, Швеція чітко дали зрозуміти, що вони не підтримують цього рішення. Глава британського МЗС Борис Джонсон прямо заявив, що країна не збирається переводити своє посольство до Єрусалима. Головний очільник зовнішньої політики ЄС Федеріка Могеріні заявила, що в зовнішній політиці ЄС намагатиметься досягти мирної угоди між палестинцями та ізраїльтянами, яка б відповідала становленню справжнього миру. Негативно поставився до  такого рішення генсек ООН Антоніо Гуттереш. Я вже не кажу про реакцію лідерів мусульманського світу.

Щодо того, чому так сталося. Сьогодні арабо-мусульманський світ значною мірою розколотий, тому що на Близькому Сході точиться запекла боротьба між двома регіональними силами — Саудівською Аравією та Іраном. У вирі цієї боротьби палестинська проблема відійшла на друге місце. Навіть сучасна зовнішньополітична стратегія Саудівської Аравії вказує на те, що головним ворогом є Іран. Навіть саудити пішли на значне зближення з Ізраїлем задля створення загального антиіранського фронту. Тому все це серйозно позначається на тому, що Трамп спромігся та дозволив собі ухвалити таке рішення.

У цьому рішенні в концентрованому вигляді сфокусувана вся сутність підходу Трампа до складних зовнішньополітичних і внутрішньополітичних процесів — рубанути, не думаючи про наслідки.

Американські аналітики задаються іншим питанням. Справді, Трамп виконує головну передвиборну обіцянку — перенести посольство в Єрусалим і визнати місто столицею Ізраїлю. А чому тоді не поставити питання про те, що Східний Єрусалим має стати столицею майбутньої Палестинської держави? Це принаймні було б справедливо і не викликало б такої серйозної хвилі обурення. Це б призвело до більш спокійного обговорення остаточної угоди про мир між Палестиною та Ізраїлем.

Щодо позиції України в цьому питанні, то ми, скоріше, не можемо давати пряму оцінку рішенням президента Трампа. Але ми маємо наголосити, що Україна в підході до палестинсько-ізраїльського конфлікту, близькосхідного мирного процесу дотримується таких позицій: дводержавного вирішення цього питання, з урахуванням того, що кордони між Ізраїлем і  майбутньою Палестинською державою мають бути на рівні червня 1967 року — перед захопленням, а Східний Єрусалим має бути повернуто до Палестини. Це принципові позиції, які неодноразово висловлювала Україна в своїй офіційній позиції щодо цього дуже складного питання.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments