Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Туман над Шпіцбергеном

Швидше, ми маємо справу з дезінформацією щодо російських спецназівців, причому її першоджерела не обов’язково знаходяться в Норвегії або США
4 жовтня, 2019 - 10:47
ФОТО З САЙТА NATIONALCORPS.ORG

На сторінках норвезького порталу Aldrimer.no з’явилась інформація, згідно з якою норвезьким розвідслужбам стало відомо, що російські бійці спецназу проводили на території материкової частини Норвегії й архіпелагу Шпіцберген розвідку на місцевості й вивчали важливі об’єкти інфраструктури. При цьому в континентальній Норвегії вони діяли в штатському. Перебування російських військових у Норвегії пов’язують із навчаннями Північного флоту Росії біля норвезьких берегів. Дані були передані норвежцям американцями, чиї літаки-розвідники нібито зробили фотографії, що фіксують діяльність російського спецназу. Самі фотографії поки що не опубліковані. У Міністерстві оборони Норвегії від будь-яких коментарів щодо «російських спецназівців» відмовилися. Російське ж посольство у Норвегії через три дні після появи скандальної інформації виступило з її спростуванням: «Викладена у статті Aldrimer.no 27 вересня 2019 року інформація про нібито дії російського спецназу на Шпіцбергені є фейком. Не можемо характеризувати її інакше, як грубу провокацію. Розглядаємо публікацію як частину системної роботи, що ведеться в Норвегії певними колами з насадження образу ворога в особі Росії. Не виключаємо також, що таке вкидання є недолугою спробою виправдання виділення додаткових ресурсів на боротьбу з «російською загрозою» напередодні представлення у жовтні оборонного бюджету і рекомендацій до довгострокового плану розвитку збройних сил. Вважаємо подібні методи невідповідними журналістській етиці».

До інформації норвезького порталу справді виникає багато запитань. Як американські розвідники за фото визначили, що невідомі в штатському на норвезькому узбережжі — це саме російські спецназівці, а не місцеві обивателі. І навіщо зараз проводити розвідку на місцевості, коли можна провести її зйомку з високою якістю з космосу. І, як справедливо стверджує російський військовий експерт Михайло Ходаренок, «якби на території Норвегії був реально зафіксований факт присутності російських підрозділів ССО, то це, щонайменше, з боку Осло повинно бути розцінено як військове вторгнення іноземної держави з усіма наслідками, що випливають звідси, — аж до оголошення війни Російській Федерації і застосування статті 5 Статуту НАТО про колективну безпеку». Нічого подібного досі не сталося.

Здавалося б, усе вказує на те, що історія з російськими спецназівцями на Шпіцбергені і в материковій частині Норвегії — це фейк, невідомо ким вкинутий. Проте тут є одне «але». Військовий оглядач газети «Комсомольская правда» і колишній прес-секретар міністра оборони Росії Ігоря Родіонова, довірена особа президента Володимира Путіна на президентських виборах, відставний полковник Віктор Баранець в інтерв’ю інформаційному агентству URA.RU ще до того, як російське посольство в Норвегії оголосило цю новину фейком, заявив буквально таке: «Є міжнародний договір між Росією і нашим сусідом про подвійне використання природних багатств Шпіцбергена. Там працює наша компанія, наші шахтарі й інші фахівці. Звісно, ці люди зобов’язані перебувати в безпеці, і я не виключаю, що там є приватне охоронне підприємство, яке за цим стежить». Хоча Баранець тут же обмовився, що, на його думку, «чутки про перебування російських силовиків на території Норвегії пустили політичні провокатори, які «намагаються зіштовхнути нас лобами». Тут, щоправда, виникає законне запитання: яким чином співробітники гіпотетичного російського ПОП на Шпіцбергені могли опинитися в материковій частині Норвегії і що вони там робили. Але у словах Баранця, як видається, міститься плідна дебютна ідея. Віктор Миколайович — виходець із міста Барвінкове Харківської області, людина вельми обізнана і тісно пов’язана з російським Міністерством оборони. Близький він і до нинішнього міністра оборони Сергія Шойгу, оскільки відіграв певну роль у зміщенні його попередника Анатолія Сердюкова. У Баранця навіть є книжка під недвозначною і не без відтінку гордості назвою «Армія Росії: Захисниця чи жертва? Як ми знімали Сердюкова». І його слова про приватне охоронне підприємство аж ніяк не здаються порожнім звуком. Нагадаю, що ім’я одного такого російського ПОП у всіх на слуху. Це — приватна військова компанія «Вагнер». Вербування до цієї ПВК, так само як і вербування російських добровольців-найманців для війни в Донбасі, проходило під виглядом вербування в таке собі приватне охоронне підприємство, робота в якому, втім, передбачала для співробітників тривалі закордонні відрядження. Не виключено, що на Шпіцбергені і в континентальній Норвегії справді з’явилися співробітники ПВК «Вагнер» або якогось іншого аналогічного ПВК. Адже більшість вагнерівців — це колишні або чинні спецназівці.

І з твердженням щодо того, що місцевість на Шпіцбергені і в іншій частині Норвегії простіше вивчати за допомогою аеро- і космічної зйомки, можна посперечатися. Так, у переважній більшості випадків для вивчення тієї чи іншої місцевості вистачає знімків із космосу, і на них часом можна розрізнити такі деталі, які спостерігач, що знаходиться на землі, не в змозі помітити. Але бувають випадки, коли необхідна безпосередня присутність людини поряд із тим чи іншим об’єктом для його розвідки. Це, зокрема, вельми бажано тоді, коли даній людині в майбутньому доведеться підірвати або якимось іншим чином знищити вказаний об’єкт. Тоді самими знімками не обійдешся — необхідна особиста присутність, аби вивчити систему охорони об’єкта і підступи до нього, продумати, як саме його треба буде знищити. А одне з головних завдань Сил спеціальних операцій будь-якої країни, як відомо, — це проведення диверсій. Тому не можна сказати, що інформація, поширена норвезьким порталом, є абсурдною, хоча її правдоподібність сама по собі не доводить її достовірності.

Задамося також питанням, звідки могла бути отримана така інформація. Якщо її першоджерелом насправді є американська розвідка, то, швидше за все, вона отримана не за допомогою фотографування з літака або супутника, а за допомогою радіоперехоплення або злому комп’ютерних мереж. При цьому російські спецназівці, якщо вони дійсно побували в континентальній Норвегії, мали бути не лише в штатському і без зброї, але і з легально проставленими чинними норвезькими візами. Проте цілком можливо, що ми дійсно маємо справу з дезінформацією, причому її першоджерела не обов’язково знаходяться в Норвегії або США. Вони можуть міститися і в Росії. В цьому випадку найімовірніша мета дезінформації — шантаж уряду Норвегії і норвезької громадськості. Не секрет, що Росія хотіла б використовувати порти Шпіцбергена для Північного морського шляху, але Осло поки що опирається цьому. От у Москві й можуть спробувати натиснути на норвежців, натякнувши, що якщо вони не будуть згідливими, то ті ж норвезькі об’єкти, як на Шпіцбергені, так і на материку, можуть постраждати від вибухів і пожеж невідомого походження.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ